Покарання за новаторство

Я думаю, ви вибачите мені мою наполегливість, бо продиктована вона виключно об’єктивними причинами: весняна полеміка на сторінках «Дня» повністю підтвердила основну тезу моєї роботи — новаторство у вищій школі якось узагалі не розглядається як предмет обговорення. Зауважте: у всіх попередніх публікаціях йшлося тільки про шкільних вчителів. Про несприйняття їхнього новаторства чиновниками і широким педагогічним загалом.

Але чому таке ексклюзивне право на муки у творчості та поза нею належить тільки початковій школі? Хіба новаторство неможливе у вищій школі? Можливе. Або, можливо, воно там з усіх сил підтримується? На жаль. Ось я, наприклад, викладач-новатор радикалістського напрямку; за гріх новаторства ректор вигнав мене з раю студентської аудиторії — усунув від викладання і відправив від гріха подалі займатися науковою роботою, щоб у поті лиця добував я хліб свій, а не харчувався плодами, які падають до ніг викладача у період сесії (а може, щоб народжував у муках наукові ідеї).

Без претензій на терновий вінець новатора-мученика, але з надією на участь у дискусії залишаюся щиро ваш