Потрібно мати сміливість іти вперед, або Чому я за Європу
Пенсіонерка Неллі Блощаненко народилася і виросла в Закарпатті, у Севастополь переїхала в молодості, після закінчення університету. Жінка переконана: шлях України — тільки в Європу.
— Коли я кажу, що я за Майдан, то не думаю насамперед про економічні вигоди чи негаразди. Звичайно, час важкий, і економічно стало б, тимчасово, ще гірше, поки Україна не пройшла б курс модернізації. Але нам не звикати. Однозначно, шлях у Європу непростий, але хоч як би важко не було, його потрібно пройти. Потрібно мати сміливість зробити крок назустріч майбутньому, а не минулого, і тоді поступово життя кожного з нас почне налагоджуватися. В умовах, в яких ми опинилися сьогодні, дуже нелегко крокувати вперед, але це життєва необхідність.
На жаль, українське суспільство не звикло виступати одним фронтом. Але, будемо сподіватися, незабаром настане прозріння, і всі проблеми, які стоять перед державою, люди будуть вирішувати спільно.
Одна з найбільш небезпечних воєн, здійснюваних з боку Російської держави, -інформаційна. Її головна мета — зомбування мас. В першу чергу, це стосується молодого покоління. Підліток або дитина абсолютно беззахисний проти потужної зброї інформаційної війни, і всі помиї, які ллються на нього з телевізора, весь бруд — все залишається в його серці. Чому ж ми потім дивуємося, що у нас мало патріотів? Причина в цьому.
Всі вчинки з боку Росії не що інше, як «заманиловка», адже всі ми чудово знаємо — безкоштовний сир буває тільки в мишоловці. Будь-які коментарі тут зайві.
Звичайно, я хочу кращого життя своїм дітям і онукам (хочу, щоб у них була гідна зарплата, щоб вони були ситі і одягнені, могли подорожувати країнами Європи), але не ціною того, щоб їх духовний світ і високі загальнолюдські ідеали було зруйновано. Я за те, щоб моральні цінності, де кожна людина відчуває себе значущою, стали пріоритетними, за розкриття внутрішньої свободи кожної людини, за те, щоб вона не боялася репресій за інакомислення.
В першу чергу, я дивлюся на обличчя тих, хто за Майдан і проти нього. З одного боку: мислячі, світлі, усміхнені, небайдужі люди, з іншого — похмурі, часто злі, звиклі до принижень або полюбляючі принижувати, «пупи землі» (в залежності від того, яку сходинку соціальної драбини займають). Люди, які не готові до діалогу.
І вибачте мене, ті люди, які просто забиті нинішньою і попередньою совковою владою, і які хотіли б сказати слово, але бояться. Мені хочеться вас підтримати. Не бійтеся! Ви ж люди, і люди чудові, тільки розправте крила і повірте в себе. Тоді наша країна стане зовсім іншою.
Тому я однозначно за Майдан.
