Про добродійників

«Господь любить радісні серця і душі, які завжди усміхаються», — казала Мати Тереза.

І вона робила все для того, щоб ці душі й серця усміхалися. Отож, спішила по планеті, відкриваючи нові благодійні храми, і зцілювала знесилених голодом людей. Вона не шукала з-за кафедр сенсу життя — на це не мала часу; вона не довіряла різним соціальним проектам на сторінках газет, а довіряла своєму розуму, серцю, рукам. А ще робила те, на що інші ширили очі чи зловтішно кривили обличчя. Мати Тереза дивилася жебраку чи хворому прямо у вічі й стверджувала: «Ти не один!» А нині світ несправедливо поділено на багатих і бідних. І стосовно нашого народу: під час російської агресії цей світ поглиблює ситуаційний вододіл між корупційними грошовими міхурниками і тими, хто шукає у смітнику недоїдок, — і це злочин. Усі, хто має понад один мільйон грошового статку — це вже є державний злодій, бо таких грошей фізично: ні працюючому, ні сукупно, заробити неможливо. А нашу країну окупував агресор! Становище — критичне! І в такий — воістину скрутний — момент олігархи та й бізнесмени роблять непростимий злочин, збільшуючи ціни на критично необхідні товари, зокрема на медицину. Ціни в такій ситуації мають бути зниженими з гуманістичних міркувань, а в нас усе навпаки. Се маразм, панове! І взагалі багач, тим паче мільярдер, мусить у лиху годину поділитися грошовим статком, щоби допомогти країні перемогти окупанта, який віроломно зайшов на нашу землю. А де гарантія, що сліпа куля не знайде свій спокій у тілі олігарха?

Отож, потрібно допомогти країні. А прикладів добродійників доволі: і в пам’яті, і в реальному житті. Хоча б наш знаменитий український меценат Микола Терещенко. Він витратив мільйони карбованців на будівництво лікарень для бідного населення, навчальних закладів, зокрема Київського політехнічного інституту, Володимирського собору в Києві, Київського музею східних і західних мистецтв. Чи американський мільярдер Форд. Він щиро зізнався, що перший мільйон вкрав, аби втілити в реальність свій задум у вигляді мільйонів автомашин (які мчать планетою й нині, а робітники та інженери отримують пристойну зарплатню). Це було у мирний час, а зараз іде війна, і країні потрібна допомога. А якщо такої допомоги не буде, то, врешті, потрібно буде порушити питання: звідки і як взялись у мільярдерів такі незаслужені кошти? Тому Мати Тереза і стала лауреатом Нобелівської премії миру, що була всепланетним благодійником...