Про пам’ятникоповалення
Я вирішив у такий спосіб висловити свою думку про наболіле. Та гадаю, що й більшість тих, хто живе в Україні, думає так само, як і я.
Проблема в тому, що особливо останнім часом в Україні розгорнулася кампанія народоповалення пам’ятників, які колись повсюдно і всесильно будував комуністичний режим усім гнобителям, злочинцям чи так званим борцям за волю народів — як своїм гнобителям та українофобам, так і так званим зарубіжним прибічникам комуністичної ідеї. Особливо Україну заполонили пам’ятники Леніну, Сталіну, комуністичним діячам — усім тим, хто без розбору вбивав незгодних з комуністичними ідеями чи тих, хто сумнівався в них. Ворога потрібно було знищити, от і все. Гвардійці Сталіна і Леніна швидко виконували всі вказівки. Незгодними, так званими ворогами народу були переповнені тюрми. В’язниць навіть не вистачало, бо майже всі незгодні ставали ворогами народу. Весь Сибір заповнили українцями, і не лише ними. Із засланими й засудженими ніхто не панькався. По прибутті на місця позбавлення волі самі засуджені будували табори, валили ліс чи добували корисні копалини. Повсюди в Сибіру утворювалися різні поселення й ГУЛАГи, аж до Магадана. У тих суворих краях опинилися й дніпродзержинці Галя Ткаченко, Феоктист Кузьмицький. Репресії йшли повним ходом, як на конвеєрі: Соловки, Сандармох... Розстріляли українську інтелігенцію в Карелії в кількості 1111 людей, у Харкові було розстріляно 300 кобзарів. А решта зазнала переслідувань.
І ось цим людиножерам та їхнім виконавцям в Україні поставлено тисячі так званих пам’ятників. Народ знає про цих убивць та україноненависників, бо всі вони запроваджували, продовжуючи царську політику, заборони на все українське.
А сучасні політики, не знаючи або не маючи бажання знати про те, що творили більшовики й комуністична партія України і СРСР, продовжують обманювати, а не розповідати людям правду про злочини проти українського народу. Дехто став посилено пропагувати ідеї комунізму й відтворювати пам’ятники, вихваляти вбивць різного роду. Особливо відзначаються так звані комуністи України Петра Симоненка. Їх підтримують українофоби з-поміж регіоналів. Такі «діячі» встановлюють бюсти Сталіну, а ще й пам’ятники Леніну хочуть встановлювати чи відновлювати. Почали вихваляти й самого Сталіна за його, а не полководців чи народу, заслуги.
Дійшли навіть до того, що поваляли чи навіть облили фарбою пам’ятники видатним українцям, котрі боролися за Свободу українського народу з фашистською Німеччиною й з обома диктаторами — Гітлером і Сталіним. Відбувається свого роду боротьба з пам’ятниками.
Звичайно, я не схвалюю самовільного пам’ятникоповалення більшовицьких ідолів, але, звісно, їх слід прибрати з постаментів і назв вулиць у містах і селах. Зробити це потрібно було б цивілізовано — одних забрати до спецмузеїв на згадку про негідників, щоб народ знав, за що, і не допустив такого в майбутньому. Інших — переплавити. Але цього в нас не сталося. Влада сама винна, що так відбувається. Бо не поширює серед людей правди про події, що відбулися в нашій історії. Не просвітлює й нічого не роз’яснює. А мовчки підтримує різні порушення чи дебоші, бо сама не знає, яку Україну будує. А ще й піддається нав’язуванню неправдивої історії України з боку Росії.
