Про «тарганів» і неполіткоректність

А от не лізли б свого часу європейці-колонізатори в Африку та Азію, не було б сьогодні проблем. Згадаймо: щури та таргани «подорожують» на торгових каравелах та військових фрегатах...

Європейцями знищені цілі культури, через європейську цивілізацію гинуть тваринні світи цілих континентів. Є таке поняття — історична справедливість, тому немає на кого нарікати. Бог усе бачить.

А до чого тут ми? Хто кислиці поїв, а на кого оскома напала? — як кажуть у нас. Можна перелічувати довго: викладали б іноземним студентам українською, то, може, й не лізли б вони, як ті «щури»; поважали б самі себе хоча б трохи, може, й не кричали кавказці в Харкові: «Ви — не нація, ви — худоба». Спромігся б той власний виробник на щось путнє, то своєю комерцією повбивав би «тарганів» на смерть, а не волав за протекціоністським захистом.

До речі, яка халепа гонить Юрка Покальчука світом? «Пристань, Юрку, до (національного промислового та будівничого) вербунку, будеш їсти з маслом курку. Будеш їсти, будеш пити, будеш як панок ходити», а не поневірятися індонезіями та америками. I чому йому до Парижа та Сицилії можна, а китаєць в Україні — то російськомовний «тарган»?..