Романтика «планових відключень» як лiки вiд стресу

Згадується такий випадок. Одного зимового вечора в американському місті внаслідок аварії в електромережі забракло світла. Через дев'ять місяців статистики спостерігали небувалий спалах народжуваності. Можливо, розв'язуючи енергетичні проблеми, держава сприятиме поновленню останнім часом загальмованої відтворювальної функції свого народу. Що не кажіть, а це дуже важливо. Адже за такого стану речей через кілька років не буде кому споживати з такими труднощами зекономлену електроенергію.

А сьогодні? А сьогодні наш народ, як і кожний слухняний народ, виконує заклик до пошуку альтернативних джерел енергозабезпеченя, скуповуючи свічки та гасниці. І якщо інфаркти та неврози виникають унаслідок стресів, то вечеря при свічках поверне вас до легкої романтики XVIII століття, а вашу нервову систему — до стану немовляти. Я вже не кажу про більш «екзотичні» речі — каганці та лучини, які занурять вас у давнину з відчуттям спокою незаплідненої яйцеклітини. І вам будуть байдужими ті п'ятдесят коливань за секунду, цей пульс епохи всеохоплюючих мереж, як, врешті, і сніг, що вкриває собою стежки й магістралі...