Щасти «Дню» і «Дереву»!

Тернопільський «Дім книги» — сакральне місце, де через слово людина занурюється у філософію книжок, своє буття, шукає щось незнане, порівнює, аналізує.

Це духовно-інформаційний Едем, де панує дух апостолів Слова: Сократа, Аристотеля, Сенеки, Данте, Петрарки, Шекспіра, Тараса Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка, Василя Стуса...

Серед книжкового царства вас охоплює його енергетика, яка входить у ваш розум, душу.

Тут переплетені мораль, філософія, логіка, романтика, фантазія, політика, війна, мир, любов, кохання...

Ви підходите до полички із запитанням: «А що тут нового?»

Гортаєте сторінки відомого чи незнаного автора, щоби до свого світогляду додати щось — іще не звідане, заглибившись у життєвий зміст, простір і час.

Я підходжу до полички теж, беру в руки невеличку книжечку з назвою «Щоденник ангела» Володимира Чепового, сідаю за столик (а столики призначені спеціально для читача-покупця), довільно книжечку розгортаю і на п’ятій сторінці читаю: «Стан нашого тіла, його фізичне і душевне здоров’я, є дзеркальним відображенням життєвої філософії людини».

Або на сторінці сьомій: «Дійсно, життя системне і гармонійне, просто треба розуміти його правила гри. І правило №1 — вміти по-справжньому бути щасливим».

Ось вам духовний храм, де ви у святій тиші врівноважуєте своє душевне здоров’я, де ви, воістину, гармонійно вплітаєте його у загальний вінець власного життя, щоби справді пережити мить щастя.

І, мабуть, сам Творець спонукав у підсвідомості людини відкрити цей книжковий храм.

І всі, хто працює у залах книжковими «гідами», ухоплені просвітницькою енергетикою з мудрою думкою, що ви пізнаєте щось нове, і книжечка обов’язково опиниться у вас в пакеті.

Тому: «...територія Розуму повинна поширюватися і зміцнюватися. І це єдине, що буде насправді міцною базою стабільного розвитку нашої прекрасної країни», (газета «День», стаття «Треба розуміти наслідки Не-читання» № 46 від 13 березня 2014 року). А ще ширше: «Моральний розум, тобто розум, що є Настояний на совісті, стає найважливішим стратегічним ресурсом людства»(Сергій Кримський).

А ось у числі газети за 05.06.2015 р. читаємо статтю «Ми виростили Дерево», і тут так і хочеться повторити: «Хай Дерево тягнеться до сонця, бо воно є потужна веб-сторінка, бібліотека, фотовиставки. Це культурологічне явище».

«Дерево» надихає мене як читача теж, оскільки займаюсь живописом, кольоровою графікою, фотографією та пишу.

Я читаю і потрапляю під враження, що перебуваю не в книжковому магазині, а в бібліотеці. Отож «Дім книги» стає мені «Домом-бібліотекою». І це щось, на мій погляд, в Тернополі нове.

Тому поєднання газетної інформації і книжкової підсилює спосіб оцінки сучасних подій зокрема.

І дай Боже, частіше бути такій «нескромності», як Ваша, пані Ларисо.

І Ви «Дерево проектів» підливайте кришталем творчості далі, щоби воно на українському ґрунті росло і шуміло могутньою етично-моральною кроною.

А щодо фотографії, то мене і тут спровокувало «Дерево», і я стільки пізнав і пізнаю цікавого про своє місто, що воно постійно підтримує мій пошуковий промінець. Тож вирішив, врешті, підготовити фотовиставку, яка б складалась із двох частин: перша під назвою «Парк Топільче — диво зимове і весняне» та частина друга під назвою «Тернопіль. Діти. Квіти...» Виставку фотографій готую вперше і люди хай оцінюють.

Тож «Ударна група «Дня» воістину допоможе багатьом не тільки утримати висоту, взяту Революцією Гідності, а й розвинути «наступ».

Тому чи не варто найкращі статті різновеликого і змістовного характеру зібрати в єдине ціле і щороку друкувати у вигляді збірника, бо так вони будуть більш доступні для читача.

Щасти «Дню» і «Дереву»!