ЩО ХОРОШОГО? ЩО ПОГАНОГО?

Погодні умови, розвиток українсько-російських газових відносин, списки кандидатів на вибори до місцевих органів самоуправління — такі теми хвилювали українців протягом цього тижня. Про ці та інші події — у щотижневій рубриці «Дня».

Сергій ФЕДОНЮК , доцент кафедри міжнародної інформації Волинського державного університету імені Лесі Українки:

— Погано — це добре, бо стимулює до дій. Було б добре, якби не було перебоїв у постачанні електроенергії (навіть у січневі морози, навіть на Волині). Якби різнорангові службовці й посадовці не вважали себе царьками чи, принаймні, феодалами і з гонором відповідали за свої прорахунки та мали гідність піти з посади (на жаль, щотижня додається фактів на переконання, що це — риса менталітету «провінціалів» — як місцевих, так і київських). Якби «добровільно-примусово» (тобто за письмовим розпорядженням) не організовували в навчальних закладах зустрічі, наприклад, iз котримсь із міністрів (бо «студентам має бути цікаво»). Якби вже вкотре не ошукали Україну в її вiдносинах iз Росією («РосУкрЕнерго» — темна конячка, кіт у мішку, а розрекламовані угоди, швидше, тема для нової серії анекдотів). Якби Україна все-таки витримала тотальний пресинг з боку Росії. Чому, врешті, від східного кордону до Бугу у мільйонів громадян підвищується кров’яний тиск від чергової звістки з «фронту» економічного (не прийнято казати «політичного») протистояння у газовій, «чорноморськофлотській», м’ясній, сирній... — яка далі? — війні? Прикро, що ця тема щодня експлуатується в політичній рекламі — як прямій, так і прихованій. Видається, що дехто у «ближньому зарубіжжі» не перестає робити ставку на природжених запроданців, якими рясно квітне український політикум. І ще. Зайшовши на інтернет-сайт відомого виробника комп’ютерної техніки для реєстрації нового принтера, у вікні вибору держави не виявив рідненької. Так-так, Бурунді — будь ласка, Уганда — скільки завгодно. А Україна? Зась! Шукай на території Російської Федерації. Але, що ж доброго? Добре, що всі проблеми, як на мене, не є критичними. Вони вирішуються з кожним днем.

Ігор САЗОНЕЦЬ , декан факультету міжнародної економіки Дніпропетровського національного університету:

— Головною подією цього тижня залишалися погодні умови. Слава Богу, вже тепліше й ходить транспорт. А, наприклад, 21-го, 22-го місто було повністю паралізоване. Ні транспорт не ходив, ні установи не працювали. Офіційно деякі наші вищі навчальні заклади закривалися, а ті, що не закривалися, працювали лише в першій половині дня. Навіть комерційні структури відпускали своїх працівників. Тому ця тема в нашому місті була основною, що затьмарила собою все інше. Судячи з інформації в новинах місцевих телеканалів, удень мінімальна температура в нас становила —26 градусів. Це призвело до того, що транспорт, який працює на солярці, практично не ходив. Але слід відзначити, що «Міськелектротранспорт», який у нас загалом не дуже шанований (як, напевно, й у всій країні), буквально за день або два акліматизувався. Тролейбуси вийшли на лінії, почали ходити інші види транспорту. Однак, якщо говорити про ситуацію загалом, то для нас це була якщо не катастрофа, то доволі серйозне випробування. Багато людей з обмороженнями та проблемами зі здоров’ям. Я сам, наприклад, відморозив руки: випадково взявся голими руками за залізну ручку у своєму будинку. До цих днів я просто не уявляв, що в нас можуть бути такі морози. Пам’ятаю, коли був ще зовсім маленький, то мати водила мене в дитячий садок по прокопаних у снігу тунелях. Тоді я сприймав усе це як гру. Цього року хоч тунелів і не було, ця ситуація як гра не сприймалася. Хоча для школярів це — додаткові канікули.

Ольга МІРОШНИК , президент Фонду місцевої демократії (Харків):

— Добре, на мій погляд, що Україна та Росія поки що не узгодили функцій спільного підприємства (СП), створюваного «Нафтогазом України» та компанією «РосУкрЕнерго», і що створення цього підприємства не відбулося. Оскільки, на мій погляд, в історії з українсько-російським газом дуже устоялися корупційні зв’язки — як з боку Росії, так і з боку України. І створення цього підприємства зміцнило б це. Адже ніхто досі не знає, що таке «РосУкрЕнерго». Хоча радує, що в цій справі все-таки розпочався відкритий процес, і народ почав вимагати: панове, поясніть, хто за цим стоїть і що з цього буде. З’явилася маленька надія, що все-таки «з тельбухами» нас Росії не здадуть, що все-таки цей процес буде відкритим, що не вдасться політикам знову зміцнювати корупційні зв’язки, що ми зможемо прозоріше налагодити поставку газу. І таким чином спробуємо зламати стереотипи.

Але дуже засмутили цього тижня події, що відбуваються в Харкові. Адже цього тижня в Харкові особливо активно почали працювати наші партії. Оскільки свого часу я була депутатом міськради, то дуже добре знаю цю структуру та знаю, як там треба працювати. А коли я побачила список претендентів від Партії регіонів до міськради, то з’явилося бажання відмінити ці вибори взагалі... Мені здається, що якби в Україні відмінили вибори, ми, напевно, жили б краще. Насамперед мене приголомшило те, що у списку Партії регіонів до міськради під №2 йде чотирикратна Олімпійська чемпіонка Яна Клочкова. За її словами, вона, звісно, продовжуватиме тренуватися, виступати, але залюбки займатиметься й суспільною діяльністю, що для неї це не буде навантаженням, а тільки задоволенням. Мені так хотілося запитати: моя люба, ти хоч знаєш, що це таке? Яка це важка праця? Як складно побудувати нормальну систему влади, щоб вона доходила до людей? А судячи з її слів, це задоволення, якому можна приділяти увагу в перервах між тренуваннями. Це дуже мене приголомшило. І сьогодні так хочеться всіх цих спортсменів і співаків просто гнати з влади... Я дивуюся, чому народ мовчить, чому не обурюється! Але й інші особистості в списку не радують: ректор Національної юридичної академії, директор найбільшого авіазаводу тощо. Це люди, які й так мають неосяжну владу. Але вони «забили» перші десятки ще й у всі органи місцевої влади. Я вважаю, що це — катастрофа. Ці люди про простих людей, городян, про громаду ніколи не думатимуть. Ось і буде в нас окремо влада та громада. Це дуже неприємно.