ЩО ХОРОШОГО? ЩО ПОГАНОГО?

Цього тижня футбольна збірна України, обігравши турків з рахунком 3:0, напередодні другого туру президентських виборів змусила українців говорити не лише про політику, а й про український спорт. Детальніше про події тижня, що минає, — у традиційній рубриці «Дня».

Віталій ПАЛАМАРЧУК, завідувач відділу політичних стратегій Національного інституту стратегічних досліджень:

— Вважаю, що цього тижня найважливішою подією, що торкнулася чи не найбільшої кількості українців, було проведення теледебатів між двома кандидатами на посаду президента країни. Хотілося б відзначити, що, попри всі заяви стосовно цих теледебатів, в Україні все ж таки реально було продемонстровано демократичний підхід до такої надзвичайно важливої події, як президентські вибори.

А особисто для мене дуже приємною подією стала перемога національної збірної України з футболу в Стамбулі, де українці провели матч зі збірною Туреччини і виграли з рахунком 3:0. Гадаю, що такі події кожному українцеві додають упевненості.

Ігор ПАСЛАВСЬКИЙ, директор видавництва «ПАІС», доцент кафедри української преси Львівського національного університету ім. І. Франка:

— На мою думку, за останній тиждень найяскравішою подією, якщо не говорити про вибори, була перемога національної збірної України з футболу в матчі зі збірною Туреччини. Це був відбірковий матч кваліфікаційного турніру Чемпіонату світу-2006. Це була сенсаційна перемога, бо вона не була очікуваною. Гадали, в кращому випадку футболістам удасться зіграти внічию, в гіршому — програти з невеликим рахунком. А тут — виграли 3:0! Знову наші спортсмени піднімають імідж України на міжнародній арені. Такі імена, як Яна Клочкова, Андрій Шевченко, Віталій та Володимир Клички, мені здається, набагато більше зробили для утвердження позитивного іміджу України в світі, ніж увесь наш дипломатичний корпус. Дуже радий, що два красені-м’ячі в матчі забив Андрій Шевченко, який цього року претендує на звання кращого футболіста світу. Радує, що збірна України стала одноосібним лідером. Відтак і в наших футболістів, і в українських уболівальників з’явилася надія — нарешті збірна України зможе потрапити на фінальний етап чемпіонату світу.

Олесь ЯНЧУК, режисер, заслужений діяч мистецтв України:

— Щодо хорошого, то минулої суботи в столичному Будинку кіно нарешті відбулася прем’єра нашого повнометражного художнього фільму «Залізна сотня». Ця подія була надзвичайно приємною для мене, бо зібралося дуже багато наших колег та поважних гостей — народних депутатів, представників посольств, інтелігенції міста... Друга дуже приємна для мене подія відбулася в понеділок. Річ у тому, що через безліч термінових справ був змушений поїхати за кордон і дуже хвилювався, що не побачу в прямому ефірі дебати між кандидатами на пост президента. Але все ж таки, незважаючи на те, що був у Празі, мені вдалося знайти можливість поспостерігати за цим діалогом.

Ігор СУДАК, письменник:

— Хороше в Україні цього тижня це те, що погане, яке передрікають з усіх сторін, все-таки не відбувається. А погане — те, що воно ще може статися, й багато людей живуть в незатишному очікуванні невідомості. Пристрасті в країні розжарилися, як забута на плиті сковорідка. Політична олія кипить, шкварчить, бризкає, дратуючи вогонь, який, здається, ось-ось перейде вгору й усе спалахне синім полум’ям з оранжевими язиками... Я за іншу мову, за мову спілкування. Не має значення — російська вона чи українська. Треба домовлятися. І треба знімати напруження. Багато людей знають, як вдалий жарт розряджає обстановку. Для цього ми й зробили з художником Сергієм Поярковим наш новий проект — «Мапу Ненашої Україні-2», де пройшлися по всій політичній, культурній, телевізійній і бізнес-еліті, як казав Володимир Маяковський, «шершавым языком плаката». Не зважаючи на чини і звання. Є в нашій «Мапі» Бур’янукович і Сольющенко, будинок розпусти «Не словом, а тілом» і виборопроводимець Кидалов, горілка «Житомирська на жлобках» і журнал «Нафталі», група «Зі стіни соскрябін» і Інститут прикладної орнітології «Беркут».

Ми пропонуємо посміхатися й реготати. Коли смієшся — важко цілитися. Ми пропонуємо країні карикатуру на неї, веселу держстінгазету й, хочеться вірити, що, знижуючи напруження, ми таким чином збільшуємо кількість хорошого.

Ігор ТАЛАЛАЄВСЬКИЙ, художній керівник театру «Ательє 16»:

— У нашому театрі зараз кипить серйозна робота. І це дуже добре. Радує, що ми весь час у русі. Готуємося до прем’єри: гратимемо п’єсу «Як важливо бути серйозним» за Оскаром Уайльдом. Одночасно репетируємо й мюзикл Олександра Вратарьова та Ігоря Поклада за мотивами українських народних казок «Той, що з неба впав». Посилений режим. Артисти в бойовому настрої. І це теж добре.