Справа честі силовиків
Прочитавши інтерв’ю колишнього голови СБУ Ігоря Смешка «Запит на оновлення», я хотів би відзначити ту його частину, що стосується створення Всеукраїнської громадської організації «Сила і честь». Важко не погодитися з Ігорем Смешко, що рівень ефективності правоохоронної системи наближається до загрозливої для національної безпеки позначки. На мій погляд, це досить оптимістична оцінка, яку пан Ігор дав для того, щоб не ображати тих чесних офіцерів, які в лавах силових структур, не зважаючи на всі абсурдні дії влади, продовжують виконувати свій обов’язок. В умовах, коли влада веде себе не як влада великої європейської держави, а як тимчасовці, яким багата країна дісталася на розграбування, силові структури не можуть працювати ефективно.
Масовий грабунок громадян через необгрунтовані тарифи на комунальні послуги став основним заняттям місцевої влади. Через безкарність представники місцевої влади втратили не тільки залишки совісті, але навіть почуття здорового глузду. В якості прикладу наведу лише один випадок. Під час останнього підвищення тарифів плата за обслуговування будинку збільшилася в три рази, в результаті мешканці двокімнатної квартири тільки за обслуговування (без опалення, холодної й гарячої води, електроенергії) мають платити щомісяця близько 250 гривень. Обслуговуюча організація на своє виправдання в під’їзді вивісила аркуш паперу зі структурою витрат на обслуговування — без підпису, без печатки. У цих витратах закладено, що мешканці за прибирання сходових клітин мають сплачувати понад 6 000 гривень за один під’їзд. У будинку працює одна прибиральниця на декілька під’їздів, я не можу уявити, щоб прибиральниці за прибирання трьох під’їздів платили 18 000 гривень. Їй платять зовсім небагато, і ще трохи доплачують, а куди діваються інші кошти, могли б з’ясувати правоохоронні органи, адже це величезні суми — близько 100 грн. щомісяця з кожної квартири, і ще близько 100 гривень щомісяця з кожної квартири йдуть на «інші витрати» (в аркушику поряд із 25 пунктам, що стосуються різних послуг, є ще й такий хитрий пункт). Місцева влада підвищує тарифи, уряд подає до суду, який скасовує рішення місцевої влади, місцева влада подає до суду, який скасовує попереднє рішення суду. Вона піариться, а народ продовжують грабувати. Правоохоронці займаються не захистом громадян від зазіхань представників місцевої влади, а самі грабують на дорогах за допомогою «Візира». Замість того, щоб зупинити порушника, скласти протокол, взяти пояснення і покарати винного, штампують протоколи, не виходячи з машини, не зважаючи на заперечення юристів. А силовик-електрик гордо рапортує, що таким чином вже пограбували громадян майже на мільярд гривень. Це не тільки порушення прав громадян, але економічна диверсія проти держави: в умовах кризи уряди інших країн зменшують податкове навантаження на громадян, надають пільгові кредити, збільшують купівельну спроможність — ці заходи спрямовані на подолання кризи. Наш уряд робить все навпаки — з усіх все здерти й між своїми поділити. У результаті докерувалися, — що маємо найбільшу інфляцію, найбільше падіння курсу гривні, найбільше падіння обсягів виробництва й ВВП. Результатом роботи уряду є економічні показники, а не численні бігборди з написом «... а вона працює». Можливо, було б значно краще, щоб не працювала, бо невірне лікування значно гірше його відсутності.
Цьому безладу міг би покласти край пан Президент, але він у нас демократ, майже п’ять років умовляє високопосадовців дотримуватись букви закону, я навіть пригадати не можу, скільки було останніх попереджень Президента до столичної влади, до уряду, — в результаті уряд піариться, а столична влада продовжує грабувати. Невже хтось сподівається, що вовка, який все життя їв овечок, можна умовити стати вегетаріанцем? У таких випадках треба брати приклад з європейських правоохоронців: порушив закон — в кайданки й фейсом по підлозі, не зважаючи на ранги, посади й партійну приналежність. А це можуть зробити тільки ті, хто має силу і честь.
В умовах, коли державної влади фактично немає й всі розбрелися по власних партійно-кланових угіддях, зберегти країну від розпаду на окремі удільні князівства, від остаточного розграбування й розподілу її між впливовими світовими гравцями може тільки сильна, патріотична державна влада. У такій ситуації створення Всеукраїнської громадської організації «Сила і честь», яка об’єднала колишніх співробітників силових структур — це вірний крок на шляху побудови такої влади і збереження держави.
А той факт, що очолює організацію така мудра й поінформована людина, як Ігор Смешко, є запорукою того, що до складу організації потраплять не силовики, що супроводжують нардепів під час полювання на беззахисних громадян, а справжні офіцери, в яких вистачило сил зберегти честь і вірність державі в цих дуже складних умовах.
