«Такого багатства не має жоден народ...»

Шановна пані Ларисо!

Шановні співробітники газети «День»!

Оскільки регулярно читаю газету «День», дякую вам усім за самовіддану працю, за глибокий аналіз подій, що відбуваються в Україні і бажаю вам усім міцного здоров’я і творчих успіхів у праці. Ваша газета просто чудова, кращої в Україні немає, і те, що ви робите, переоцінити неможливо. Я не уявляю собі теперішнього життя без газети «День». Творчої снаги вам усім.

А тепер по суті. В 1964 р. або 1965 р. відбувся з’їзд письменників України, на якому звітував Олесь Гончар як перший секретар СПУ. До цього часу пам’ятаю його слова майже дослівно: «... Ми маємо (або Україна має) у своїх фондах і архівах більше 300 тис. українських народних пісень... Такого багатства не має ні один народ у світі, а ми до цього часу не можемо їх видати...»

До речі, після цієї доповіді О. Гончара більше не обрали головою СПУ.

Ці слова Олеся Гончара запали мені в душу на все життя, і я постійно надіюсь і чекаю, що хтось візьметься за цю справу, щоб видати це багатство — очевидно, це мав би бути якийсь науковий інститут чи видавництво «Наукова думка». Яка б це була величезна культурна подія для нашого народу і як би це сприяло розвитку української пісні та музики, який матеріал одержали б співаки і композитори.

На мій погляд така публікація мала б широкий резонанс у суспільстві. Вона на часі, адже ЮНЕСКО (чи ООН) внесло українські козацькі пісні до культурної спадщини ЮНЕСКО.

Може, ці пісні вплинуть на пісенний ефір наших теле- і радіопередач і хоча б трохи потіснять російську попсу, яку несила вже слухати.

Надіюсь, що знайдуться люди, які візьмуться за впорядкування цього вкрай необхідного видання і знайдуться меценати, які допоможуть їх надрукувати. Адже таке видання пісень різнозначне було б енциклопедичному виданню.

Василь ТИМЧИШИН, м. Івано-Франківськ