Телебачення для тупих

Як я бачу, молодих і дуже молодих влаштовує те, що ллється з екранів ТБ. Вони вишукують серед цього сміття щось для себе і харчуються цим. Це недивно, вони іншого не бачили, ростуть на цьому смітнику, отруєні його нечистотами. Даруйте за різкість виразів, але як інакше назвати, наприклад, ті фільми, якими заповнено всі канали? Ось назви фільмів трьох тижнів грудня: «Вмирати ніколи не пізно», «Ніч самогубця», «Побачити і вбити», «Забуте вбивство», «Убий мене ще раз», «Хай живе твоя смерть», «Вбивця в жовтих черевиках», «Вбивство у вищому світі», «Мужчина, якого я вбила», «Всеамериканське вбивство»... Страшні слова — смерть, вбивство — стали буденними. Вбити людину — нікчемна справа. Колись Достоєвський написав цілий роман про душевні муки людини, котра вбила стару лихварку. А тут — ані переживань вбивці, ані страждань жертви, ані горя близьких. Шоу. Як же деформується душа нашого народу, котрий завжди вирізнявся співстражданням! І при цьому по тому ж ТБ нетактовно нав’язується релігія, головна заповідь якої — не вбий. Лицемірство і святенництво.

Про інші передачі. Інформаційні програми, в основному, сірі, безликі, сумбурні і мало інформативні. Про життя нашої країни — тільки аварії, катастрофи та розбірки «у верхах». Нічого не знаємо про те як живуть, як «виходять з минулого» наші сусіди — Румунія, Угорщина, Польща, Словаччина, Чехія — та наші вчорашні брати — Молдавія, Білорусія, Грузія...

З телеекрану зникає все скільки-небудь інтелектуальне («Очевидное — невероятное», «Под знаком Пи», «Клуб кинопутешественников», «В мире животных»). Слава Богу, залишили поки «Что? Где? Когда?» і «Брейн-ринг». Зникли передачі на морально-етичні теми: «Я сама», «Моя семья», «Сделай шаг», «Тема», програми В. Познера. Так, це московські передачі, але чому не використати могутній професійний потенціал ГРТ, тим паче, що передачі ці ніяк не ідеологізовані, підіймають загальнолюдські проблеми (зате «Про это» — показують). Суцільні бездумні, убогі, безглузді, примітивні, зубоскальні (а не веселі) шоу. І — «гроші, гроші, гроші»). ТБ служить не тому, щоб суспільство було моральним, освіченим і культурним, а потурає найбільш примітивним і ницим смакам і бажанням.

Подобається програма О. Ткаченка «Обличчя світу». Подобалося «Табу», поки воно не перетворилося на банальне шоу. Іноді миготять хороші фільми та передачі, але, як правило, вранці або після десятої вечора. Найкращий же час, особливо у вихідні дні, зайнято сміттям.

Про нахабну, безпардонну рекламу не кажу — вона виснажує.

На мої нарікання з приводу ТБ мені іноді кажуть: не подобається — не дивіться. Так і доводиться робити. Побродиш по каналах, нічого не знайдеш — і вимкнеш. Але стає образливо. Колись підлітком мій батько мріяв дивитися кіно, сидячи у себе вдома. Завдяки ТБ його мрія збулася. Чому ж я не повинна, не можу користуватися цим досягненням людської думки? Для кого воно? Для сірих, невимогливих, тупуватих людей?

Загальновідомо, що ТБ — могутній засіб впливу на людей. Чому ж йому дозволяється дебілізувати суспільство?

Ваша постійна читачка

Ксенія ПОКРОВСЬКА, Чернівці

Р.S. У нашому місті рядовому телеглядачеві доступні тільки канали УТ-1, УТ-2, ICTV. Про них і йшлося.