Теми для незвичайних дискусій

Доброго здоров’я, шановні колеги «Дня», — так хочеться звернутися до вас, працівники моєї улюбленої газети. Я журналіст із майже тридцятирічним стажем, тобто працював у районних і обласній газетах і за радянської влади, і в 1990-х роках капіталістичної України. Користуючись нагодою, щиро дякую вам за гарний «День».

Спонукало мене написати вам листа цікаве повідомлення, а саме: ми раз на місяць «збиратимемо інтелектуалів за круглим столом для обговорення найактуальніших тем і наживо транслюватимемо ці дискусії в мережі». Круглі столи на шпальтах — справа не нова, та й у мережі теж, але душею і серцем газетяра відчуваю, що це будуть незвичайні дискусії у наш архінезвичайний період будівництва капіталістичної України, на тлі якої сьогодні буйно квітнуть злидні більшості населення і здичавіла розкіш невеличкої зграйки людей, котра правдами і неправдами «приватизувала» колективне майно. Тож хочеться запропонувати для круглого столу інтелектуалів кілька тем.

Перша тема — коли, як писав Шевченко, «...жити почнемо меж людьми, як люде?». Згідно з Конституцією України, легітимною і теперішньою, Господарем у нашій державі є Народ, який сьогодні бідує чи живе поза межею чи на межі виживання, а обрані ним керівники усіх рівнів неймовірно розкошують, як у раю. Сором і ганьба — та й більше нічого! На мій погляд, ця ситуація склалася за багатьох причин, але основною серед них є те, що Господар країни, обираючи до влади Президента і депутатів, не записав до Конституції, яку ж платню можновладці мають отримувати. Сини й доньки мовчки «гріють руки» на цій недолугості Основного закону. Я гадаю, приміром, Президент має право отримувати десять мінімальних зарплат без будь-яких пільг або прожиткових мінімумів у такій же кількості. Депутатам і великим чиновникам — сім мінімальних зарплат і т. д. Словом, зростає прожитковий мінімум для виборців, відповідно збільшується платня президента й іже з ним. Народ наймає на роботу, народ і платить керівникам зі своєї кишені. Справедливо, правда? Можливо, Конституційна асамблея чи її голова Л. М. Кравчук почують голос інтелектуалів за круглим столом «Дня» і зроблять Господаря країни справжнім, а не символічним, бутафорним.

Друга тема — планетарне роззброєння. Збільшення виробництва та вдосконалення зброї масового знищення людей не може тривати так довго. Пора зупинити брязкотіння зброєю, бо це дуже небезпечно. Друга світова війна нікого з можновладців не навчила, не привела до розуму. Воюють, бісові діти, парубки невінчані, хулігани вуличні! Тут покликана сказати своє слово в цій надто важливій справі ООН. А вона мовчить, суджу про це з передач українських телеканалів.

...Маю ще теми, але, гадаю, й цих досить. Буду вдячний, якщо вони побачать світ на шпальтах моєї улюбленої газети «День».

З повагою Валентин СИДОРОВ, пенсіонер, с. Кіровка, Миколаївщина