Цивілізація хліборобів
Після розгрому УНР Винниченко з гіркотою заявив, що історію України неможливо читати без брому. Дійсно, наша нація не раз втрачала свій шанс створити власну державу і у вирішальний період, випускаючи ініціативу з рук, розпадалась, розсіювалась по селах та хуторах, закриваючись від дійсності у своєму єстві, як молюск у черепашці.
Цю цитату люблять повторювати і деякі нинішні політики, пояснюючи непопулярність своїх програм. І ліві, і праві стверджують, що наш народ не доріс до демократії західного зразка. А можливо, якраз навпаки?
Основу національної ідеології, своє духовне призначення кожен народ шукає у власній історії. Українцям зробити це значно важче через те, що по нашій землі довгий час товклися різні орди. Тому коріння української духовності заховане під нашаруванням пізніших епох. І лише окремі паростки зуміли пробитися на поверхню.
Відомо, що в традиційному орнаменті української вишиванки присутні лише два кольори: червоний і чорний. І це на такій багатій барвами Україні. Що ж криється за цією традицією — офіційна історія Руси-України не пояснює. А даремно.
Зоря трипільської культури, весна. Завтра, в урочистий день шлюбу Сонця і Землі, КОЛА і ЗЕЛИ верховний жрець кине у свіжу ріллю золоте колосся священної небесної рослини. А сьогодні молоді послушники у вибілених волосяницях готують її лоно до сонячних обіймів, розорюючи плугом родючу цілину.
Не можна безкарно порушувати незайманість землі. Тому місія орачів і почесна, і відповідальна. Вони йшли до неї через піст та спокуту, і в знак успішно пройденого випробування їм на одежі й вишили символи КОЛА і ЗЕЛИ, Сонця і Землі, червоний і чорний. Остаточно провина буде знята в ніч перед найбільшим сонцестоянням, коли орачі пройдуть очищення вогнем і водою. А до того ні знімати одежу, ні вмиватись вони не матимуть права.
Саме виконання ритуалу було лише віддзеркаленням творчої наснаги, яка започаткувала сам сонячний культ, культ Кола. Вперше людина торкнулась загадкового процесу світотворення, який, хоч і був незрозумілим для неї, але вже шукав втілення в процесі пізнання навколишнього світу. Відчуття причетності до єдиного творчого витоку робило сподвижників сонячної релігії, коліїв монолітним об’єднанням, направляло їхнiй творчий пошук та підносило його на небувалу висоту. І природа відкривала перед ними свої таємниці.
Минали столiття, розорювались нові перелоги. У житті первісного суспільства зросла вага врожаю, господнього дару, господарства. Зріс і авторитет орачів. З часом вони сформували свій культ і створили першу на землі хліборобську цивілізацію, залишки якої дійшли до наших часів у вигляді селянської общини. Відбувалось і її розширення, мирна колонізація нових земель. Переселенці Миколаї, Миколи, або Микули Селяниновичі, як називали їх місцеві люди, розорювали нові лани, власним досвідом переконуючи місцевий люд у перевагах своєї віри, культури, складу життя. Тому господарем в Україні називають землероба, а за її межами господарем чи государем звеличували керівника, законодавця чи повелителя. До речі, ще в дев’ятнадцятому столітті казахи дітей росіян називали Кольками (Микола Лєсков, «Зачарований мандрівник»).
Набіги орд розорили цю цивілізацію. Насаджуючи свої вірування і богів, завойовники знищували кожного, хто проповідував релігію єднання Сонця і Землі. Проте предки таємно сповідували прадідівську віру і, виходячи на оранку в білій сорочці з чорно-червоною крайкою, перед тим, як прокласти першу борозну, молились на схід сонця. А потім не мились до Івана Купала. Їх гнобили, з них насміхались, називаючи смердами чи рабами-словенами, та вони вперто дотримувались древнього звичаю. Відповідно в менталітеті українця укорінилося вороже ставлення до суспільної ієрархії, і авторитет нашого народу здобуде лише влада духовно близька йому. Тому перед тим, як шукати бром чи валідол, нашим політикам слід переосмислити свої програми відповідно до світогляду українця, бо навіть шубу з царського плеча він не візьме, віддаючи перевагу своїй потертій свиті.
Чи досконалий світогляд, який мають нинішні розвинуті країни? Адже внаслідок цього світогляду створилась технократична цивілізація, яка виснажує енергетичні, біологічні, навіть атмосферні ресурси землі. Тому в недалекому майбутньому людство постане перед необхідністю створити якісно нову біотехнічну цивілізацію, яка, відновлюючи природні ресурси землі, гармонізує існування людини і біосфери. Основи такого підходу були закладені Вернадським в теорії ноосфери Землі. Але таке грандіозне завдання до снаги лише суспільству, об’єднаному ідеєю вищого гатунку, своєрідною релігією, яка відродить духовний зв’язок людини з живим світом землі й космосу. І якщо український народ знайде в собі сили піднести на сучасний рівень своє древнє, напівзабуте світосприйняття, то Україна зможе стати в авангарді цього процесу.
