У кожного свій Хеловін

Як і раніше, цього тижня політика залишається темою номер один. Про Президента, міністрів та святкування Хеловіну читайте далі у нашій постійній рубриці «ЩО ХОРОШОГО? ЩО ПОГАНОГО?»

Катерина БІЛОКОНЬ , аналітик:

— Вкрай неприємна та незручна подія для мне, як для пересічної мешканки Києва, трапилася вчора ввечері. Саме в той час, коли більшість киян поспішають з роботи додому або провести вечір у колі друзів в одному з місцевих кафе — близько 20 години, призупинився рух поїздів метрополітену на одній із гілок. Не дивлячись на велику кількість маршрутних таксі, метро залишається чи не найзручнішим та швидким засобом пересування. Через цю неприємність на станціях «червоної» гілки метро утворилися великі скупчення людей, маршрутки були переповнені, і лише щасливі таксисти неймовірно піднімали тарифи. Мені нічого не залишалося, як скористатися саме таксі. Чесно кажучи, настрій був зіпсований, а думки щодо події, яка сталася в київському метрополітені мене не полишали. Чи відповідатиме хтось за цю ситуацію, за безпеку киян, за зіпсований настрій, урешті-решт? Адже завтра зранку саме цим засобом пересування я мала дістатися до місця роботи. Проте ситуацію змінило те, що власники авто, так само поспішаючи додому, але, в більш комфортних умовах, безкоштовно і залюбки допомагали дістатися всім, хто потрапив у халепу, до місць їхнього призначення. Ще раз переконуюся, що є у нашому егоїстичному світі люди, що готові допомогти До того ж залюбки та зі щирістю. А значить, не все ще втрачено.

Ще дуже цікавою подією, на мій погляд, стало свято Хеловіну, яке почали святкувати на зразок Заходу в Україні зовсім недавно. Не дивлячись на те, що це свято вважається язичницьким, християни вбачають в ньому традицію поклоніння всім святим. Проте, мабуть, намагаючись об’єднати обидві традиції, українці святкували Хеловін на свій лад. Атмосфера, яка створена на вулицях міста, була просто надзвичайною! Центральними вулицями ходили персонажі, одягнені в костюми дивних створінь, були серед них і казкові феї, і жахливі вампіри, і принци... Це було схоже на яскраве, дивацьке шоу. Особисто в мене в той самий вечір було дивне передчуття Нового року. Причому, відчуття не самого свята, коли Земля стає старшою на рік, а за вікном починаються морози та хуртовини, — а саме відчуття чогось нового, що має розпочатися вже наступного дня — після свята.

Валерій КОСТЮКЕВИЧ , журналіст:

— Обнадійливою подією тижня, на мій погляд, стала презентація Міжнародним добродійним фондом «Україна 3000», який патронує дружина Президента України Катерина Ющенко, медійної акції у підтримку проекту «Дитяча лікарня майбутнього». Будівництво і оснащення найсучаснішими приладами і технологіями Всеукраїнського центру охорони здоров’я матері й дитини у Феофанії, яке планується згідно цього проекту, надасть шанс на здоров’я, більше того — на життя, тим українським дітям, які зараз фактично приречені. 353 на своїй «мобілці» я вже набрав. Але хотілося, щоб заяви про те, що обстеження, лікування, утримання в ньому буде безкоштовним, не залишилися деклараціями. Бо в наших умовах часто лікарні або центри подібного профілю в регіонах, що створюються на державні, суспільні чи благодійні кошти, дуже скоро стають безкоштовними тільки для наближених до влади або бізнесу, або до них потрапляють тільки ті, хто може добре заплатити.

Розмірковуючи над суспільними пріоритетами, я сам раз у раз приходив до думки, що про майбутнє нашої нації, нашої країни треба думати і піклуватися ще до того, як майбутні татусі й мами зібралися мати дітей. І робити все, щоб українські громадяни з’являлися на світ в таких же умовах, як і в розвинених країнах (чи то США, чи Німеччині, чи Франції або інших державах Європейського Співтовариства), і потім мали гарантії, що їхнє здоров’я буде надійно захищене з одного боку відповідним способом життя, з іншого — сучасними медичними технологіями. При бажанні можна знайти багато приводів для критики Президента Віктора Ющенка. Але фактом є те, що саме він заявив і практичними діями показав, що турботу про породіль і дітей вважає одним із головних пріоритетів своєї діяльності в ранзі глави держави. І самий час нагадати нинішнім комуністам, які зараз «відкусили» собі шматочок влади, і не втомлюються обляпувати брудом Президента, що саме за «світлого радянського минулого» в більшості напрямків медицини, особливо щодо збереження здоров’я дітей, ми почали катастрофічно відставати від цивілізованих країн.

А поганою була звістка про вбивство у Києві біля метро «Позняки» нігерійського громадянина, фахівця з економіки. Щодо цієї сумної події звучать коментарі про ймовірність вчинення злочину за расовими мотивами. Поки в Україні ксенофобські настрої не набрали розповсюдження, і не хотілося, щоб у нас почали наслідувати приклад Росії, де все частішими стають напади на євреїв, африканців, або громадян країн, що колись входили до СРСР а зараз не подобаються їй своєю незалежною політикою. До речі, українські політики, які закликають наслідувати приклад Росії (особливо затято це роблять ті ж комуністи), дуже лицемірять, коли говорять про необхідність братерських інтернаціоналістських зв’язків із нею. Бо там набирає обертів аж ніяк не інтернаціоналізм, а відвертий російський націоналізм, відтак зневажливе ставлення до «інородців», і про некорінні народи вже відкрито говорить Президент Росії Володимир Путін. То навіть задля поваги до самих себе як до народу, ми повинні зробити відповідні висновки.

Володимир ВОЛОВОДЮК , отаман вінницького козацького полку ім. Івана Богуна, приватний підприємиць:

— Міністри пішли у відставку, і це дуже для мене приємна новина. Поморочили голову і вистачить, бо ця невизначеність, вона знаєте, вбиває більш за все. Регіонали тепер заступили, і це теж добре. Принаймні вони прагнуть щось робити, завойовувати авторитет. Зрештою буде з кого спитати про можливі промахи. А ще в суботу відбулася у Києві велика козацька рада. Порозумілися, випили чарку і роз’їхалися по домам, реально домовившись про об’єднання під одне знамено. Впевнений, що до кінця року цей процес, який триває роками, нарешті завершиться. У світі та й у нас, чув, святкували Хеловін. Знаєте, у мене на роботі така круговерть, наводжу порядок: одних звільняю, інших приймаю, одним словом свій хеловін, але приємний. Займаємося переробкою вторсировини. Так що чим краще налагоджу у себе роботу, тим чистіші будуть вінницькі вулиці. Про погане не скажу. Його і так у всіх вистачає.

Артем БУЛГАКОВ , системний адміністратор, м. Макіївка Донецької області:

— Із хороших подій цього тижня одразу можу відзначити засідання українського клубу в Донецьку, що вирішував уже традиційне питання Донецького регіону в загальному проекті всієї України. На мій погляд, повернення до цієї теми для нас дуже добре, адже в новому політичному контексті знову стає актуальним говорити про роль Донбасу в нашій країні. Насамперед це добре для самих же донеччан, які вже давно демонструють незвичайний регіональний патріотизм. Більше того, це важливо і для політичної еліти країни, яка знову отримує шанс подумати про курс України, про створення національної ідеї, близької для всіх регіонів.

Із поганого ж можу відзначити лише те, що в нас у Макіївці досі не розпочався опалювальний сезон. Здавалося б, це лише банальний дріб’язок, однак і він вельми впливає на все життя загалом, заважаючи зосередитися на якихось гарних моментах. Не влаштовує й процес розгляду бюджету, та й сам бюджет, у якому дуже багато соціальних недоліків — на мій погляд, бюджетний процес і поготів був головною подією цього тижня. Крім того, я особисто незадоволений тим, що влада зволікає з прийняттям законів для вступу до СОТ. На мою думку, таке затягування просто неприпустиме.

Утім навіть у такому негативному контексті однаково хочеться думати лише про хороше, до чого схиляють, наприклад, осінь і тепло, яке на кілька днів повернулося до Донецька.