Як ми моделювали «взірцеву країну»

Конференція тривала два дні у Школі міжнародних відносин ім. Еліота Університету ім. Джорджа Вашингтона. Її учасниками стали випускники Канадсько-української парламентської програми (програма надає можливість українським студентам стажуватися в канадському парламенті) різних років, які на даний момент навчаються або працюють у Північній Америці. Ті, для кого стажування в столиці Канади стало першим досвідом перебування у дійсно демократичній державі, а зараз продовжують навчання чи працюють на Заході, цього разу зібралися, щоб поділитися власними ідеями про особистість, ідентичність, права і відповідальність у «Взірцевій Україні», що було темою конференції.

Дискусії підігрівалися ще й тією обставиною, що конференція проходила кілька днів опісля другого туру президентських виборів в Україні, які радикально змінили вектор української політики. Учасники конференції підходили до життя в Україні з різних перспектив, включаючи наступні теми: ідентичність українця (хто такий українець: будь-хто з українським паспортом, чи це щось більше споріднене зі станом душі, незалежно від громадянства?); яким чином ми можемо зробити нашу рідну мову спільною цінністю, а не чинником, який розділяє країну? (учасники, які представляли схід і південь України, відзначили, що форсоване впровадження української мови в усіх сферах життя мало радше протилежний ефект, і висунули пропозицію владі використовувати закони позитивного маркетингу для ефективного впровадження мови); нещодавно офіційно визнані герої України, такі як Шухевич і Бандера, — що робити з тими, хто не згоден? (Чи слід їх просто ігнорувати, чи, можливо, розумніше було б приділити більше уваги освітній діяльності на цю тему?) Чи є Україна постколоніальною країною, чи вона все ж має розділяти відповідальність за трагедії у власній історії, таким чином відмовляючись від ролі «підлеглого»?

Іншим цікавим моментом конференції була участь запрошених почесних гостей. Наприклад, Тарас Кузьо, провідний науковець з Торонтського університету, виступив із презентацією на тему: «Що обрання Януковича значить для України?» Хоча більшість присутніх молодих українців були швидше засмучені фактом обрання лідера Партії регіонів президентом, це не означало автоматично, що вони підтримували Тимошенко, його головну опонентку. Тому п. Кузьо як прихильник колишнього прем’єра мусив відбиватися від багатьох «незручних» запитань.

Андрій Семотюк, відомий юрист із Лос-Анджелеса, автор статей про правові аспекти Голодомору і захист Івана Дем’янюка, в минулому президент Канадсько-української фундації, який щойно повернувся з України, де був спостерігачем на виборах виступив із вражаючою лекцією на тему: «Не знаючи звідки ти прийшов, ти не можеш знати, куди йдеш зараз. Чому вчить українська історія? Чого можна навчитися з іноземного досвіду?» Його презентація містила численні емоційні моменти, що спрямовували на роздуми. Наприклад, його історія про відвідини України за часів СРСР, коли родичі виводили його в чисте поле і навіть там мусили шептати йому на вухо, розповідаючи про належність членів сім’ї до УПА.

Богдан Вітвіцький, який з 1992 року працює федеральним прокурором у Департаменті юстиції США, говорив на тему: «Патріотизм, факти, історія, навчання в інших: що важливіше — «Хто» чи «Що»?» Він дещо критично відгукувався про теперішнє українське суспільство, зауваживши, що дії українців часом не піддаються законам здорового глузду. Пропрацювавши два роки у Посольстві США в Києві над анти-корупційним проектом, він був дуже переконливим.

Один із промовців висловив думку, що будь-яке демократичне суспільство повинно мати три складові: сильна опозиція, вільні ЗМІ і розвинуте громадянське суспільство. Вочевидь, Україна справилася з першими двома, а от третя складова, найважливіша, все ще перебуває в зародковому стані в нашій державі. Оскільки конференція у Вашингтоні була першою із серії конференцій КУПП, учасники узагальнили рекомендації для наступних конференцій.

Друга конференція відбудеться в Оттаві (Канада) в жовтні 2010 року і буде присвячена державі, її виборчій системі, інтеграції в Євро-Атлантичну спільноту і відносинам із ЄС, Росією та США. Третя конференція запланована на листопад 2011 року і має пройти в Києві. Її метою буде обговорення висновків перших двох конференцій для створення моделі «Взірцевої України».