Зима в Херсоні: холод для квартир, екстрим для порту

Небувало холодна зима привнесла багато несподіванок у розмірене життя південного міста. Лід скував Славутич, виникло безліч проблем у комунальників, стало холодно в квартирах, але серця херсонців залишилися гарячими.

Альберт ЗАНГІЄВ, голова правління публічного акціонерного товариства «Херсонгаз»:

— Незвично холодна зима завдала нам чимало клопотів. Скажімо, в найхолодніші дні січня і лютого мимоволі згасали газові конфорки в багатоповерхівках Таврійського мікрорайону, де мешкає третина жителів обласного центру. Пояснюється це тим, що за різкого зниження температури повітря моментально зростає споживання газу. Воно і зрозуміло: з теплоізоляцією в будинках не все гаразд, у квартирах холодно, люди вмикають одразу всі конфорки — плюс багато хто встановив автономне опалення. Але гідравлікою таке навантаження не передбачено. Добове споживання газу зашкалювало — п’ять мільйонів кубів! У нас такого ще ніколи не було. І жодних обмежень у поставках газу ми не робили. Для чого, якщо люди готові платити? Для того щоб вирішити проблеми Таврійського, потрібне фінансування з міського бюджету. Принаймні, так передбачає законодавство. Поки що необхідних коштів у місцевої влади немає.

А тепер — про приємніше. Згідно із законом, ухваленим Верховною Радою, підприємства, що здійснюють розподіл природного газу, мали до 1 січня 2012 року забезпечити безплатне встановлення лічильників газу для населення, котре мешкає в квартирах і приватних будинках, в яких газ використовується комплексно. З приємністю констатую, що з цим завданням «Херсонгаз» упорався. Нинішнього ж року ми повинні завершити безплатне встановлення лічильників споживачам, у яких, крім газових плит, є обладнання для підігріву води — газові колонки.

Наталія ШАЛЬНОВА, керівник Центру європейської інформації при Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара:

— Щойно в нашій бібліотеці відбувся День Литовської Республіки в Україні. Наші країни мають давні історичні зв’язки. Скажімо, ще на початку XV століття південні кордони Великого князівства Литовського проходили по Нижньому Дніпру, де в районі нинішнього Берислава була розташована митниця, відома під назвою Вітовтова. У межах сучасної Херсонської області діяло сім переправ через Дніпро, де охорону й митну службу несли українські козаки, яких у той час, як і всіх жителів князівства, називали литвинами.

Минули віки, але культурні та економічні зв’язки між нашими державами продовжують розвиватися. Сьогодні аграрний сектор Херсонщини, наш морський торговельний порт — головні об’єкти, що приваблюють литовських інвесторів. Про це на урочистостях говорили комерційний аташе Посольства Литовської Республіки в Україні Рімантас Шегжда і Почесний консул Литовської Республіки в Херсонській та Миколаївських областях Віктор Попов.

Того дня всі охочі мали нагоду переглянути відеоколекцію «Коротка антологія литовського кіно», познайомитися з творчістю Едуардаса Межелайтіса в поетичному перфомансі «Жінка. Чотири портрети», поспілкуватися, послухати музичний виступ студентів Херсонського державного університету, взяти участь у вікторині «Що ти знаєш про Литву?».

Олена КРАВЧЕНКО-СКАЛОЗУБ, заступник начальника відділу оподаткування фізичних осіб Державної податкової служби в Херсонській області:

— Порадували перші підсумки декларування доходів, отриманих торік. З приємністю можна констатувати, що свідомість мешканців Херсонщини зростає!

Найбільше складених декларацій — на рахунку селян-одноосібників. Податківці отримали від них 24 704 декларації (76,8%) на загальну суму 35,5 млн грн. До бюджету сплачено 5,6 млн грн податку на доходи фізичних осіб.

Нинішня кампанія з декларування доходів має певні «родзинки». В одному з віддалених районів області громадянин добровільно поінформував податкову про доходи, одержані під час роботи в Китаї. Заробивши 741 тис. грн, він сплатив 111 тис. грн податку. Мешканець іншого району задекларував дохід від продажу корпоративного права в розмірі 4,8 млн грн, з якого також сплатив до бюджету податок у сумі 752,7 тис. грн.

Є також цікаві приклади декларування доходів, отриманих від продажу автотранспорту: автолюбитель, продавши машину за 100 тис. гривень, сплатив до бюджету 15 тис. гривень податку.

Віра БЕРЕЗОВСЬКА, пенсіонерка:

— У Херсоні пройшли перші Говардівські читання. Джон Говард — відомий англійський філантроп, юрист, реформатор тюремної системи, дослідник масових інфекційних захворювань у Європі. До Херсона Говард приїхав у жовтні 1789 року, якраз тоді, коли тут вирувала епідемія тифу. Він опікувався місцевими лікарнями та в’язницею. У січні 1790 року Джон Говард захворів і помер від тифу. Незважаючи на те, що відтоді минуло багато років, херсонці зберегли про цю незвичайну людину світлу пам’ять. У місті є чимало місць, пов’язаних з його життям і діяльністю.

Під час Говардівських читань відбулася презентація тематичної екскурсії, лунали вірші, демонструвалися архівні документи, дослідницькі роботи краєзнавців. А «родзинкою» програми стало skype-спілкування з британською письменницею Тессою Вест, яка у вересні 2010 року, збираючи матеріали про Говарда, побувала в Херсоні.

Крім того, учасники читань (а це депутати міської ради, підприємці, представники пенітенціарної системи, педагоги, студенти, члени шкільних пошукових гуртків) мали нагоду першими побачити книжку Тесси Вест «Цей дивний містер Говард», яка нещодавно вийшла друком у Великобританії.

Увага письменниці до особистості Джона Говарда не випадкова. За освітою вона педагог і 15 років пропрацювала вчителькою у в’язницях для підлітків і дорослих. Як і Джон Говард, Тесса переконана: що більше уваги приділяти людям у в’язницях, то меншою буде злочинність.

Іван ЄФІМЕНКО, капітан Херсонського морського торговельного порту:

— Деякі спеціалісти називають нинішню зиму не аномальною, а екстремальною. У січні нам заважали працювати тумани, а сьогодні — льодові поля і тороси. У лютому довше як два тижні температура трималася в межах мінус 10 —20 градусів. Додайте до цього сильний вітер, швидкість якого часом сягала 30 метрів за секунду.

Хоч уже на початку місяця товщина льоду на Дніпрі й в акваторії порту перевищувала 40 сантиметрів, обстановка була контрольованою. До середини лютого судна в порт і назад проводив наш «Бакай» — буксир криголамного класу. Він може працювати в умовах, коли товщина криги сягає 80 см. Та сталося непередбачуване: «Бакай» пошкодив лопать гвинта і не міг вести каравани. На засніженому рейді Очакова скупчилося 13 суден, що чекали проводки в Херсонський порт. За сильного вітру стан льодового поля постійно змінюється. Це дуже небезпечна ситуація для суден, що стоять на рейді. Довелося терміново викликати підмогу, а «Бакай» відправляти в ремонт.

Сьогодні ситуація стабілізувалася. В акваторію Херсонського МТП регулярно заходять каравани морських та річкових суден. Швидкість пересування такого каравану від Херсона до Очакова — півтори доби, хоч за нормальних умов на це зазвичай витрачається вісім-десять годин. У прісній воді лід завжди товщий і міцніший, він немовби спресований. А в морській воді сіль не сприяє міцності льоду. Тому ділянка караванного шляху Дніпром вважається найскладнішою.