Непристойні натяки
- Алло, здрастуйте. Ви в курсі, що ми з вами йдемо на одне запрошення від Товариства шанувальників культури в цю поганючу, змінливо-дощову погоду насолоджуватися великим мистецтвом?
- Звичайно, у курсі.
- Давайте змалюємо один одного, щоб не помилитися при зустрічі.
- А я вас знаю за фотографією в газеті, де ви з пожежною сокирою в оточенні учасниць конкурсу краси. І підпис під нею: "Д. Петров на сторожі краси і материнства". Вони що, завдяки вам - усі майбутні матері?
- Ви намагаєтеся мої приємні спогади перетворити на жахливі. Не вийде! Краще змалюйте себе.
- Я білявка. Волосся до плечей. Звичайна.
- І це ви називаєте звичайною? Блюзнірство!
Вона вдоволено засміялася.
- Ну, хіба що на тлі модних зараз коротких стрижок я виглядаю добре.
Отож, гак зачіпився. На абордаж!
- Ні, мабуть у вас на голові і так зовсім непогано, але на тлі короткошерстих - шедевр... Головне, приходьте в чомусь такому, що легко знімається чи легко зривається. У першому випадку - це зручно для вас, у другому - для мене. А в якому приємніше - вирішувати вам.
- Ми взагалі на концерт йдемо чи куди? Ви мене лякаєте. Я прийду у водолазному костюмі.
- Тільки не забудьте від нього шланг. Щоб я міг будь-якої миті його перекрити. Ціна кисню - мої м'язисті обійми.
- М'язисті?
- Припустимо, невеличке літературне перебільшення. Так, вони не такі вже й тверді. Отож, і не такі жорсткі. Це все одно що порівнювати гальку з піском. Де вам комфортніше?
- Удома, на дивані.
- Це натяк? Я можу виїздити?
- Виїжджайте. Якщо ви аматор пограти з дітьми у війну, а потім у неї ж - з чоловіком.
- Обман. Якщо б ваші діти грали у війну - незабаром би ми не мали змоги почути один одного. А щодо чоловіка - навіть. якщо б він підслуховував наш діалог із комори між лижами, він би ще дві хвилини тому перегриз чи то дріт телефону, чи то ваше горло. У крайньому випадку - лижі. Залежно від темпераменту і вдачі.
- А може, він у мене демократ?
- Найдемократичніший з подружжя - той, кого немає.
- Так, тому всі дівчата мріють про чоловіка-консерватора.
- До першої боротьби за права.
- Можливо... Хоча в мене зовсім інші еротичні мрії.
- Які ж?
- Підносити Президентові чашечку кави в дуже короткій спідниці, що облягає тіло.
- Мені нічого не залишається, як балотуватися. Ви мені допоможете?
- Щодо кави - я у вашому розпорядженні.
- А розкидати листівки, малювати плакати? І головне - агітувати за мене серед вибірниць?
- Хіба вам потрібен ще хто-небудь каву підносити?
- Ні, але лишилися чай, віскі, шампанське, бренді та коньяк.
- Я придбаю тацю побільш.
- Я за вас боюся - щоб ви не звузили свій кругозір, займаючися виключно наливанням в чарки.
- Добре, я подаватиму рідко. Проте одна умова: у тому ж водолазному костюмі.
- Не спекотно буде? Дозволяю обійтися маскою та дихальною трубкою.
- Ви - справжній гуманіст.
- У своїх послабленнях я піду далі - дозволю вам рухатися без ласт, затиснувши їх під пахвою. Хоча, по-русалчиному (особливо в моноласті) - це виглядає по-звірячому сексуально.
- Боже! Ви ще як слід не встигли познайомитися зі мною, а вже думаєте про якихось русалок.
- Не хвилюйтеся, судячи з Андерсена, у них - то з голосом проблеми, то з ногами... А чи не час вам гребти до мене?
- По-перше - концерт. А по-друге, зустрічаємося тільки в нейтральних водах - у центрі... Подивимось, як ви вмієте плавати.
- Я - легендарний плавець. У мене тільки одна слабкість - відразу запливаю за буйки. Проте це так приємно!
- Усе, що суперечить правилам поведінки на воді - погано закінчується.
- А як же ваша допомога? Триматися за буйки теж зовсім не погано. Я згоден.
- Трос не обірвете?
- Відчуваю, на нас обох очікує відкрите море.
- Це краще, ніж болото.
- За ці слова я готовий поцілувати вам прямо в маску.
- Може, тоді відразу підемо на пляж?
- Згода...
Волосся в неї виявилося фарбоване, зуби вставні, піджак червоний, мов сигнал світлофору.
Ніколи надто багато про що не домовляйтеся по телефону. Хоча я нічого не втратив. У неї ще виявилася чудова подруга.