50 років наукової діяльності професора Володимира Євтуха

Збереження української державності у протистоянні з російським агресором у цій жорстокій цивілізаційній війні вимагає від нації і спільноти в цілому зверх напруження усіх сил: і фізичних, і духовних. Не останню роль у цій боротьбі займає українська наука як природнича, так і гуманітарна.

Сьогодні йтиме мова про гуманітарну науку України та її кращих представників. Адже саме гуманітарії повинні захистити українську спільноту від орвелівської держави абсурду, де «мир – це війна, а правда – це брехня».

Одним із тих, хто тримає інтелектуальний фронт в сучасній Україні є доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України, Заслужений діяч науки і техніки України, професор Українського державного університету імені Михайла Драгоманова Володимир Євтух. Саме він став ініціатором формування та розвитку вітчизняної етносоціології, яка переросла з цікавого дослідницького напряму у повноцінну, самодостатню галузь української соціології та міждисциплінарних соціогуманітарних досліджень. Наукова школа Володимира Євтуха відома як в Україні, так і за її межами, а щорічні засідання цього наукового осередку збирають кращих провідних науковців та учнів із багатьох країн світу.

Початком інституалізації наукової  етносоціологічної школи професора Володимира  Євтуха, 50-річчя наукової діяльності якого відзначалось науковою громадськістю у цьому 2024 році, стала робота секції з етносоціології на конгресі Соціологічної асоціації України (Харків, 2009 рік). Тут і виникла ідея «узаконити» функціонування школи. Згодом, у листопаді 2011 року у Національному педагогічному університеті імені Михайла Драгоманова відбулося перше засідання школи. У роботі школи за час її існування брали участь науковці Аделаїди (Австралія), Варшави (Польща), Дрогобича, Івано-Франківська, Києва, Кракова, Ломжі (Польща), Львова, Одензе (Данія), Одеси, Сімферополя, Сучави (Румунія), Ужгорода, Франкфурта-на-Майні (Німеччина), Харкова, Чернівців. Самі ж засідання школи відбувалися у різних містах України та за її межами – у Ялті, Кракові, Варшаві-Ломжі (Польща), Києві, Ризі (Латвія), Переяслав-Хмельницькому (нині Переяслав), Сучаві (Румунія), Чернівцях тощо.

Кожне засідання школи присвячується спеціальній темі, скажімо, у Ялті обговорювалися проблеми етнонаціонального розвитку Криму; у Кракові – етнічності у міжкультурній комунікації; у Ризі – пов’язаностей етнічності і педагогіки; актуальними для школи були питання етнічності у діаспорному середовищі, трансформації мігрантських спільнот в етнічні, динаміки національно-етнічних та просторових ідентичностей, міжетнічної толерантності у навчальних закладах тощо.

Шлях від Зарічненської середньої школи на Рівненшині, навчання у Київському державному університеті імені Т.Г. Шевченка, згодом в  аспірантурі при Інституті історії НАН України заклало фундамент подальшого наукового зростання майбутнього член-кореспондента Академії наук України Володимира Євтуха. У 1975 році ним була захищена кандидатська дисертація з історичних наук на тему “Асиміляційні процеси та їх вплив на культуру української етнічної групи США та Канади (1945–1970)”. Далі – докторська дисертація “Сучасні буржуазні концепції етносоціального розвитку США і Канади (критичний аналіз)” у 1989 році.

Трудова діяльність розпочалася в Інституті історії НАН України у 1974 році молодшим науковим співробітником. Далі – старший, провідний науковий співробітник Інституту соціальних та економічних проблем зарубіжних країн АН України;            доцент, професор, завідувач кафедри, декан факультету соціології              та психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. У  Національному  педагогічному  університету імені М.П. Драгоманова (нині Український державний університет імені Михайла Драгоманова) професор Євтух працює з квітня 2007 року. Він обіймав посади завідувача відділу етнополітики і прогнозування Центру національних   відносин Академії Наук   України; заступника директора з міжнародних зв’язків Інституту соціології  НАН України; керівника Центру етносоціологічних та етнополітичних досліджень. Свого часу Володимир Євтух був головою комісії із зарубіжних зв’язків Республіканської асоціації українознавців; заступником головного редактора “Енциклопедії Української Діаспори”; заступником академіка-секретаря Відділення історії, філософії та права НАН України; членом президії Міжнародної асоціації україністів (МАУ); Президентом Республіканської асоціації українознавців; головою Ради     представників громадських організацій національних меншин при Президентові України; є членом Правління Соціологічної асоціації України тощо.

Були й урядові посади: міністр України у справах національностей та міграцій; Надзвичайний та Повноважний Посол України в Італійській Республіці, за сумісництвом на Мальті та Республіці Сан-Марино.

Володимир Євтух добре знаний не лише у вітчизняних, але й у міжнародних наукових колах: понад 60 його праць опубліковані у різних країнах світу, він є одним із найбільш цитованих українських вчених-соціогуманітаріїв за межами нашої країни; його запрошували читати лекції університети та наукові установи Австрії, Латвії, Марокко, Німеччини, Польщі, США, Швейцарії; свого часу він був членом  Відбіркового комітету Фонду Макартурів (США); членом Дорадчої Ради Європейського форуму міграційних досліджень (Бамберг,  Німеччина); експертом Ради Європи з питань етнічних меншин; членом експертної групи Комітету ООН по опустелюванню; членом робочої групи з питань національних меншин Центральної Європейської  Ініціативи (ЦЕІ, Трієст, Італія) тощо.

За зміцнення міжнародних відносин у сфері науки Володимиру Борисовичу присвоєно звання професора соціології Вищої школи імені Богдана Яньскего (Польща); він почесний гість штату Місьйонес і міста Посадас (Аргентинська Республіка); удостоєний відзнакою регіонального відділення Олімпійського комітету Італії, нагороджений Грамотою Італійського відділення ЮНІСЕФ та Пам’ятною медаллю Держави Ватикан з нагоди VIII-ї річниці Понтифікату Павла ІІ тощо.

За здобутки у галузі освіти, науки і громадсько-політичної діяльності професор Володимир Євтух був удостоєний низки нагород і звань, зокрема – орденом “За заслуги” ІІІ та II ступеня; званням “Заслужений діяч науки й техніки України”; Почесною грамотою Соціологічної асоціації України за успіхи у розвитку соціологічної освіти; Премії імені М.С. Грушевського    НАН України за цикл праць з історії і теорії етносоціології тощо. Його обрали Почесним професором (Professor Honoris Causa) Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна (2010), Почесним доктором (Doctor Honoris Causa) Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки (Луцьк, 2014), Почесним доктором (Doctor Honoris Causa) Латвійського університету (Рига, 2014), Почесним доктором (Doctor Honoris Causa) Університету Григорія Сковороди у Переяславі (2024).

Показовим фактом є і те, що Володимир Євтух володіє низкою іноземних мов, серед них: німецькою, англійською, італійською, французькою, російською,       новогрецькою та польською.

До здобутків наукової школи професора Євтуха відносять впровадження найбільш узагальненого визначення предмета етнополітології, вкрай важливе для адекватного здійснення української етнополітики розмежування понять етнічна меншина і національна меншина. Упродовж останніх років у соціологічних розвідках та нарисах науковця окреслено широке коло етносоціологічних та етнополітичних проблем. Це концептуальне осмислення міжетнічної взаємодії, перспектив багатокультурності для України, формування етносоціологічного поняттєво-термінологічного апарату, ролі етнічного чинника у виборчому процесі тощо.

Під керівництвом та за науковою консультацією члена- кореспондента Володимира Євтуха підготовлено та захищено 20 кандидатів та докторів наук. Він автор близько 500 публікацій, серед яких – монографії, підручники, посібники, наукові статті, інтерв’ю та розвідки.

Серед учнів та послідовників Володимира Євтуха знані науковці, професори, дипломати та державні діячі: Володимир Трощинський – доктор історичних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України, дослідник історії української еміграції та української діаспори, політичних течій українського зарубіжжя, етнополітичних процесів та міжнаціональних відносин в Україні; Андрій Попок – доктор наук з державного управління, професор, Заслужений діяч науки і техніки України, український науковець, історик та фахівець у сфері державного управління, віце-президент Національної академії державного управління при Президентові України (06.2011-07.2021);  Олена Малино́вська – доктор наук з державного управління, професор, Заслужений діяч науки і техніки України, фахівець у галузі міграційних процесів і міграційної політики; Олена Гриценко – доктор політичних наук, професор Національного університету «Києво-Могилянська Академія»; Олександр Цвєтков – доктор історичних наук, професор Столичного університету імені Бориса Грінченка, Надзвичайний і Повноважний Посол; Катерина Чернова, професор кафедри соціології та публічних комунікацій Українського державного університету імені Михайла Драгоманова.

Етносоціологічна школа Володимира Євтуха і сьогодні працює на зміцнення української державності та збереження української нації. Вчений та його послідовники працюють задля згуртованості українського суспільства та підвищують авторитет України на міжнародній арені задля створення її гарантованого майбутнього!

Ірина Грабовська, Алла Ярошенко