Перейти до основного вмісту

Вшанування Ліни Костенко в Музеї книги і друкарства України

21 березня, 11:24

19 березня 1930 року в місті Ржищеві на Київщині народилась зірка української культури і моральний авторитет нації – Ліна Василівна Костенко. 19 березня 2025 року вся притомна українська і світова громадськість, прихильна до України, відзначала 95 річницю від дня народження цієї видатної особистості.

фото

Музей книги і друкарства України, з яким у Ліни Василівни склались давні приязні стосунки (творчості видатної поетеси було присвячено у різні роки 5 музейних експозицій, зокрема, і цьогорічна), присвятив 95-річчю Костенко міжмузейний круглий стіл. До його роботи були запрошені музейники, представники творчих інституцій, поціновувачі таланту пані Ліни з України та зарубіжжя. Зокрема, доповідачі представили наступні інституції: Український Національний музей у Чикаго; Національний музей літератури України; Харківський літературний музей; Школа каліграфії «Арт і Я»; Агенція українського мистецтва Art Fine Nation.

фото

Модераторка круглого столу – директорка Музею книги і друкарства України (МКДУ) – Валентина Бочковська наголосила на непересічній цінності Ліни Костенко як митця і особистості для України. Чесніть із собою і власним народом, непідкупність і принциповість, величезний поетичний талант, вільнолюбність і жертовність дозволяють говорити про унікальність феномена Костенко. До 95-річчя мисткині у Музеї книги і друкарства України відкривається виставка «Митець національного сумління й бунту» (на відзначення ювілею поетки всенародного  шанування, відомої шістдесятниці, лавреатки Шевченківської та міжнародних премій). Пані Бочковська ознайомила слухачів із вітальним листом до працівників МКДУ та музеїв, які зібралися на круглому столі, доньки Ліни Василівни Оксани Пахльовської. «Особисто Мама і взагалі вся наша родина  віддавна маємо щонайбільшу повагу до самої ідеї Музею, до музеїв України і світу, оскільки музеї це насамперед – унікальна форма пам’яті. Ліна Костенко як поет, але також як історик, більш того – як психоісторик, яким вона себе почуває, неймовірно цінує Вашу роботу», – зауважила пані Оксана.

фото

До роботи круглого столу долучились працівниці Українського Національного музею у Чикаго Лідія Ткачук та Галина Парасюк. Вони поділились спогадами про власне знайомство з творчістю Ліни Костенко та розповіли про музейні заходи, спрямовані на ознайомлення з творчістю великої українки відвідувачів чиказького музею з різних куточків США та світу. Лейтмотивом виступів стало твердження: «Слово Ліни Костенко живе далеко за межами України!».

 

Заступниця генерального директора з розвитку комунікацій Національного музею літератури України Тамара Сидоренко розповіла про багаторічну діяльність музею по популяризації творчості Ліни Василівни, наголосила на необхідності постійної роботи по збереженню пам’яті про видатних українців як чинника формування української ідентичності та самоповаги у громадян України.

фото

Про Ліну Костенко – шістдесятницю, ту епоху, її відображення у музейних експозиціях вела мову провідна наукова співробітниця Харківського літературного музею Ольга Бондар. Доповідачка наголосила на тому, що Ліна Василівна стала духовною опорою шістдесятників. Сьогодні ювілярка – жива легенда української культури. Многая літа Ліні Костенко, – висловила доповідачка побажання усіх учасників міжмузейного круглого столу, – здоров’я і благодаті, щоб усі ми могли ще довго надихатись її геніальною поезією!

 

Про участь у оформленні виставки МКДУ «Митець національного сумління й бунту» розповіла засновниця єдиної в Україні Школи каліграфії «Арт і Я» Алла Калініченко.

фото

Особливе зацікавлення учасників круглого столу викликала доповідь засновниці Агенції українського мистецтва Art Fine Nation Ванди Орлової, яка розповіла про реалізацію унікальної ідеї – запрошення різних художників до створення картин, присвячених окремим віршам Ліни Костенко. Гаслом конкурсу серед художників з України та зарубіжжя було: «Намалюй мені вірш!» Ванда Орлова наголосила, що її бажанням було не лише почути поезію великої українки, але і побачити її Слово у творі художника. Конкурс пройшов успішно, у ньому взяла участь велика кількість митців, були визначені переможці. У подальшому планується продовження оприявлення поетичного слова Ліни Костенко у художніх творах митців.

фото

Куратори виставки МКДУ «Митець національного сумління й бунту» Дмитро Палій – заступник директора музею та Марія Гринько – завідувачка науково-експозиційного відділу ознайомили учасників заходу з ідеями, реалізованими експозицією, присвяченою 95-літтю Ліни Василівни Костенко, вшануванню творчої спадщини геніальної поетеси та запросили до відвідування виставки.

 

фото

Колись Оксана Пахльовська у статті «Протестуючий розум» зазначила, що «кожна нація, попри всі драматичні події у своїй історії, має щось своє, неповторне, свої культурні досягнення й еманації, які становлять її «гуманітарну ауру», роблять її «впізнаваною» й цікавою для світу. Хронічна «ніч бездержавності» не сприяла створенню такої аури: впродовж віків українську культуру, найкращі її вияви, що могли б стати надбанням Європи і світу, витісняли на маргінеси і в небуття – шляхом заборон і репресій, морального і матеріального нищення шедеврів цієї культури. Це призвело до спотворення культурного коду нації, зумовило численні перекоси й патології в самоосмисленні, а відтак і в зовнішньому сприйнятті». Сьогодні з повним правом можна стверджувати, що завдяки таким особистостям, як Ліна Василівна Костенко гуманітарна аура української нації набуває неповторності й сили.

Многая і благая літа геніальній Ліні Василівні Костенко!

Ірина Грабовська

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати