Алжир повертається до кошмару 90-х років?
Вже більше трьох років пройшло з того часу, як припинилися безглузді вбивства в Алжирі. Коли згідно до більшості оцінок, не менше 200 тисяч чоловік були вбиті під час масового насилля протягом 90-х років. Здавалося, що план президента Абделя Азіза Бутефліка почав спрацьовувати, і безпека була відновлена на більшій частині цієї великої країни. Після введення в дію президентського помилування і ініціатив примирення, насилля відступило, стабільність було відновлено і почався підйом економіки, який сприяв залученню значних об'ємів іноземних інвестицій у останні декілька років.
Проте недавні теракти, які відняли життя понад 30 невинних людей і призвели до поранення 160 осіб — є не лише нагадуванням про нещодавнє суворе минуле, але й також попередженням про можливе криваве майбутнє. Теракти стали продовженням терористичного тиску «Аль-Каїди», котра намагається створити «зону страху» від Марокко до Сомалі. У всякому випадку ці теракти не можуть бути відділені від терористичних нападів в Касабланці, на відповідальність за які також претендує «Аль-Каїда». Й цілком не виключено, що подібні криваві акції ісламських фундаменталістів знайдуть своє продовження у сусідніх країнах.
Варто пригадати, що запекла боротьба радикальних екстремістських організацій з алжирською владою почалася в 1992 році після скасування результатів парламентських виборів, на яких впевнено перемогли ісламісти. В останні роки, завдяки грамотній внутрішній політиці, напруженість в Алжирі помітно знизилася. Істотно скоротилася кількість радикальних угруповань, зведено до мінімуму число нападів ісламських бойовиків на мирне населення і співробітників сил безпеки. В своїх недавніх заявах алжирські високопоставлені чиновники говорили про те, що екстремізм у країні практично переможений, і будували плани по поверненню країні статусу одного з головних туристичних центрів Північної Африки. Новий несподіваний виток насильства в Алжирі, можливо, присвячений черговим парламентським виборам, які намічені на 17 травня цього року. До участі в них не допущена жодна ісламістська опозиційна партія.
Ряд арабських аналітиків стверджують, що останні терористичні акти здійснювалися екстремістами, котрі покидають Ірак. «Аль-Каїда» в Іраку, особливо її неіракські члени, піддаються різкій критиці з боку інших іракських озброєних бойовиків, які хочуть дистанціюватися від невмотивованих масових убивств, котрі здійснює «Аль-Каїда» у цій країні. Джихадисти, котрі повертаються додому, дуже добре підготовлені та агресивно налаштовані. Вони вважають, що всі арабські уряди являються їхніми законними мішенями. Власне ці теракти стали «бумерангом» того, що арабські країни не змогли не допустити проникнення своїх громадян до Іраку. Оскільки тисячі бійців з різних арабських країн «просочилися» на іракські терени після падіння режиму Саддама Хусейна в 2003 році. Тепер ці релігійні екстремісти повертаються до своїх країн, аби нав'язати їхнім урядам нові «криваві ігри». Очевидно, що терористичні напади в Алжирі і Марокко є попередженням, до якого варто дуже серйозно поставитися регіональним близькосхідним урядам.
Варто звернути увагу на той факт, що організація «Аль-Каїда в ісламському Магрибі», котра взяла на себе відповідальність за звірства в Алжирі, розмістила на сайті в інтернеті, котрий за звичай використовується «Аль-Каїдою», попередження: «Клянемося Аллахом, що ми не заспокоїмося і не складемо наші мечі, поки не звільнимо всі квадратні п'яді ісламської території в Єрусалимі від всіх хрестоносців, колабораціоністів і агентів».
Як зазначає алжирська газета Al Khabar, напади в алжирській столиці стали тестом безпеки і стабільності в країні напередодні виборів. «Ми знаємо, що ці вибухи, їхній час і мішені вписуються у загальний контекст, який не виключає того, що їхньою ціллю є нанесення шкоди виборам, які й без того піддаються критиці. І якщо в інших країнах вибори є способом вирішення політичних конфліктів, то в Алжирі вибори стають однією з причин кровопролиття».
Між тим, навіть у криваві 90-ті роки, коли в Алжирі виникла криза спровокована терористами, урядові будівлі не були цілями для нападів. Сумно, що саме тоді, коли алжирці стали вірити, що в країні нарешті припинилося кровопролиття і вони зітхнули з полегшенням, «хвиля тероризму» знову показала свою руйнівну силу.
Як вважає провідна єгипетська газета Al-Ahram, «насилля зросло в Алжирі після того, як «Салафістська група заклику і боротьби» змінила в січні свою назву на «Аль-Каїда в ісламському Магрибі». Ця група вже взяла на себе відповідальність за цілий ряд дрібних нападів на іноземців і співробітників служб безпеки». Очевидно, що як і кожна країна, що розвивається, Алжир має проблеми з безробіттям, злиднями і низьким рівнем життя. Проте ці проблеми не можуть бути вирішені шляхом насилля, вибухів і вбивств ні в чому неповинних людей і знищення державної власності, а лише на основі діалогу і взаємної поваги.
У своєму коментарі йорданська газета Al Arab Al Yawm наголошує на тому, що існують як внутрішні так і зовнішні причини, котрі надихають подібні терористичні акти. Додавши, що головною зовнішньою причиною є війна США з тероризмом, в якій адміністрація Джорджа Буша «з окупацією Іраку відкрила двері пекла і посіяла хаос в цілому регіоні». Внутрішньою причиною цих терактів залишається, як і було раніше, відсутність політичних, економічних і соціальних реформ в арабських країнах, а також відсутність поваги до прав людини і репресії, які тривають.
За останній час хвиля терактів пронеслася по арабським столицям і містам, посилюючись в регіоні, вказує на те, що ісламські екстремістські формування не обмежуються конкретними національними кордонами, а намагаються поширити свою діяльність значно ширше в світі. Це підтверджує той факт, що тероризм перетворився на транскордонне глобальне явище, котре активізує свої акції проти мирного населення. Стає зрозумілим, що сьогодні поширення терору потребує міжнародного співробітництва щодо стримування, викорчовування і ліквідації осередків ісламського екстремізму. Поширювачі терористичної ідеології і підбурювачі мають бути викорчувані з корінням. Крім того, боротьба з терором може стати успішною лише у випадку продуманої спільної стратегії, котра вимагатиме широкого міжнародного співробітництва і координації, на додаток до ряду просвітницьких заходів. Включаючи засоби масової інформації і системи освіти, котрі поширюватимуть поінформованість населення щодо небезпеки, яку несе в собі тероризм.
Терористичні акти в Алжирі і Марокко також посилають дуже тривожні сигнали через океан до Європи. Відповідні служби у Франції (колонією якої був Алжир), котрі відповідають за антитерористичну діяльність, висловлюють побоювання, що «Аль-Каїда» Північної Африки буде робити спроби розширення своєї сфери терористичної діяльності на сусідній континент. Особливо ця небезпека зростає в Франції під час виборчої президентської кампанії, тому сили французької безпеки активізували також свої антитерористичні заходи. Міністр внутрішніх справ Франції Франсуа Баруен, оголосив про підвищену безпеку для проведення агітаційних зустрічей напередодні раундів президентських виборів 22 квітня і 6 травня.
«Ми перебуваємо в стані червоного сигналу тривоги і не можемо забути те, що відбулося в інших європейських країнах у період виборів, або в Іспанії, або Великій Британії, — наголосив Франсуа Баруен, — мова йде про напади в Мадриді у 2004 році і Лондоні в 2005 році. Подивіться, що відбулося в Алжирі й Марокко. Це лише підтверджує необхідність проявлення пильності, за всіх обставин, у всіх місцях, по всій країні».
