Барселона згадує Олімпіаду-92

Цими днями в каталонській Барселоні (Королівство Іспанія) святкують 20-річчя проведення власної Олімпіади. Це були перші Олімпійські ігри, на яких Україна виступала як незалежна держава.

Нині ж українці всього світу жваво радіють за кожне «золото» синьо-жовтої команди на Іграх-2012 у Лондоні. Тішаться перемогам, гуртом переглядаючи спортивні змагання, публікуючи захоплені дописи в соціальних мережах і ввечері часто піднімаючи келихи за успіх наших.

Цікавився Олімпійськими іграми 1992 року і Володимир Федюк, який мешкає в Барселоні понад 10 років і керує українською організацією «Схід-Захід»:

— XXV Олімпійські ігри відбувалися в Барселоні з 25 липня по 9 серпня 1992 року, де в певних індивідуальних категоріях Україна вперше виступала як незалежна країна. Українські спортсмени виступали в об’єднаній команді, яку було створено після розпаду Радянського Союзу 12 колишніми республіками. Її учасники — 475 осіб (310 чоловіків та 165 жінок) — завоювали найбільшу кількість нагород: 45 золотих, 38 срібних, 29 бронзових медалей, у сумі — 112. Українські спортсмени (15 осіб) стали олімпійськими чемпіонами в спортивній та художній гімнастиці, фехтуванні, вільній боротьбі, легкій атлетиці, гандболі, баскетболі.

Жителі міста розповідали, що до Ігор Барселона була повернена спиною до моря, після них — обличчям до нього. Для цього перебудували пасажирський морський порт, аеропорт Ель Прат, звели Олімпійське селище (два висотних будинки по 154 метри, 49 поверхів, нині в одному з них знаходиться 5-зірковий готель, а в другому — управління найбільшої в Іспанії страхової компанії), ці будівлі є емблемою міста. Збудували Олімпійський порт, Палац спорту Сан Жорді, багато готелів, вирішили транспортну проблему. В організацію Ігор було вкладено сім мільярдів євро за цінами того часу. Талісманом Ігор було цуценя Кобі, каталонський пес-вівчарка. Стиль — кубізм, автор — художник Хав’єр Маріскаль.

Українською вдалося поспілкуватися в Барселоні ще з одним місцевим. Магістр славістики Віденського університету Роберт Самарра-Коллінз розповів про свої спогади з дитинства, адже на вулиці цього каталонця створювалася Олімпіада-92: «Коли в Барселоні проходили Олімпійські ігри, я був маленьким, але добре пам’ятаю, якою пречудовою була атмосфера в місті. Якось президент Міжнародного олімпійського комітету сказав, що ігри 1992 року було найкраще організовано та проведено за всю історію Олімпійських ігор. Вони дуже вплинули на престиж і розвиток міста (наприклад, до 1992 року в Барселоні не було пляжу, все виглядало погано в цій сфері). Відтоді моє рідне місто стало взірцевим, і його цінують у цілому світі. Про ті події нагадують також монументи, фотографії, ба навіть пісні, серед них знана повсюди «Amigos para siempre» — «Друзі назавжди».

Більше можна дізнатися також у Музеї Олімпіади та спорту в Барселоні (Museu Olimpic i de l’Esport), який є першим такого роду в Європі, що показує велич людини через спорт. У музеї представлено історичні, етичні та освітні аспекти прагнення до спорту. Розміщено Олімпійський на музей-горі Монжуїк — великому пагорбі з краєвидом на Барселону.

Окрім вище згаданих осіб, українською в Барселоні можна поспілкуватися ще й із туристами з нашої країни, які все ж частіше приїжджають не для того, щоб дізнатися більше про олімпійське минуле міста. Запам’яталося, коли біля відомого собору Антоніо Гауді Саграда Фаміліа почула, як білява дівчина українською пояснювала парубкові, з яким ішла, про особливості кольорів футболок збірної Іспанії. Ця пара швиденько побігла до черги, аби потрапити до величної споруди, тому не встигла розпитати їх більше, та все ж підтвердилося те, що Барселона — місто спортивно-футбольне. Майте тут ноги вільними, а якщо до вас підкотиться м’яч — усміхнено відбийте його ближньому.