Без вибачень

Польщі та Росії потрібно позбавити двосторонні відносини «тягаря недовіри та упередженості, що дістався нам у спадщину», «перегорнути сторінку та почати писати нову», вважає прем’єр-міністр Росії Володимир Путін. Публікація його статті в польській Gazeta Wyborcza приурочена його візиту до Польщі. Повний текст статті можна знайти на сайті www.inosmi.ru. Прем’єр зазначає, що наразі, «після невиправдано тривалої паузи» в російсько-польських відносинах, починає проявлятися творча логіка. Двосторонні відносини розвиваються у сфері економіки та культури. «Словом, перед Росією та Польщею відкриваються багатообіцяючі перспективи для партнерської роботи, для вишиковування відносин, гідних двох великих європейських націй», — зазначається у посланні Путіна. На думку прем’єра, спекулювати на минулому та шукати в ньому мотиви для взаємних претензій і образ — «надто шкідливо та безвідповідально».

На думку Путіна, російсько-польські відносини варто будувати на тому, що вони були союзниками у Другій світовій війні. «Без жодних сумнівів, можна з повним правом засудити пакт Молотова — Ріббентропа, укладений у серпні 1939 року. Адже роком раніше Франція та Англія підписали у Мюнхені відомий договір із Гітлером, зруйнувавши всі надії на створення єдиного фронту боротьби з фашизмом, — повідомляє глава російського уряду. — Чи можна закрити очі на закулісні спроби західних демократій «відкупитися» від Гітлера та перенаправляти його агресію «на Схід»? На те, як планомірно й за загального потурання демонтувалися гарантії безпеки та системи обмеження озброєнь, що існували в Європі. Нарешті, яким було військово-політичне відлунння змови, що відбулася в Мюнхені 29 вересня 1938 року? Чи не тоді Гітлер вже остаточно вирішив, що «все дозволено». Що Франція й Англія пальцем не ворухнуть, щоб захистити своїх союзників».

Сьогодні зрозуміло, що будь-яка форма змови з нацистським режимом була неприйнятною з морального погляду, — наголошує Путін. Однак напередодні Другої світової радянська дипломатія вважала безрозсудним відкинути пропозицію Німеччини підписати пакт про ненапад, коли можливі союзники СРСР на Заході вже пішли на аналогічні домовленості з німецьким рейхом. І якщо «аморальний характер пакту Молотова — Ріббентропа отримав однозначну парламентську оцінку», то наразі цього не можна сказати про ряд інших держав, які також «ухвалювали далеко неоднозначні рішення у 30-ті роки», пише Путін.

Також у своїй статті Путін закликає не створювати міфів із історії: «надто шкідливо та безвідповідально спекулювати на пам’яті, препарувати історію, шукати в ній мотиви для взаємних претензій і образ». Прем’єр зазначає, що наразі робляться спроби «переписати історію під потреби сьогочасної політичної кон’юнктури». «У деяких країнах зайшли ще далі — героізують нацистських поплічників, ставлять у один ряд жертв і катів, визволителів і окупантів», — пише Путін. Він зазначає, що такі «міфотворці» недалеко пішли від авторів сталінського «Короткого курсу історії, у якому викреслювалися неугодні «вождю всіх народів» прізвища або події, нав’язувалися шаблонні, наскрізь ідеологізовані версії того, що відбувалося.

На думку Путіна, з історії потрібно діставати уроки на майбутнє. Він пише, що досвід міжвоєнного періоду засвідчує, що неможливо створити ефективну систему колективної безпеки без участі всіх країн континенту, включаючи Росію. «І озираючись у минуле, всім нам — і на Заході, і на Сході Європи — необхідно пам’ятати, до яких трагедій призводять боягузтво, закулісна кабінетна політика, прагнення забезпечити свою безпеку та національні інтереси за рахунок інших. Не може бути розумної, відповідальної політики поза етичними та правовими рамками», — впевнений прем’єр.

У своїй статті Путін згадує і розстріл польських військовослужбовців у Катині. За його словами, Росія та Польща зобов’язані «разом зберігати пам’ять про жертв цього злочину». «Меморіали «Катинь» і «Мідне», як і трагічна доля росіян солдат, узятих у польський полон у ході війни 1920 року, — повинні стати символами загальної скорботи та взаємного прощення», — говориться в статті.

Разом із тим, уряд Росії напередодні візиту Путіна до Польщі попередив Варшаву, що не варто шукати компромісу на базі вимоги про розсекречення всіх документів із «катинської справи». Як повідомляє Newsru.com з посиланням на Інтерфакс, про це заявив заступник голови апарату уряду Росії Юрій Ушаков. «Щодо розсекречення — у нас є певний порядок, і, наскільки я знаю, все, що можна, в цьому сенсі вже розсекречено, і до нас претензії з цього приводу пред’являти просто нелогічно: не думаю, що на цій основі можна знайти якийсь компроміс», — сказав Ушаков журналістам. Раніше Польща неодноразово просила розсекретити архіви, пов’язані з розстрілом 20 тисяч польських офіцерів.

Під час візиту до Польщі, Путін візьме участь у меморіальних заходах у Гданську на Вестерплатте у зв’язку з 70-ю річницею початку Другої світової війни. Минулого тижня спікер польського парламенту в очікуванні візиту Путіна поставив запитання: чи визнає прем’єр Росії, що сучасна її політика щодо історії є частиною сталінської? Невдоволення Варшави, зокрема, викликали телепередачі російського телебачення, в яких у розв’язанні війни звинувачують Польщу.