Буквар із пандемій

Щороку світові по кілька разів нагадують про те, що загроза пандемії постійно присутня. У 2003 році це була атипова пневмонія. Сьогодні це потенційний пташиний вірус, подібний на вірус, від якого після 1914 року загинули 30 мільйонів людей.

Пташиний грип уже показав, що може передаватися від птахів до людини та навіть до кішок. Це означає, що цей вірус може стати новим глобальним убивцею. Але існують багато інших потенційних пандемій, більшість із яких навіть не є вірусами. Бактерії, приони, паразити і навіть чинники навколишнього середовища можуть раптово змінитися згубним для нас чином. Багато фахівців передбачають, що, якщо це станеться, то економічні та людські втрати перевищать втрати в будь-якій із воєн.

Справді, варто пригадати, що деякі з найбільш смертельних пошестей в історії були здійснені одноклітинними організмами, такими як холера, бубонна чума та туберкульоз. Країни, які володіють достатніми можливостями, розробляють плани опору пандемії: обмежені стратегії, що зможуть захистити їхніх громадян. Більшість урядів сподіваються на те, що своєчасне виявлення допоможе обмежити поширення пандемії.

Обмеження поширення залежить багато в чому від вакцин, але вакцини — це лише частина відповіді. Хоча вакцини забезпечують хороший захист від багатьох вірусів, кожна вакцина діє лише на певний вірус. Віруси — це паразити клітин. Кожен вірус атакує певний вид клітин. Він має форму, що дозволяє йому проникати в певну частину клітини та поширюватися всередині неї. У результаті клітина створює нові віруси та знищує себе протягом цього процесу. Через свою вкрай специфічну форму навіть найефективніші противірусні вакцини діють лише на невелику групу чинників.

Іноді спеціалізована природа вірусів працює на нашу користь. Наприклад, вони зазвичай насилу переносяться між різними видами організмів, оскільки для цього їм доводиться змінювати свою структуру. Але якщо велика кількість переносників вірусів — наприклад, птахів — стикається з великою кількістю людей, то зрештою вірус знаходить спосіб процвітати в новому вигляді клітин.

Птахи найбільше хвилюють нашу уяву тільки тому, що поширення вірусу легко помітити. Але СНІД передався людям від мавп, а деякі види грипу — від свиней. Смертельні мутації всіх видів повинні розпізнаватися негайно, щоб ефективна вакцина була створена раніше, аніж вірус пристосується до організму людини. На жаль, наші теперішні методи виявлення вірусів недостатньо ефективні.

Це ще більш тривожно, якщо пригадати про те, що вченим також треба стежити за бактеріями, прионами та паразитами. Видів бактерій більше, ніж усіх інших форм життя. Багато з них живуть у наших тілах, не завдаючи шкоди, та виконують корисні функції. Вони швидко розвиваються та пристосовуються. Це означає, що згодом вони виробляють опірність лікам. Бактерії треба перевіряти на два типи мутації: адаптацію у вигляді ворожої форми, що дозволяє їй отримати надімунітет до ліків, і смертельну мутаційну деформацію, що з’являється в одній з безлічі «безпечних» бактерій.

Приони були відкриті порівняно недавно. Вони зроблені з протеїнів на зразок тих, які використовує організм під час здорового функціонування. Це означає, що вони можуть обдурити «інструменти» організму, які вироблятимуть нові приони. Їх лише недавно визнали причиною кількох інфекційних захворювань, в тому числі коров’ячий сказ і хворобу Якоба — Крейтцфельдта, що вбиває за допомогою витиснення здорових клітин мозку. Багато нервових, дихальних і м’язових захворювань також можуть бути спричинені прионами.

І, нарешті, паразити — найпростіші з інфікуючих нас організмів. Вони тепер також класифіковані як пандеміти. Малярія зачіпає 300 мільйонів людей, від неї в усьому світі помирає більше дітей, аніж від якоїсь іншої хвороби. Багато паразитів є глистами: анкілостомозні (інфіковані 800 мільйонів людей), аскариди (1,5 мільярда), шистосомозні (200 мільйонів) і глисти, що викликають слоновість (150 мільйонів).

Існують також противники, яких у цей час ігнорують. Хімічні сполуки та тверді частинки, що діють на навколишнє середовище, можуть становити окрему категорію. Сюди ж можна занести різні комбінації: наприклад, змішування інфекційних хімічних сполук з пилком, який переноситься по повітрю, що може призвести до збільшення випадків астми. Нові грибкові інфекції — ще більш жахливі та можуть гірше піддаватися лікуванню.

Головна проблема полягає в тому, що ми не можемо передбачити, звідки з’явиться загроза, тому нам необхідна розподілена, розумна система виявлення. Як же на практиці вона має бути побудована?

«Відкривачі» повинні бути експертами, щоб уміти відрізнити симптоми звичайних і небезпечних захворювань. Вони повинні знаходитися повсюди, особливо в уразливих регіонах. Початкові тривожні знаки пандемії, швидше за все, з’являться в країнах, що розвиваються, але пункти виявлення повинні бути створені в усіх країнах за мінімальних витрат. Це не так важко, як здається. Головне — пристосувати для цих цілей наявну інфраструктуру.

У тій або іншій формі, але медична інфраструктура існує скрізь. До того ж, вона зазвичай найменше корумпована з усіх інститутів (у регіонах, де існує подібна проблема). Медичні центри та клініки повинні будуть з’ясовувати причини нездужання великої кількості своїх пацієнтів, навіть якщо симптоми здаються звичайними. Установам системи охорони здоров’я, що виконують звичайні функції, знадобиться невелика кількість додаткових фахівців і лабораторного обладнання.

Покращання наявних засобів буде ефективним із двох причин. По-перше, захворювання швидше виявлять у міській лікарні, аніж у спеціальному інституті. По-друге, інвестиції пробудять до життя приховані можливості системи охорони здоров’я.

Інвестиції в обладнання та навчання для бідних країн повинні будуть надавати багатші держави. Багаті країни можуть виправдати витрати вигодою від своєчасного виявлення небезпеки. Регіони з тропічним кліматом і міські нетрі є передньою лінією оборони людства проти пандемії, тому вони повинні бути обладнані відповідно.

Охорона здоров’я — це важливий актив для будь-якого народу. На карту поставлено так багато, що доцільно поставити вартового біля кожного болота, в кожному місті, на кожному ринку та фермі, на землі.

Х.Т. ГОРАНСОН — провідний вчений корпорації Sirius-Beta Corp, у минулому — старший науковий співробітник Агентства перспективних досліджень Міністерства оборони США