Час боргів

Чи спрацьовують у нинішній глобалізованій економіці антикризові чарівні палички? Це питання, мабуть, залишається відкритим і після того, як лідери Євросоюзу й міжнародні фінансові організації погоджували на минулому тижні новий пакет фінансової допомоги Греції (109 мільярдів євро) плюс підтримка приватних кредиторів (50 мільярдів євро), що погодилися реструктуризувати власні облігації. Європі саміт додав оптимізму. «Усіма цими рішеннями ми показали, що не похитнемося, обороняючи наш валютний союз і нашу спільну валюту», — наголосив голова Європейської ради Герман ван Ромпей.

Одночасно жирні знаки запитання продовжують витати над економікою США. Там виявилися безрезультатними переговори президента Барака Обами з лідерами Конгресу. І проблема підвищення ліміту державного боргу країни залишається нерозв’язаною. Його чинна сьогодні межа складає 14,3 дол. трильйона. Проте вже 2 серпня він буде вичерпаний, і з цим вичерпаються всі можливості фінансувати бюджет США. Попереду в США не смертельне, але дуже неприємне явище — технічний дефолт.

Глобальний світ із занепокоєнням стежить за цими подіями. Деякі прогнози просто жахають. Завідувач відділу Академії фінансового управління при Мінфіні України Сергій Кульпінський, наприклад, сказав УНІАН, що побоювання з приводу дефолту США і єврозони «спекулятивні, але не безпідставні щодо єврозони». «Наслідки можуть бути будь-які, аж до найменш, здавалося б, вірогідних, як Третя світова війна», — сказав на прес-конференції в Києві управляючий партнер фінансової компанії «Капітал Таймс», відомий експерт Ерік Найман. За його словами, якщо припинити фінансувати армію в США, це може загрожувати загостренням регіональних конфліктів з подальшим переходом у «щось більше».

Щоправда, директор аналітичного департаменту інвесткомпанії Dragon Capital Андрій Бесп’ятов поставився з оптимізмом до європейських рішень щодо Греції. А що стосується України, він побачив у них надію на те, що криза в Європі не матиме подальшої ескалації, й українські компанії зможуть повернутися на ринок зовнішнього капіталу вже восени.

Трохи курйозне ставлення до дефолтно-боргових проблем у світі продемонстрував український уряд. Минулого вівторка його глава, Микола Азаров, немов з Місяця впавши і начебто нічого не знаючи про світові й українські боргові проблеми, благословив своєю присутністю «золотий стик» на ще практично не початій реконструкції української частки газопроводу Уренгой — Помари — Ужгород. Цим він висловив свою згоду на державні гарантії під кредит «Нафтогазу України» (на 308 мільйонів дол.) Європейського банку реконструкції і розвитку і Європейського інвестиційного банку. Та вже наступного дня, мабуть, дізнавшись про те, що світовій економіці загрожує нова криза, Азаров закликав на засіданні уряду «гранично обмежити або зовсім відмовитися від зовнішніх запозичень і вкрай обережно ставитися до надання держгарантій». «Країну потрібно готувати до будь-яких сценаріїв», — у принципі вірно сказав Азаров, відзначивши, що економічна політика України має бути обережною й максимально націленою на власні ресурси. Усвідомив, значить...

Боргові сумніви й метання нашого уряду підсилив у своєму останньому квартальному економічному звіті й сам майбутній кредитор. Поліпшивши прогноз українського ВВП у 2011 році з 4,5% до 5%, а зростання інфляції — з 7,8% до 9% (!), ЄБРР у своєму звіті за останній квартал передбачив, що «загострення кризи в єврозоні стане серйозною загрозою для зростання й відновлення економік усіх країн регіону, особливо країн Південно-Східної Європи й країн — нових членів ЄС».

Не внесло повної ясності до сценаріїв нашого уряду й міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings. Змінивши рейтинг України зі «стабільного» на «позитивний», воно водночас указало, що економіка України, як і раніше, залежить від високоциклічної металургійної галузі й витратного імпорту газу, що робить її вразливою до глобальних економічних шоків. Слабкий бізнес-клімат стримує реалізацію очевидного потенціалу зростання країни, а ключовим чинником уразливості залишаються зовнішні фінанси. Перераховуючи ризики для України, агентство побоюється помітного фіскального ослаблення перед парламентськими виборами 2012 року, відчутного погіршення зовнішньої кон’юнктури або внутрішніх політичних потрясінь.

Ситуація в провідних економіках світу не може не хвилювати й громадян нашої країни. Українцям, з одного боку, хотілося б вірити в позитивні прогнози для вітчизняної економіки, що прозвучали в ці дні, але їм суперечать оцінки кожним рівня «внутрішнього валового щастя» в навколишній дійсності... Відгомони цих настроїв знаходимо і в коментарях експертів «Дня».

Президент Української асоціації економістів-міжнародників, професор Інституту міжнародних відносин КНУ ім. Т. Г. Шевченка Антон Філіпенко в розмові з «Днем» згадав про пророків, які передрікали світову катастрофу, і не виключив повністю такий варіант розвитку подій. «Справді, друга хвиля світової фінансової кризи може бути спровокована борговими проблемами в Сполучених Штатах і в Європі», — сказав професор і підкреслив, що до цього потрібно бути готовим. Щодо кризи в Греції і заходів допомоги їй з боку Євросоюзу й МВФ, то, на думку Філіпенка, це проблеми не стільки Греції, скільки самої єврозони. Причому головна з них, як вважає професор, полягає в тому, що є єдина монетарна або, інакше, валютно-кредитна політика і бракує єдиної фіскальної політики. Це питання вже порушено, його роз’?язують. «Річ у тім, — говорить експерт, — наскільки швидко їм удасться цю проблему вирішити, упорядкувати координацію, а потім і загальну політику. Якщо встигнуть, тоді можна сподіватися на успіх. Інакше оголошена допомога виявиться паліативом, що лише ослабить гостроту ситуації. Адже далі на черзі й Ірландія, і Португалія, і, можливо, Італія. Вони також у нелегкому становищі. Ситуація ускладнюється тим, що проголошені заходи, які враховують і економію державних витрат, не завжди належним чином сприймає населення».

Голова наглядової ради банку «Національний кредит» Андрій Оністрат дивиться на загрозу боргової кризи в Америці і Європі ніби з іншого боку. «На 99 відсотків упевнений в тому, що боргові проблеми не стануть передумовою для другої хвилі світової фінансової кризи, — сказав банкір «Дню». — Сенсаційна інформація про проблеми в Греції, Португалії, Італії, в Америці — це віддзеркалення одного процесу, який полягає в тому, щоб надрукувати нову порцію фантиків і роздати їх світові. Це піар-машина, яка запущена, для того щоб усі зрозуміли, навіщо друкують незабезпечені товарами гроші, і щоб усі це підтримували». «Що стосується України, то, як і в усьому світі, вона вплине лише на інфляцію, — продовжив Оністрат. — А яка вона буде — 10, 15, 20 відсотків — покаже час».

ДО РЕЧI

Сукупний державний (прямий) і гарантований борг України в червні досяг історичного максимуму і перевищив 60 мільярдів дол., збільшившись за один місяць на 2,367 мільярда дол., або на 4,1%.