Лічильник для Iрану

Минулого тижня у Відні відкрилося засідання Ради директорів Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ). Основна тема зустрічі — ядерна програма Ірану. Велика Британія, Німеччина та Франція представили в МАГАТЕ проект резолюції, відповідно до якого від Тегерана вимагають зупинити будь-яку діяльність зі збагачення урану.

До листопада цього року Іран має довести міжнародному співтовариству, що він не розробляє таємно атомну зброю, відповівши на всі питання щодо своєї ядерної програми. Роз’ясненню підлягають, зокрема, і схеми закупівлі на «чорному ринку» лазерних центрифуг, на яких знайдені сліди високозбагаченого урану, придатного для створення атомної зброї. У протилежному випадку МАГАТЕ може передати справу Ірану на розгляд Ради Безпеки ООН, яка може накласти на Тегеран санкції. Слід зазначити, що до цього часу європейці не хотіли встановлювати фіксовану дату для Ірану, віддаючи перевагу співробітництву з цією країною. Однак відповідно до заяв європейських дипломатів, Лондон, Париж і Берлін вже втомилися від зволікань та все більше схиляються до твердої позиції щодо іранської ядерної програми. Таким чином, три західноєвропейські країни, що мають великий вплив у Раді директорів МАГАТЕ, практично підтримали лінію США, Ізраїлю, Канади, Австралії та інших держав, які продовжують стверджувати, що Тегеран навмисно затягує переговори з МАГАТЕ, щоб сховати справжній прогрес у розвитку своїх військових ядерних програм. Не останню роль у прийнятті Великою Британією, Німеччиною та Францією такого рішення зіграли, зокрема, переговори з помічником держсекретаря США Джоном Болтоном, що відбулися минулого тижня в Женеві.

Європейський проект резолюції, всупереч наполегливим вимогам Вашингтона, не передбачає так званого «спускового механізму», відповідно до якого МАГАТЕ зобов’язувалося б передати іранське досьє у РБ ООН, якщо Тегеран негайно не відмовиться від збагачення урану. У проекті резолюції говориться, що Рада директорів, можливо, визначить, необхідно чи ні вживати подальших заходів щодо іранських ядерних програм і передавати це питання у Раду Безпеки. Проте документ чітко дає зрозуміти Ірану, що в листопаді міжнародне співтовариство неодмінно прийме остаточне рішення стосовно його ядерної програми. У документі також міститься вимога до гендиректора МАГАТЕ Мохаммеда Барадея представити до кінця листопада підсумкову доповідь про розслідування іранської ядерної діяльності, яке МАГАТЕ проводить з лютого 2003 року.

У свою чергу офіційний Тегеран постійно підкреслює, що він працює тільки над мирними ядерними програмами й ніхто не може відняти в нього це право. Напередодні відкриття засідання Ради директорів МАГАТЕ прес-секретар іранського МЗС Хамід Реза Асефі заявив: «Якщо європейці й міжнародне співтовариство хочуть, щоб ми надали їм гарантії того, що будемо використовувати ядерну технологію в мирних цілях, ми готові їм їх надати... Але якщо вони хочуть перешкодити нам оволодіти ядерною технологією для цивільних потреб, то наша відповідь — ні». Асефі також підкреслив, що ніхто в Ірані не прагне до володіння атомною бомбою, що випливає з розпорядження іранського духовного лідера аятолли Алі Хоменеї, який нещодавно видав фетву, що забороняє застосування ядерної зброї.

Однак, на думку експертів, довести суто цивільний, мирний характер своєї ядерної програми Ірану буде нелегко. Так, нещодавно Тегеран оголосив про намір почати переробку 37-ми тонн так званого уранового концентрату, який використовуватиметься винятково в мирних цілях як базовий компонент палива для нових атомних електростанцій. Однак, на думку західних спецслужб, такої кількості радіоактивного матеріалу буде досить для створення п’яти ядерних боєзарядів. За даними спецслужб США, перша іранська ядерна бомба може з’явитися до кінця цього десятиліття, а відповідно до заяви глави ізраїльської військової розвідки Аарона Заїфі при збереженні теперішніх темпів ядерної програми Тегеран матиме ядерну зброю вже в 2005 році.

Останні місяці Ізраїль дедалі частіше загрожує піддати ракетному обстрілу ядерні об’єкти Ірану, які розглядаються Тель-Авівом як пряма загроза існуванню Ізраїлю. У свою чергу, Тегеран запевнює у своїй здатності дати Тель-Авіву адекватну відповідь. На тлі цих взаємних погроз союзник Ізраїлю — США — веде активні переговори з європейськими країнами з метою виробити спільну політику зовнішньополітичного тиску на Іран, а також однозначно виступає за передачу іранського «ядерного досьє» на розгляд до РБ ООН.

Джон Болтон, який перебував цими днями з візитом в Ізраїлі, заявив, що якщо Тегеран не відмовиться від намірів створити ядерну зброю, США можуть ввести проти нього економічні санкції. Виступаючи перед журналістами, помічник держсекретаря США натякнув на те, що не виключає варіанту застосування сили щодо Тегерана у випадку, якщо Іран здобуде ядерну зброю. Болтон також підкреслив, що цього можна уникнути, якщо Іран наслідує приклад Лівії, яка відмовилася від розробки програми ядерних озброєнь. Тегеран подібні звернення одразу ж відкидає, називаючи їх втручанням у внутрішні справи.