Мистецтво (не) розійтися

У всьому світі з великою увагою стежили за референдумом у Шотландії, підготовка до якого тривала два роки!!! Одні з надією, що ця країна все-таки проголосує за те, щоб залишитися у складі Сполученого Королівства і тим самим не дасть необгрунтованих підстав для відокремлення багатьох інших провінцій у складі деяких європейських країн. Хоча тут усе було зроблено за законом, і результати референдуму не піддавалися сумніву через  домовленість між місцевим урядом в Единбурзі  і центральним у Лондоні.  Хоча у Шотландії не було жодних юридичних підстав для відокремлення, тому що ця країна має повну автономію, крім податкової, зовнішньої та оборонної сфери британський прем’єр пішов на такий прояв демократії, зваживши на вимоги шотландського першого міністра, партія якого з 2011 року поставила питання проведення референдуму.

Інші — прихильники різних сепаратистських рухів — хотіли побачити у цьому референдумі підтвердження свого права на відокремлення чи як у Криму — легітимізацію незаконної з порушенням міжнародного права, двосторонніх договорів анексії Автономної республіки, в якої не було жодних підстав для відокремлення. Більше того, АРК не представляла собою якусь націю, яка має право на відокремлення, згідно з міжнародним правом. І тут абсолютно не можна шукати навіть якоїсь схожості, тим паче що 1993 року в Європі був приклад легітимного розлучення Словаччини та Чехії, які разом складали Чехословаччину. Словаки — це окрема нація, яка у складі федерації мала автономію, адміністративний кордон, і розлучення двох країн відбулося легітимно за результатами референдуму, які ніхто у світі не ставив під сумніви.

А в Криму не було жодної спроби діяти легітимно, а лише просте бажання однієї людини у будь-який спосіб відібрати територію в іншої країни. Понад те, після відсутності реакції Заходу на такий міжнародний злочин подібний сценарії хазяїн Кремля спробував реалізувати на сході України в проекті «Новоросія».

Результати шотландського референдуму, на якому «ні» незалежності сказали майже 55% виборців (2 001 926), «так» — 45% (1 617 989) визнали в Единбурзі та в Лондоні. Перший міністр Шотландії Алекс Салмонд, який агітував голосувати за незалежність, заявив, що визнає свою поразку. «Важливо сказати, що наш референдум був погодженим і злагодженим процесом, і Шотландія більшістю вирішила на цьому етапі не ставати незалежною країною», — заявив він. Він подякував тим шотландцям, які підтримали кампанію за від’єднання від Британії, та закликав їх прийняти цей «демократичний вердикт».

Зі свого боку прем’єр-міністр Великобританії Девід Кемерон у спеціальній заяві після оголошення результатів референдуму пообіцяв надати нові повноваження регіональним органам влади, зокрема й Шотландії. За його словами, зміни торкнуться оподаткування, бюджетних витрат та соціальної сфери. Нові плани щодо Шотландії будуть погоджені у листопаді, а відповідний законопроект внесуть у січні 2015 року. Він також зазначив, що на розширення повноважень може очікувати не лише Шотландія, а й інші частини Великої Британії — Англія, Уельс та Північна Ірландія.

«День» звернувся до директора департаменту з питань зовнішньої політики Центру європейських реформ, Яна БОНДА, Лондон, з проханням прокоментувати, які уроки треба винести іншим сепаратистським рухам у Європі, як його результати можуть вплинути на позицію Кемерона, зокрема й щодо посилення санкцій проти Росії.

«БАГАТО ЛЮДЕЙ ВІДЧУЛИ, ЩО ОЗНАЧАЄ 300 РОКІВ БУТИ У СКЛАДІ ОДНІЄЇ КРАЇНИ»

— Я думаю, що вельми важливими були економічні санкції внаслідок відокремлення Шотландії. Чимало людей висловлювали стурбованість тим, що шотландська економіка постраждає, якщо вона стане незалежною країною, і низка компаній уже заявили, що будуть переміщати свої штаб-квартири з Шотландії. Витрати на ведення бізнесу стали б вищими і їм довелося б  готуватися до  стрибка цін. Так, економічні санкції справили певний вплив, але я також думаю, що на останніх стадіях дуже важливим було апелювання до емоцій, який ми почули зокрема від колишнього британського прем’єр-міністра Гордона Брауна. І люди відчули, що означає 300 років бути у складі однієї країни. А за цей час було багато речей, які тримали нас разом, так і багато відмінностей. Є чимало людей, які живуть по обидва боки кордону і не вважають себе ні повністю шотландцями або повністю англійцями, зважаючи на те, що один з батьків виходець з Англії, а інший із Шотландії, або чиї предки є вихідцями з Шотландії, але тепер вони мешкають в Англії, або в деяких випадках їхні предки приїхали з Англії, але тепер вони у Шотландії. Отже, це складна картина, яка, я впевнений, вам теж добре знайома.

— Зараз багато хто говорить, що Сполучене Королівство вже не буде таким, яким воно було до референдуму. Що ви скажете?

— Так, у цьому немає сумніву. Всі основні політичні партії Великобританії пообіцяли, якщо після референдуму шотландці проголосують за те, щоб залишитися в складі Сполученого Королівства, то Шотландія отримає більше повноважень від центральної влади. Тепер ми маємо почекати і подивитися, що йшлося, але це, ймовірно, означає більше повноважень, щоб змінити податкові ставки. Так що Шотландія може збільшувати чи зменшувати податок на прибуток, збільшувати чи зменшувати ставку податку на додану вартість (ПДВ), чи змінювати баланс між різними видами податків, але, у неї вже є багато повноважень у системі освіти та системі охорони здоров’я. Проте, я не зовсім упевнений, у яких ще сферах відбудуться зміни, хоча, ймовірно, такі будуть.

Але тут в Англії постає питання, що робитимуть для англійців, адже на цей момент у нас асиметричний конституційний устрій, у якому існує британський парламент, який відповідає за все Сполучене Королівство, і є шотландський парламент, Асамблеї Вельса та Північної Ірландії, які мають повноваження у визначених сферах життя в Шотландії, Вельсі та Північній Ірландії, як я вже зазначав, у сфері  освіти, охорони здоров’я, в деяких випадках, місцевих правоохоронних органів — поліції тощо. Але немає відповідного парламенту для Англії або, альтернативно, немає регіональних асамблей для великих регіонів Англії, як на півночі Англії, або на заході Англії, або в Лондоні. Уряд має щось зробити з цією асиметрією.

«ЦЕЙ РЕФЕРЕНДУМ МАТИМЕ ДЕЯКИЙ ПСИХОЛОГІЧНИЙ ВПЛИВ НА СЕПАРАТИСТСЬКІ РУХИ В ІНШИХ ЧАСТИНАХ ЄВРОПИ»

— Чи гарантують результати референдуму те, що Сполучене Королівство не прагнутиме вийти зі складу ЄС?

— Ці результати роблять менш імовірним проведення референдуму щодо виходу Сполученого Королівства з ЄС. Це не надто велика зміна позиції Великобританії, але шотландці налаштовані більш проєвропейськи, ніж англійці. Але, як я сказав, це неабияка різниця, і якщо врахувати, що понад 80 відсотків населення Сполученого Королівства мешкає в Англії, ви можете бачити, що шотландці мали б бути набагато більше проєвропейськими, ніж англійці, щоб мати значний вплив на будь-яке голосування. Але спершу у нас відбудуться загальні вибори і немає жодної гарантії, що після них консерватори залишаться при владі. А Лейбористська партія не обіцяла проводити референдум щодо наших відносин з Європою. Тому цей референдум може і не відбутися.

— Чи матиме вплив шотландське «ні» відокремленню на сепаратистські  тенденції в Європі?

— Буде цікаво подивитися, що відбудеться на референдумі в Каталонії, який, як уже заявляв іспанський уряд, в жодному разі не буде визнано. Цей плебісцит не вважатиметься легальним згідно з іспанським законодавством. Але я підозрюю, що це, ймовірно, ускладнить перемогу на голосуванні уряду Каталонії. Справді, якби Шотландія проголосувала за відокремлення, то ми могли б побачили великий прилив ентузіазму серед сепаратистських партій в інших частинах Європи. Але той факт, що після цієї тривалої, дуже добре проведеної кампанії, в якій багато дискусій про те, які переваги та недоліки несе за собою незалежність, а  врешті-решт шотландці проголосували досить переконливою більшістю за те, щоб залишитися в Сполученому Королівстві. Я думаю, що цей референдум матиме принаймні деякий психологічний вплив на сепаратистські рухи в інших частинах Європи.

— Як цей референдум вплине на політичне майбутнє Девіда Кемерона, який відважився на такий крок: проведення референдуму і визнання його результатів?

— Це зробить його дещо сильнішим і, звісно, якби він програв, чи іншими словами, шотландці проголосували за вихід зі Сполученого Королівства на користь незалежності, тоді його позиція значно б послабилась. Але той факт, що прихильники уніоністів виграли, що Шотландія залишилася частиною союзу, на мою думку, не буде вирішальним, коли наступного року люди голосуватимуть. Як це зазвичай трапляється, вони будуть думати про те, чи зробив він їх багатшими за останні п’ять років чи ні. Зрештою, тут немає негативу в тому, що шотландці проголосували за те, щоб залишитися в союзі.

За винятком іронії в дуже вузькому сенсі, що Консервативна партія не має багато місць у Шотландії. Саме Лейбористська партія скористається цією ситуацією, щоб здобути там ще більше місць   у спосіб, який не дав би можливості Партії регіонів виграти президентські вибори 2010 року, якби Крим переживав лихі часи, будучи анексованим. Голосування в Криму було вирішальним у просуванні президента Януковича до влади. А голоси прихильників Лейбористської партії в Шотландії, як правило, є вирішальним у підтримці Лейбористській партії, коли та перебуває при владі. Голосування проти незалежності особисто добре  для Девіда Кемерона, тому що він був би значно ослабленим прем’єр-міністром, якби його розглядали як людину, яка перебуває на чолі влади у час, коли Великобританія розпалася. Але це насправді погано для його партії, якій буде набагато важче завоювати більшість і сформувати наступний уряд.

«ЄС ЗРОБИВ ПОМИЛКУ, НЕ ЗАПРОВАДИВШИ НАБАГАТО СИЛЬНІШІ САНКЦІЇ ПРОТИ РОСІЇ, КОЛИ СТАЛАСЯ АНЕКСІЯ КРИМУ»

— Як Захід має вести себе з Путіним, яку тактику чи стратегію має застосовувати, щоб змусити його вивести війська зі східної частини України та повернути Крим?

— Я думаю, що Заходу потрібна максимальна твердість і не має бути й мови про послаблення санкції. І той спосіб, у який Європейський Союз і США використовували санкції до цих пір, був слабким, вони мусили бути набагато твердішими на самому початку. І вони не повинні припускати, що тільки дотримання режиму припинення вогню буде достатньо, щоб скасувати навіть найостанніші санкції. На мій погляд, ЄС зробив помилку, не запровадивши набагато сильніші санкції проти Росії, коли сталася анексія Криму, бо це було величезне порушення міжнародного права. А ЄС відповів наче хтось зайшов на ділянку трави, на яку не мав права заходити.

— Чи можна сподіватися, що після цього референдуму у Кемерона буде більш жорсткіша позиція в ЄС щодо запровадження нових санкцій проти Росії?

— Можливо, його позиція стала дещо сильнішою. Але в нас є майже шість місяців, як заявив уряд,  насправді, всі основні партії заявили, що протягом шести місяців вони представлять законодавство з подальшої передачі повноважень Шотландії. А оскільки низка членів парламенту у власній партії Девіда Кемерона заявила, що щось має також бути зроблено для Англії, а це буде набагато складніше, то у нас, ймовірно, відбудеться досить складне обговорення конституційних механізмів у Великобританії. А відразу після цього в травні 2015 року відбудуться загальні вибори в країні. І тому, я впевнений, що Девід Кемерон продовжуватиме займатися закордонними справами, тому що він не може уникнути цього. Але реальність така, що чим ближче до травня або навіть до березня наступного року, тим менше часу йому доведеться зосереджуватися на закордонних справах і тим більше буде змушений витрачати час на внутрішні справи. Я впевнений, що він продовжуватиме виступати за санкції, але я не впевнений, що відіграватиме надзвичайно важливу роль, як це робить Ангела Меркель. Ви знаєте, вона розмовляла з Путіним понад 30 разів цього року; я думаю, що Девід Кемерон говорив з ним близько 10 разів. Важко уявити, що це дуже змінилося.

«ЄВРОПА НЕ ЗРОЗУМІЛА ЗАГРОЗИ ЄВРОПЕЙСЬКІЙ БЕЗПЕЦІ, ЯКА  ВИХОДИТЬ ВІД ПУТІНА»

— Що  тепер залишається робити Україні, сподіватися лише на себе?

— Я сподіваюся, що конгрес США змусить Адміністрацію Обами надати вам більше підтримки у рамках «Акта  на підтримку України», який там обговорюють. Я сподіваюся, що ЄС принаймні не буде скасовувати жодних з існуючих санкцій, хоча я думаю, що вам потрібно лобіювати в столицях деяких ваших сусідів, зокрема в таких країнах, як Угорщина, Словаччина, Болгарія, які насправді не є сильними прихильниками санкцій. На мою думку, для України може бути добрим те, що Дональд Туск стане президентом Європейської Ради. Він нестиме певну відповідальність за те, які теми обговорюватимуть глави європейських урядів та держав.

Ви наразі у складній ситуації, і я побоююсь, що Європа не зрозуміла загрози європейській безпеці, яка виходить від Путіна. Єдине, що я можу сказати, з огляду на розвиток економічної ситуації в Москві виглядає так, начебто режим починає розділятися на тих, хто розуміє економіку і бачить збитки, які завдаються   російській економіці і тих, хто тільки зрозуміє КДБ.