Нова палестинська гвардія

Махмуд Аббас оголосив себе переможцем виборів голови Палестинської автономії. За нього, за даними опитувань виборців на виході з дільниць (екзит-полів), віддали голоси дві третини палестинців, які брали участь у голосуванні. Звернувшись до сотень прихильників, які зібралися в місті Рамалла на Західному березі ріки Йордан через дві години після закінчення голосування, Аббас сказав, що присвячує перемогу душі Ясіра Арафата та всім палестинцям, «мученикам та 11 тисячам в’язнів». Багато з тих, хто голосував за нього, кажуть, що робили це лише тому, що прагнуть миру, а Махмуда Аббаса вважають людиною, з якою ізраїльтяни можуть розпочати переговори. Але щоб вони дійсно почалися, йому доведеться заручитися підтримкою не лише старої, арафатівської, гвардії, а й молодих прибічників радикальних угруповань — таких як ХАМАС та Ісламський джихад, а це може виявитися вельми непростою справою. Високопосадовий представник уряду Ізраїлю висловив надію на те, що Махмуд Аббас, якщо його офіційно оголосять переможцем, стане передвісником нової ери, ери миру. Про це повідомляє агентство Франс Прес. Задоволення фактом проведення демократичних виборів висловив і президент США. У заяві, поширеній у неділю Білим домом, Джордж Буш наголошує, що ці вибори стали істотним кроком до досягнення мети — встановлення палестинської державності.

Перемога Махмуда Аббаса на президентських виборах у Палестині є серйозним випробуванням для палестинського керівництва. Обрання Аббаса головою виконавчого комітету Організації визволення Палестини через кілька годин після смерті Арафата забезпечило йому підтримку організації, що представляє всіх палестинців, включно з палестинською діаспорою. Обрання Аббаса президентом Палестинської національної автономії на загальних виборах дає йому законні підстави для втілення в життя його політичної програми.

Ця програма, попри її схожість із програмою Арафата, відрізняється від останньої у ключових питаннях. Аббас (також відомий як Абу Мазен) відкрито й послідовно виступав із критикою того, що він називає «мілітаризацією інтифади». Ще до смерті Арафата Аббас стверджував, що використання сили з боку озброєних формувань послаблює переговорні позиції Палестини. Дотримувався він цієї позиції і під час своєї передвиборної кампанії, відмовляючись поступитися вимогам палестинських фракцій, які дотримуються «жорсткого» курсу, і принести вибачення за свої колишні заяви.

Аббас поводиться діловито та твердо вірить у владу закону та необхідність переважання істинного цивільного правління у палестинській політиці. Цим він також відрізняється від Арафата, який вважав, що революційні настрої мають зберігатися, допоки триває незаконна іноземна окупація палестинського народу. До звільнення звичайного життя бути не могло.

Перемігши на виборах на платформі, що виступає проти продовження насильства та за створення правової держави, Аббас отримав мандат і несе відповідальність за проведення цієї політики. Він має довести до свідомості всіх озброєних палестинців, що уряд не стерпить жодного неофіційного угруповання, яке має зброю або здійснює озброєні напади з палестинської території.

Щоб зберегти національну єдність, Аббасу явно знадобляться всі його здібності до переконання, щоб примусити радикальні угруповання (деякі у його власному русі ФАТХ) поважати цей підхід. Як голова Організації визволення Палестини він опиниться під величезним тиском із метою запобігти делегітимації санкціонованих на міжнародному рівні актів опору проти ізраїльських військових цілей. Щоб протистояти цьому тиску, йому доведеться довести, що припинення насильства відповідає інтересам палестинців.

Так само складним для Аббаса буде встановлення принципів влади закону в глибоко травмованому суспільстві після майже п’яти років насильства, пригноблення та драконівських обмежень пересування, запроваджених ізраїльтянами. Як у випадку з мілітаризацією інтифади, це непросте завдання, оскільки стосується сил, непідконтрольних Аббасу та його уряду.

Проте внутрішня політика матиме величезну важливість. Повсякденне життя та умови існування палестинців потребують негайного поліпшення. Побудована Ізраїлем на захід від Західного берега стіна означає, що рівень безробіття в Палестині зростатиме, а рівень життя падатиме. Для розв’язання цієї проблеми Аббасу доведеться шукати допомоги ззовні — з боку арабського світу та міжнародної спільноти. Реальною необхідністю є залучення інвестицій, головним чином із боку палестинців й арабів. Однак це малоймовірно без великих правових і адміністративних реформ і, загалом, правильного управління та жорсткого застосування закону.

Головною умовою для встановлення громадянського порядку є мир. Неважливо, наскільки успішними будуть намагання Аббаса переконати радикальні угруповання скласти зброю, одностороннє припинення вогню не триватиме довго, якщо воно не буде взаємним. Окупаційні сили Ізраїлю, таким чином, відіграватимуть ключову роль в успіху місії Аббаса. Справді, завдання, що стоїть перед Аббасом, буде неможливим, якщо ізраїльська політика «цільових вбивств» триватиме, в той час як палестинські лідери серйозно працюють над тим, щоби покласти край актам насильства проти ізраїльтян.

У кінцевому результаті, основною метою нового палестинського президента у процесі переговорів з Ізраїлем буде примусити ізраїльтян виконати свої багаторазові міжнародні запевнення, що життєздатна палестинська держава поруч з Ізраїлем є реалістичною метою на найближче майбутнє. Але, якщо залишити ізраїльтян і палестинців сам на сам для розв’язання цих питань, то мета відновлення незалежної Палестини в кордонах 1967 року, швидше за все, залишиться недосяжною. Міжнародна спільнота на чолі зі Сполученими Штатами має вкласти зусилля й політичний капітал у досягнення цієї мети.

Перед новим палестинським президентом стоїть складна програма та великі очікування з боку палестинського народу. Багато залежатиме від поведінки Аббаса й того, як він правитиме. Але головне питання полягає в тому, що зробить Ізраїль і міжнародна спільнота, якщо Аббас виконає свою обіцянку зупинити насильство проти Ізраїлю та встановити владу закону в діючій демократичній державі. Палестинці зробили свій вибір, тепер вибір мусить зробити весь світ.

Дауд КУТТАБ — директор Інституту сучасних засобів масової інформації при університеті «Аль-Кудс» у Рамаллі, Палестина.