Новий золотий вік Польщі

Сьогоднішній світ не такий, яким його уявляли у мить історії, коли впала залізна завіса і комуністичному правлінню в Східній Європі прийшов кінець. Але хоча події 1989 року не принесли вічного миру і процвітання, зате вони привели в рух деякі реальні історії успіху.

Один з найбільш вражаючих є піднесення Польщі в якості політичного та економічного важкоатлета в Європі. Потрійний ювілей цього року - 25 років демократії, 15 років членства в НАТО, і десять років членства в Європейському Союзі - є джерелом гордості для польського народу, і це правильно.

Уявіть собі, яким дивовижним є успіх Польщі. Це країна, яка зникла з карти Європи у вісімнадцятому столітті і була розділена і протягом 150 років під правлінням імперських окупантів. В двадцятому столітті Польща стала жертвою двох нелюдських ідеологій, фашизму і сталінізму. Її золотий вік був майже 500 років тому, і на початку цього століття багато хто ще вважав її як символ відсталості.

Але польський народ боровся і робив жертви заради відродження своєї країни - і в процесі відкрив нову еру для Європи і світу. Берлінська стіна не впала без польського руху «Солідарність» і його боротьби за свободу і права людини.Проте, Польща, як і інші "нові" держави-члени ЄС (термін, який, після десяти років, став неадекватним), залишається відносно невідомою багатьом у «старих» країнах-членах. Відкрити Польщу це - знайти країну, яка пропонує багату культурну спадщину, яскраве громадянське життя, і працьовитих, творчих людей, які можуть переповнити гостей своєю гостинністю.

Будучи німцем, я щасливий, що німецько-польські відносини ніколи не були кращими, ніж після вступу Польщі в ЄС. Це - найважливіший розвиток, який повинен бути ретельно захищеним, оскільки він дає потужну гарантію миру і стабільності в центрі Європи.

Минулого місяця Дональда Туска, колишнього прем'єр-міністра Польщі, було призначено президентом Європейської Ради. Таким чином він став одним з трьох найвищих європейських лідерів. Це рішення не тільки відображення успішне лідерство Туска в Польщі, де він гарантував політичну стабільність і забезпечував вражаючий економічний прогрес; це був також чіткий сигнал, що лідери ЄС повністю визнають політичну і економічну важливість Польщі. Це також був сигнал іншим новим державам-членам, що вони є справжніми рівнями в європейському процесі ухвалення рішень.

Знову ж таки саме Польща проклала шлях, нагадавши старим країнам-членам з самого початку процесу вступу, що вона не була аутсайдером чи бідним родичем, що потребує благодійності, а джерелом натхнення в процесі європейської інтеграції, її вплив відклала лише Друга світова війна та її наслідки. Тепер, після десяти років членства в ЄС, новий золотий вік для Польщі може бути на горизонті.

Польща має потенціал, щоб знову стати європейським лідером. Міцно закріплена в співтоваристві західних демократій, її роль виходить за технічні аспекти процесу європейської інтеграції, оскільки вона несе відповідальність за гарантування того, що жодні нові бар'єри не виключають наших східних сусідів від участі в цьому процесі.
Це було логічно, що Польща була духовним ректором Східного партнерства ЄС, що призвело до угод про асоціацію ЄС з Україною, Грузією і Молдовою. Жодна інша країна не має сильнішого інтерес в успішній трансформації східних сусідів ЄС, зокрема України.

Дійсно, в умовах триваючої кризи Польща зайняла тверду позицію: ніяка країна не має права втручатися в суверенне рішення держави, яка хоче мати більш тісні відносини з Європою. Історичні зв'язки двох сусідніх країн поставили Польщу в більш вигідне становище, ніж інші країни, щоб зрозуміти природу проблем в Україні і було б розумно уважно прислухатися до думки польських чиновників.

Польський народ заслуговує на багатообіцяюче майбутнє. З польського успіху решта Європи може взяти урок, що мрії можуть стати реальністю, якщо за їх реалізацію беруться з повною відданістю. І так само як Туск пообіцяв відшліфувати свою англійську, коли він увійде в серцевину європейської політичної сцени, решті Європи, можливо, слід почати вивчати польську мову.

Проект Синдикат для «Дня», переклад Миколи СІРУКА, «День»

Гюнтер ФЕРХОЙГЕН, європейський комісар з питань розширення з 1999 по 2004 і європейський комісар з питань підприємництва та промисловості з 2004 по 2010 рік, у даний момент є членом Міжнародної консультативної ради у FleishmanHillard.