Про «реалізм» і «могутність»

Днями в американському журналі The Atlantic вийшла велика стаття під назвою «Доктрина Обами». На підставі своїх розмов з президентом, а також високопоставленими представниками виконавчої і законодавчої влади, відомий американський журналіст Джеффрі Голдберг спробував сформувати загальну картину зовнішньої політики США при 44-му президентові. У ній знайшлося небагато місця і для Росії з Україною та оцінок ролі російського президента Володимира Путіна.

Обама вважає, що Путін працює разом з США в основному заради того, щоб позиціонувати Москву як рівного американцям партнера, хоча таким на ділі не є. «Він же не дурний, він розуміє, що російські позиції в світі серйозно ослабли. Його вторгнення до Криму або підтримка Асада не робить його гравцем на міжнародній арені», — каже господар Білого дому.

А для нас зрозуміло важливою є оцінка Обамою дій Путіна в Україні, тому подаємо читачам повністю фрагмент статті, що стосується нашої країни.

«Путін діяв в Україні, реагуючи на дії держави-клієнта, який збирався вислизнути з його рук. І він імпровізував таким чином, щоб зберегти свій контроль над ним. Подібним чином Путін діяв у Сирії, завдаючи великої шкоди добробуту своєї країни. І твердження, що Росія знаходиться в більш вигідному становищі зараз в Сирії або в Україні, ніж до вторгнення в Україну або розгортання військ у Сирії, свідчить про фундаментальне нерозуміння природи могутності у зовнішній політиці та у світі в цілому. Реальна могутність означає, що ви можете отримати те, що ви хочете, без застосування насильства. Росія була б набагато потужнішою, якби Україна виглядала як незалежна країна, але залишалась клептократією, що він міг зберігати контроль над нею», цитує видання слова глави Білого дому.

Теорія Обами тут проста, пише Голдберг: Україна належить до головних інтересів Росії, але не Америки, тому Москва завжди буде спроможною підтримувати ескалуюче панування там. «Справа в тому, що Україна, яка є не членом НАТО, залишатиметься уразливою для військового домінування Росії незалежно від того, що ми робимо», — сказав Обама.

При цьому американський президент зазначив, що його позиція щодо України є реалістичною: «Це саме приклад того, де ми повинні бути дуже чіткими щодо наших основних інтересів і задля чого ми готові піти на війну».

Головний редактор Kyiv Post Браєн Боннер, який двічі голосував за Обаму, висловив розчарування політикою нинішнього глави Білого дому і назвав його доктрину, яка була опублікована в The Atlantic, неправильним сигналом.

«Обама увійде в історію як президент, який не зміг захистити американські зобов’язання щодо українського суверенітету. Він повинен це добре розуміти. Як молодий сенатор від штату Іллінойс він відвідав Україну в 2005 році і наполягав на законодавстві зі знищення більшої частини запасів звичайних озброєнь країни після того, як Україна здала ядерну зброю відповідно до положень Будапештського меморандуму 1994 року, згідно з якими Україна отримала гарантії суверенітету від Сполучених Штатів, Великобританії та Росії.

Цей президент глибоко недооцінив ситуацію, віддавши лідерство Європі, знаючи, що вона не спроможна на це. Україні необхідна зброя і план Маршалла, мільярди доларів у вигляді фінансової допомоги, яка буде використовуватись під найсуворішим контролем, оскільки політичним лідерам України не можна довіряти витрачати гроші в інтересах суспільства за власним бажанням. Обама дав натомість $500 млн у вигляді допомоги і $2 млрд у вигляді кредитних гарантій.

Росія заслуговувала санкцій на кшталт тих, які були застосовані проти Ірану, а Обама і Європа ввели м’які, які виглядають сильнішими через колапс цін на нафту і природного газу, головного експорту Росії. Коли Україні потрібна сильна моральна підтримка, які може надати лише візит президента США, Обама направив віце-президента США Джозефа Байдена, посилаючи сигнал світу, що йому байдуже, тому що Україна є частиною сфери впливу Росії», — наголосив Браєн у статті «Condoleezza Rice, Barack Obama and Ukraine».

«ОБАМА НЕ ЗРОЗУМІВ ДО КІНЦЯ РОЛІ І ЗНАЧЕННЯ УКРАЇНИ В СУЧАСНІЙ ГЕОПОЛІТИЧНІЙ ПАРАДИГМІ»

Володимир ОГРИЗКО, екс-міністр закордонних справ України:

— Мені здається, що, на превеликий жаль, теперішній президент Сполучених Штатів не досяг того, чого досягали і до чого прагнули багато з його попередників, а саме утвердження США як глобального лідера. Для цього потрібно мати, безумовно, політичну волю, людську хоробрість та мотивацію. А Обама, який закінчує свій другий президентський термін, здається, бачив роль США в іншому, зокрема в тому, щоб акцентувати увагу на проблемах, які, безумовно, є важливими, як, наприклад, зміна клімату чи роззброєння. Але вони є важливими за умов, коли інші безпекові проблеми перебувають під контролем або є вирішеними.

Зважаючи на те, що вони є далекими від вирішення, концентрація на важливих проблемах, які мають віддалений ефект, не має бути головним завданням для президента США.

Володимир ОГРИЗКО: Заява Обами, що Україна буде довго перебувати під військовим домінуванням Росії, свідчить про те, що президент Обама не зрозумів до кінця ролі і значення України в сучасній геополітичній парадигмі або не схотів цього зробити. Бо залишатися на такій позиції означає насправді провокувати агресора, яким є Російська Федерація. Мені здавалося, що лідери такого рівня повинні дивитися за горизонт і бачити, яким чином можна формувати безпечний світ і які механізми для цього мають бути задіяні. У нашому випадку, з одного боку, мало йтися про стримування агресора, а з другого — про надання всебічної допомоги України, щоб вона якнайшвидше стала членом Альянсу. Ні одного, ні іншого ми в цій доктрині не почули, а тому будемо сподіватись, що нова адміністрація дивитиметься на Україну іншими, більш тверезими очима

Тому абсолютно не випадково, що безпекові питання, які є кричуще важливими для сучасного світу, в доктрині Обами посідають другорядне місце і щодо Україні, і щодо Сирії, і щодо Росії в цілому.

І яскравим підтвердженням цього є те, що він зітхнув з полегшенням, відмовившись від військового втручання в Сирію, коли актуальною була проблема використання злочинним режимом Асада хімічної зброї проти власного народу.

А його заява, що Україна буде довго перебувати під військовим домінуванням Росії, свідчить про те, що президент Обама не зрозумів до кінця ролі і значення України в сучасній геополітичній парадигмі або не схотів цього зробити. Бо залишатися на такій позиції означає насправді провокувати агресора, яким є Російська Федерація. Мені здавалося, що лідери такого рівня повинні дивитися за горизонт і бачити, яким чином можна формувати безпечний світ і які механізми для цього мають бути задіяні. У нашому випадку, з одного боку, мало йтися про стримування агресора, а з другого — про надання всебічної допомоги України, щоб вона якнайшвидше стала членом Альянсу. Ні одного, ні іншого ми в цій доктрині не почули, а тому будемо сподіватись, що нова адміністрація дивитиметься на Україну іншими, більш тверезими очима.