Притулок Тейлора

Хоч і вигнаний два роки тому, колишній президент Ліберії Чарльз Тейлор усе ще становить загрозу у світлі перших виборів у країні після закінчення жорстокої громадянської війни. Але попри проведення справді демократичних виборів, Ліберія і вся Західна Африка й надалі перебуватимуть у нескінченному циклі насильства в тому випадку, якщо проти Тейлора не розпочнеться суд із обвинувачення у військових злочинах.

Президентські вибори, що відбудуться 11 жовтня, могли б допомогти Ліберії визначитися з новим курсом. Але Тейлор усе ще значно впливає на виборчу кампанію, а його безкарність є насмішкою над міжнародним правосуддям.

Нігерія, в якій Тейлор знайшов притулок, має передати його Спеціальному суду в Сьєрра-Леоне, який створила Організація Об’єднаних Націй у 2003 році для суду над тими, хто несе відповідальність за кровопролиття в Західній Африці в 1990 х роках. Насправді зараз ключ до миру в регіоні знаходиться в руках Нігерії.

Але президент Нігерії Олусегун Обасанджо досі не почув закликів про видачу Тейлора. Замість цього Тейлор оселився на віллі на піщаних пляжах Калабара на нігерійському південно- східному побережжі, тоді як основні гравці на міжнародній арені, — включаючи Францію, Велику Британію та Південну Африку, — зберігають мовчання з цього приводу.

У Тейлора довгий список злочинів, і кількість свідчень проти нього величезна. Будучи лідером повстанців, він почав у Ліберії восьмирічне повстання проти Самуеля Доу — конфлікт, що забрав життя 300 тисяч людей і перетворив на біженців понад мільйон інших, притому що населення країни становило всього 3,3 мільйона. Будучи президентом, він у 1991 році розпочав повстання проти уряду Сьєрра-Леоне разом із озброєними формуваннями Foday Sankor, які з допомогою мачете калічили жінок і дітей.

У 2000 році Тейлор використав тих самих головорізів, щоб напасти на Гвінею, і в цьому розбійному нападі загинули сотні людей і було зруйноване місто Гекеда. У 2003 році, коли на Тейлора напали повстанці, він організував і підтримував вторгнення в Кот д’Івуар. Підбурювання до війни з боку Тейлора також проклало шлях військовим переворотам у Сьєрра-Леоне та Гамбії.

Жінки і діти, чиї кінцівки були відрубані за наказом Тейлора, можуть свідчити про його жорстокість, а зруйновані країни також показують, що в Західній Африці не може бути стійкого миру, поки не зупинять людину, яка розв’язала ці конфлікти. Навіть якби настав міцний мир, регіону доведеться ще ціле десятиріччя платити ціну за кровопролиття, організоване Тейлором. Ці витрати ляжуть і на інший світ.

Насправді Тейлор усе ще продовжує займатися підбурюванням. Його зусилля з підриву стабільності в регіоні поширюються від спроби замаху на президента Гвінеї Лансана Конте на початку цього року, до якого він був причетний, до використання його багатства з тим, щоб вплинути на результат виборів у Ліберії, і його кошти йдуть на те, щоб сприяти перемозі його прихильників. Його послідовники, що не дивно, сподіваються на те, що він виконає свою обіцянку повернутися до Ліберії, яку він дав, тікаючи з неї.

І це буде бідою для країни. Тейлор підірвав низку миротворчих акцій у регіоні. У Ліберії, наприклад, він підписав 13 угод і всі порушив. Він узяв у заручники 500 солдатів регіональних миротворчих сил, ECOWAS. Перш ніж заручники вийшли на волю, Тейлор убив шістьох солдатів і украв їхню зброю й автомобілі.

Найкращою політикою стримування буде взяття Тейлора під варту Спеціального суду, який завів проти нього справу в 2003 році за військові злочини, а також злочини проти людяності, і за ту роль, яку він відігравав у війні в Сьєрра-Леоне. Проте Обасанджо сказав, що він видасть Тейлора тільки законно обраному уряду Ліберії, і багато хто вважає, що Тейлор вичікує, поки його прихильники не прийдуть до влади, щоб дозволити йому повернутися назад без якої-небудь загрози опинитися під судом.

Роль Нігерії в наданні безпечного притулку для Тейлора вражає. Якщо врахувати значні зусилля, яких ця країна докладає для пом’якшення та заспокоєння регіональних конфліктів, то надання притулку для головного дестабілізатора ситуації в Західній Африці аж ніяк не сприяє її національним інтересам, і тому в Нігерії наростає суспільне обурення відносно цього факту. Сотні груп з Африки й інших країн світу, що стоять на охороні прав людини та міжнародного правосуддя, об’єдналися разом і виступили з протестами.

Інтенсивний тиск із боку американців і європейців призвів до того, що колишній президент Сербії Слободан Мілошевич, а також багато його прихильників були передані міжнародному військовому трибуналу ООН по Югославії, який засідає в Гаазі. Аналогічний тиск має бути вчинений, щоб примусити Нігерію передати Тейлора в руки Спеціального суду в Сьєрра-Леоне. Для Обасанджо прийшов час покращити імідж Нігерії як лідера в підтримці миру та безпеки на африканському континенті.

Тіаван Сайє ГОНГЛОЄ — колишній співробітник центру Карра з політики прав людини в Школі управління імені Кеннеді при Гарвардському університеті