То що ж буде 4 грудня?..

Отже, «Единая Россия» настільки серйозно втратила свою популярність серед виборців, що може навіть йтися про політичний провал на виборах 4 грудня? На жаль, поки що ні. На повну потужність запущений горезвісний адміністративний ресурс, який реалізується в різних формах. По-перше, телебачення, і перш за все — центральне державне телебачення, яке щодня по всіх програмах демонструє членів панівного тандему, які просто-таки майже вибиваються з сил заради благополуччя пересічних росіян. Причому обидва, будучи главою держави і главою уряду, анітрохи не бентежаться і відверто асоціюють себе і всю свою державну діяльність з однією із конкуруючих партій на парламентських виборах — «Единой России» — без будь-яких тимчасових обмежень, з якими, у свою чергу, вимушені існувати їхні політичні конкуренти.

Що стосується суті подібної неприкритої агітації, то вона гранично проста. Відкрилися в якійсь області нові лікарні або, нарешті, побудована нехай навіть квола мережа автомобільних доріг — телеглядачам багато разів нагадують, що це, виявляється, зроблено «в рамках програми партії «Единая Россия». Звідки ж, дозвольте запитати, в однієї з політичних партій знайшлися зненацька кошти, порівняні із федеральним бюджетом?! Або це і є кошти, витрачені відповідно до бюджету, але які чомусь «нахабно» записали на рахунок «щедрості» «Единой России»? Про це телеглядачам «скромно забувають» уточнити.

Або, скажімо, раптом з’ясовується, що в якомусь місті або районі вся робота щодо підтримки в належній формі, пардон, каналізації — й та відбувається завдяки «контролю» з боку «Единой России». І це, до вашого відома, не жарти, і таких прикладів чимало, до того ж, чим ближче день виборів, тим їх дедалі більшає. Звісно, людей, які думають, вміють рахувати й самостійно мислити, подібними дешевими трюками вже не змусиш голосувати, як мовиться в одному передвиборному ролику, «за Путіна, за Медведєва та їхню партію». Але, на превеликий жаль, іще багато таких, хто піддається масованій обробці з «телеящика». Та і це не головний прийом в арсеналі засобів адміністративного ресурсу.

Хочу вкотре нагадати українським читачам, що величезна російська територія — це дві різні держави, не лише з точки зору рівня і якості життя в Москві, Санкт-Петербурзі, ще у кількох «багатих» «містах-мільйонниках» — і всєї іншої Росії. У нашій країні — ще й зовсім різного рівня демократії і можливості реалізації громадянами своїх основних конституційних прав. Так, у Москві і Петербурзі, Нижньому Новгороді, Самарі й Новосибірську місцеві чиновники, перебуваючи під контролем численних спостерігачів — як від партій-конкурентів, так і зарубіжних, просто вимушені організовувати сам процес голосування і особливо — підрахунку голосів, скажімо так, максимально приблизно до реального волевиявлення виборців. Саме у цих центрах рейтинг «Единой России», згідно з усіма експертними і соціологічними оцінками, найбільшою мірою «просідає», тут же велику частину свого «врожаю» голосів останнім часом набирає основна опозиційна «Єдиній Росії» партія — Комуністична.

А ось далеко від «міст-мільйонників», у невеликих і середніх за розміром містах, де робота і нормальне життєзабезпечення населення величезною мірою залежить від прихильності чиновників, «Единая Россия», як мовиться, «бере своє». Годі й казати про сільську місцевість, часто взагалі відірвану від міського життя жахливим бездоріжжям, де не лише «нормальне життєзабезпечення», а й взагалі саме життя людей морозної зими або навесні, під час розливу річок, повністю залежить від місцевих чиновників! У таких районах відсоток голосів, поданих за «Единую Россию», може наблизитися і до 100 %. А таких районів у Росії-матінці, на жаль, багато, дуже багато. І будь-якому спостерігачеві туди важко дістатися, а якщо хто і добереться, то ризикує зустріти, м’яко кажучи, недобрий прийом з боку місцевих начальників.

Отже, свої 50 «із хвостиком» відсотків голосів цього разу «Единая Россия» собі все ж таки забезпечить, і про це дружно говорять соціологічні опитування та експертні прогнози. Останнім часом називають цифри від 53 до 55 %. Відповідно вже прикидають, що ця партія отримає, мабуть, 268 депутатських мандатів із 450-ти. Що саме це означатиме для розвитку російського політичного життя?

По-перше, як ми вже знаємо, безконтрольної конституційної більшості, що дозволяє, скажімо, запускати процес бажаних Кремлю конституційних поправок (як це було в Думі нинішнього скликання), в наступній Думі ця партія вже не матиме. Звичайно, задля того, щоб така більшість набиралася, досить буде вступати в ситуаційні коаліції, скажімо, із партією ЛДПР Володимира Жириновського, завжди готового «допомогти» владі. Проте це вже, погодьтеся, дещо інша ситуація, яка дозволить політичним силам, які дійсно бажають розвитку демократичного виборчого процесу в Росії, мати хоч би якісь контршанси.

По-друге, з моральної точки зору, «відкот» «Единой России» приблизно в 50 депутатських мандатів знову-таки буде дуже важливий з погляду оцінки, виставленої виборцями цієї партії, попри її повне інформаційне та адміністративне панування в країні. А це, погодьтеся, теж немало для проведення політичними силами Росії нових стратегічних планів на майбутнє.

І останнє. Значення цієї майбутньої неминучої втрати деякої частини голосів виборців сама «Единая Россия», мабуть, добре розуміє, хоча і прагне вдавати, ніби все гаразд. Інакше, з чого б це минулого понеділка, 21 листопада, нинішній (поки що!) президент і лідер списку «Единой России» Дмитро Медведєв під час чергової своєї зустрічі з виборцями раптом заговорив про те, що можна було б і повернутися до мішаної виборчої системи, яка раніше існувала в Російській Федерації і за якої половина депутатів Державної думи обиралася за партійними списками, але друга половина — за одномандатними округами? Українським громадянам така система знайома — адже раніше Верховна Рада обиралася саме за такою системою. Така сама система існувала і в Росії майже до середини минулого десятиліття, коли за ініціативою все тієї ж «Единой России» та її лідерів була замінена чинною — виключно пропорційною, тобто за партійними списками.

Що ж виходить? Не встигли опрацювати виборчу систему по одних лекалах — готуйся переробляти назад? То хіба так можна сформувати нормальну, стабільну політичну систему в країні? Значить, знову заманулося трясти всю Росію заради інтересів однієї-єдиної партії: кілька років тому їй здалося вигідним перейти виключно на вибори за партійними списками — і перейшли. А сьогодні її лідери побачили, що за такої системи вони вже втрачають голоси виборців. Отже, треба спробувати знову обирати половину за мажоритарною системою, де в кожному конкретному окрузі легко «забовтати» виборців, а подекуди, можливо, і просто сильніше натиснути на них.

Усе означене дозволяє нам зробити висновок про те, що «Единая Россия» повільно, але вірно втрачає свої монопольні позиції на російському політичному полі — звідси і такі дивні маневри на зразок маятника. Які саме кроки будуть реально зроблені цією партією, ми, напевно, вже дізнаємося в найближчому майбутньому — незабаром після 4 грудня.