Сирія сповільненої дії
Близький Схід лихоманить. Не встигли охолонути емоції після публічного заклику іранського президента Махмуда Ахмадінеджада стерти Ізраїль із лиця Землі, як в центрі уваги опинилася Сирія.
Рада Безпеки ООН одноголосно прийняла резолюцію № 1636, яка безпосередньо стосується Сирії. Цей документ став логічним наслідком прагнення світової спільноти розставити всі крапки над «і» в розслідуванні причетності Сирії до вбивства екс-прем’єра Лівану Рафіка Харірі. Нагадаємо, що Харірі було вбито 14 лютого та для розкриття цього злочину за рішенням ООН була створена комісія під керівництвом німецького детектива Детльова Мехліса. 20 жовтня вона опублікувала звіт, у якому стверджувалося, що спецслужби Сирії можуть бути причетними до цього злочину. Відразу ж після цього з’явився відповідний проект резолюції по Сирії, ініціатором якого були США разом із Великою Британією та Францією, і який був прийнятий одноголосно.
Відповідно до резолюції, від офіційного Дамаска вимагають співпрацювати з комісією, яка розслідує вбивство Харірі, в повному обсязі й без будь-яких умов. Окрім того, сирійська влада має затримати всіх сирійських громадян, які причетні до цього злочину. В свою чергу країни-члени ООН повинні ввести заборону на виїзд цих осіб за кордон і заморозити їхні банківські рахунки. Якщо ж Сирія не погодиться на таке співробітництво, ухвалений документ передбачає можливість розгляду інших мір щодо неї. Всі зазначені вимоги мають бути виконані Дамаском до 15 грудня цього року.
Напередодні засідання Ради Безпеки спостерігачі активно обговорювали ймовірність застосування Росією свого права вето, адже вона активно виступала проти жорсткого підходу США. Що не дивно, адже Москва та Дамаск давно підтримують тісні політичні, економічні та військово-технічні зв’язки. Часто саме Сирія є точкою опори для російської близькосхідної політики. Проте ця країна представляє для Росії стратегічний інтерес — Москва є одним із основних постачальників озброєнь для неї, і за підрахунками експертів, в найближчі п’ять років планує надати Дамаску сучасних озброєнь на суму близько трьох мільярдів доларів.
Тому в результаті переговорів попереднє формулювання, запропоноване США, все ж було пом’якшене — Росія, а разом і деякі інші члени РБ ООН змогли відстояти свої поправки. З тексту було видалене положення, яке дозволяло в разі невиконання Сирією зазначених вимог застосувати про неї міри, передбачені ст.41 Уставу ООН. А це — «повний чи частковий розрив економічних відносин, залізничних, морських, повітряних, поштових, телеграфних та інших засобів спілкування, а також розрив дипломатичних відносин». Іншими словами — фактично повна міжнародна ізоляція. Саме видалення цього пункту й дозволило прийняти документ одноголосно.
Реакція з боку Сирії не забарилася. Вже через день готовність співпрацювати з комісією ООН від імені офіційного Дамаска висловив голова правового комітету Народного зібрання країни Фейсал Кульсум, не забувши при цьому вказати, що всі звинувачення на адресу його держави є надуманими та безпідставними. «Сирія докладе максимум зусиль як для того, щоб розслідувати це вбивство, так і для того, щоб розкрити змову на основі сфабрикованих проти неї обвинувачень».
Але разом із тим Сирія ще раз дала зрозуміти, що вона і не думає здаватися на милість комісії й очікувати її нових висновків. Прагнучи заручитися регіональною підтримкою, Дамаск закликав провести екстрений саміт Ліги арабських держав. За неофіційною інформацією, цей заклик поки що не зустрів одностайної згоди — не всі арабські держави готові взяти участь у саміті, побоюючись погіршення відносин із Вашингтоном. Більш ймовірною виглядає тристороння зустріч лідерів Єгипту, Саудівської Аравії та Сирії. Що ж до позиції сусіднього Іраку, то президент Джалал Талабані заявив, що він «категорично проти використання території його країни для можливого нанесення удару по Сирії, але він не може нав’язувати свою думку американцям».
Окрім того, Дамаск готується й до гіршого, а тому він вже зараз готовий витримати будь-які санкції, які можуть бути накладені на нього ООН. Про це в інтерв’ю газеті Financial Times заявив віце-прем’єр Абдулла аль-Дардарі. За його словами, вже зібрана кризова група економістів для підготовки «до будь-якого сценарію розвитку подій». Водночас аль-Дардарі підкреслив, що він упевнений у тому, що його країна все ж зможе уникнути санкцій завдяки співпраці з ООН у розслідуванні вбивства колишнього ліванського прем’єра.
Досягнутий тимчасовий паритет дає змогу сторонам перевести подих і ще раз подумати над тим, що ж робити далі. Прихильники жорсткої позиції, насамперед США, у яких у близькосхідному регіоні є свої геополітичні інтереси, навряд чи будуть послаблювати тиск на Дамаск. Незважаючи на компромісну резолюцію ООН, держсекретар США Кондолізза Райс заявила, що: «У випадку необхідності, ми можемо розглянути і застосування подальших санкцій щодо Сирії». Вона відзначила, що резолюція прийнята в дусі 7 глави Уставу ООН, яка передбачає відповідь на «дії стосовно загрози миру, порушення миру й актів агресії» й у ній прописані варіанти застосування сили.
Іншим словами, прийнята резолюція, яка дає потенційне право на військові дії та дуже широкі повноваження для розслідування на території Сирії, фактично створює підґрунтя для нових конфліктів. Білий дім обов’язково скористається цим у власних інтересах тиснути на Сирію. Поки що прихильникам та противникам послаблення Дамаска, попри очевидні розбіжності, все ж вдалося знайти компромісне рішення та запобігти черговому загостренню на Близькому Сході. Але чи надовго?
