Теледонос

Мабуть, російська влада серйозно боїться навіть вельми слабкої й розрізненої опозиції. Здавалося б, «марші мільйонів» на таку цифру учасників не тягнуть, опозиціонери сваряться один з одним. Для влади це напрочуд комфортна ситуація. Навіщо ще більше нагнітати атмосферу й знову виносити на сторінки газет й телеекрани хоч якісь сюжети про опозицію. Але ж ні. Кожного разу, коли планується масовий захід на вулицях або площах Москви, на телеканалах НТВ або «Россия 1», а частіше на них разом, показують фільми про злісних опозиціонерів, які домовилися із зовнішніми силами про те, щоб знищити державу російську.

Не став винятком і черговий фільм одіозного тележурналіста Аркадія Мамонтова «Провокатори-3». Усе про ту ж таки опозицію та змови, які вона готує. У принципі, не важко було здогадатися про загальну спрямованість чергового телеопусу Мамонтова. Він давно відомий своєю нечистоплотністю у використанні фактів, точніше їх перекрученні й препаруванні, зокрема й щодо України, подій в її політичному житті та історії. Чергова пропагандистська брехня, легко повірити, що на замовлення відповідних російських владних інстанцій, й обговорювати, власне, нічого. Були такі й іще їх удосталь буде на сусідніх телеканалах.

Автори документального проекту «Строк» Олексій Пивоваров, Павло Костомаров і Олександр Расторгуєв в Livejournal і на особистій сторінці Пивоварова у Facebook висловили обурення використанням фрагментів свого фільму в матеріалі Аркадія Мамонтова «Провокатори-3» без їхньої згоди. Кінодокументалісти вважають, що в результаті монтажу було змінено сенс знятих ними відеоматеріалів.

За даними газети «Коммерсант», автори фільму «Строк» проводять консультації з приводу можливого подання судового позову за використання їхнього матеріалу без згоди авторів.

Про можливий судовий вердикт у цьому позові не надто важко здогадатися. І не вперше таке відбувається. Набагато важливішою є мета вкидання в ефір подібної телепродукції. І наслідки, що при цьому виникають.

За попередніми телепублікаціями НТВ, зокрема за фільмом «Анатомія протесту-2», Слідчий комітет Росії (СКР) розпочав перевірку на предмет терористичної діяльності й підготовки державного перевороту Удальцовим і його послідовниками.

Як повелося, вся ця історія має значний детективний елемент. Як заявив керівник програми НТВ «НП. Розслідування» Олексій Малков, журналісти НТВ отримали відеозапис зустрічі Сергія Удальцова та його соратників, яка була використана у фільмі «Анатомія протесту-2», від «невідомого грузина» на вулиці. Про це він заявив на розгляді запобіжного заходу для активіста Лівого фронту Костянтина Лебедєва.

Йдеться про показану у фільмі «Анатомія протесту-2» зустріч у Мінську Удальцова з тодішнім головою парламентського комітету Грузії з оборони й безпеки Гіві Таргамадзе, консулом Грузії в Молдові Михайлом Іашвілі, а також трьома їхніми помічниками. За словами творців фільму, Таргамадзе має досвід підготовки кольорових революцій у Грузії, Україні й масових заворушень у Білорусі.

У ключовому фрагменті фільму — записи бесіди, яку нібито вів Сергій Удальцов із главою комітету парламенту Грузії у обороні й безпеці Гіві Таргамадзе, блогери виявили сліди грубої фальсифікації. Наприклад, одна й та сама послідовність кадрів демонструється двічі у супроводі різних фрагментів аудіозапису, а голоси учасників зустрічі звучать у ту хвилину, коли на екрані вони мовчать, не розтуляючи губ.

Таким самим шляхом фальсифікації пішли й автори програми «Вісті тижня» на телеканалі «Россия 1», хоча їм «невідомий чоловік грузинської національності» диск із записами не надав. Зате буцімто знайшлася архівна плівка, на якій той-таки Гіві Таргамадзе нібито пропонував допомогти грошима тепер уже білоруській опозиції.

Архівність цієї плівки вельми умовна, оскільки це кадри французького фільму 2005 року. Автори його дійсно були на зустрічі білоруського опозиціонера Анатолія Лебедька з Таргамадзе й секретарем Ради національної безпеки Грузії Гігою Бокерія. Розмовляли російською. Проте бесіда показана в перекладі англійською, а поверх неї накладено зворотний украй вільний переклад російською. У результаті фраза Таргамадзе «ми дамо вам пораду, як захопити владу», яку легко можна розчути у французькій версії фільму в сюжеті «Вістей» перероблена на «ми дамо вам чотири мільйони на те, щоб захопити владу». А пропозиція Бокерія припинити зйомку — на запитання: «Ви вважаєте, що вистачить?»

А далі колісниця покотилася. Якщо ця інформація підтвердиться, слідство має намір притягнути до кримінальної відповідальності всіх учасників терористичної змови, зокрема громадян Грузії, заявив представник СКР Володимир Маркін.

Поки ж 18 жовтня суддя Басманного суду Ірина Скурідіна заарештувала активіста Російського соціалістичного руху Костянтина Лебедєва до 16 грудня. Лебедєву пред’явлено звинувачення в скоєнні злочину, передбаченого частиною 1 статті 30, частиною 1 статті 212 КК у межах кримінальної справи про підготовку до організації масових заворушень.

А тут нагодився й український слід. Без цього ніяк не можна. Помічника депутата Іллі Пономарьова й учасника «Лівого фронту» Леоніда Развозжаєва оголошено у федеральний розшук.

Як заявили на мітингу на Трубній площі в Москві, Развозжаєва в Києві схопили, посадили в машину й відвезли в невідомому напрямку увечері 19 жовтня біля українського відділення управління верховного комісара ООН у справах біженців, куди він звертався щодо можливості отримання політичного притулку. Тим часом, у ГУ МВС України Інтерфаксу заявили, що не мають у своєму розпорядженні інформацію про затримання росіянина. Сергій Удальцов заявив, що Леоніда Развозжаєва викрали в Києві й таємно доставили до Москви.

Якщо викрадення Развозжаєва в Києві дійсно мало місце й це справа рук сусідніх спецслужб, то це просто зухвалий факт і болючий щиголь по носу не лише нашому МВС, а всій владі. Хоча є підозра, що не обійшлося без мовчазної згоди або бездіяльності київських начальників. Останнє ще сумніше, якщо російські спецслужби можуть так поводитися в іншій країні.

Тепер про цілі всієї цієї телеконструкції з продовженням. Якщо говорити про її пропагандистську начинку, то вона розрахована на вкрай темні й маргінальні елементи. Як свого часу чорносотенний рух. Населенню наполегливо вкорінювали думку, що головні вороги богоносного царя й матінки Росії виключно інородці. У такому вигляді тепер це повторювати не можна, але ворогів легко знайти за межами країни. З великими країнами зв’язуватися російська влада серйозно не хоче. Так, дрібні укуси на кшталт закриття представництв американських організацій. І потім західні вороги якось приїлися. Давно цю жуйку повторюють, гострота зникла. Тому знаходять когось меншого за розміром території. Грузія Саакашвілі підходила для цього якнайкраще. І лякало відносно нове — кольорові революції.

При цьому не бентежить той факт, що зйомки велися в Мінську. Якщо за допомогою КДБ Білорусі, але там це заперечують і навіть обіцяють розібратися, то виникає запитання: як це потрапило до журналістів.

Ось тут ми й підходимо до наступного. Телефільми використовуються для доносу. Просто заарештувати Удальцова та його товаришів не хочуть. А от за наявності такого відеодоносу зі зливом оперативної інформації можна розпочати слідство. А там басманне правосуддя не забариться. І все піде проторованим шляхом. Що ми й спостерігаємо.

Якщо на користь справі, як її розуміють у Москві можновладці, треба порушити суверенітет сусідів, то не біда, і ніяк це не зупиняє. Утруться й слова не скажуть. У найкращому разі зроблять вигляд, що нічого не бачили. До того ж ідейно нинішня влада в Києві близька до московської. І чужі опозиціонери їй теж не потрібні, своїх вистачає. А про авторитет та імідж країни на владних пагорбах у Києві ніхто навіть думати не хоче.

КОМЕНТАРI

Валентин НАЛИВАЙЧЕНКО: «Це системна помилка правоохоронних органів»

Колишній голова СБУ прокоментував зникнення в Україні учасника російського «Лівого фронту» Леоніда Развозжаєва:

— Якщо зникають люди на наших вулицях, то мають бути коментарі посадових осіб, які несуть за це персональну відповідальність. Мають бути відповіді на запитання: хто заїжджав в Україну, хто викрадав, де ці людина зараз і нарешті хто профінансував на нашій території з нашою юрисдикцією діяльність іноземної спецслужби? Це системна помилка правоохоронних органів. Цинізм ситуації полягає в тому, що викрадена людина зверталася щодо надання притулку в нашій країні, її переміщення центром Києва перед викраденням фіксувалося. Я звертаюся до представників міліції — їх камери все фіксували — скажіть що це за спецоперація була і хто її здійснював? Всі ці проблеми від того, що у нас наразі абсолютно втрачений парламентський і громадський контроль над діяльністю спецслужби і правоохоронних органів.

Дмитро ГРОЙСМАН: «Я не пригадаю у нас такого абсолютно грубого епізоду»

Згідно з правилами екстрадиції, рішення про доставку в Росію Развозжаева повинен був прийняти український суд, зазначає правозахисник Дмитро Гройсман (http://www. svobodanews.ru):

— Цей факт, згідно з Кримінальним кодексом України, свідчить про вчинення кримінального злочину. З одного боку, спецслужби іноді вдаються до таких кроків, з іншого — всі люди, які перебувають на території нашої країни, захищені українським законодавством і відповідно мають бути захищені українськими правоохоронними органами. Гадаю, що буде серйозна розмова всередині нашої держави про те, чому відбуваються такі випадки. Я не пригадаю у нас такого абсолютно грубого епізоду, щоб просто нападали на людину і фактично викрадали й перевозили через кордон без оформлення необхідних документів.

Валерія ЛУТКОВСЬКА: «Ми втрутимося в цю ситуацію»

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Валерія Лутковська обіцяє розібратися в ситуації з викраденням російського опозиціонера Леоніда Развозжаєва (http://lb.ua):

— Ми втрутимося в цю ситуацію. Наразі ми направили запити в офіційні органи, щоб не з преси, а з офіційних джерел дізнатися, що ж трапилося.