Три — «за»

Розмови про те, що попередня влада розвалила українську армію та спецслужби, вже давно стали загальним місцем. Однак проблеми далеко не вичерпуються фіксацією становища, що утворилося.

Як повинен воювати громадянин, захищаючи свою країну, якщо його начальники не піклуються про нього. Якщо народ віддає останнє для армії і національних гвардійців, а вони гостро потребують найнеобхіднішого. Так жодних мільярдів не вистачить.

Практично армію, Національну гвардію та спецслужби нам доведеться формувати заново. Є в цьому і один позитивний момент. Нам не потрібна армія, далі говоритимемо саме про неї, радянського зразка. Розвалили її і закінчимо на цьому. Почнемо будувати нову на основі найпередовіших принципів. Подивимось, як це робили в країнах, що володіють найбільш боєздатними збройними силами. Наприклад, в Ізраїлі.

• У війну за незалежність Ізраїль вступив фактично без армії. Були лише загони самооборони, що діяли незалежно і без жодного командування. Через два тижні після початку війни голова тимчасового уряду Давид Бен-Гуріон підписав «Указ про Армію Оборони Ізраїлю» (ЦАХАЛ). Перші правові підвалини використання армії — доктрину дій — розробив 1949 року комітет під головуванням полковника Хаїма Ласкова. Вона виходила з реальних геополітичних, економічних, демографічних й інших чинників.

По-перше. Ізраїль поступається сусідам за населенням і в осяжному майбутньому завжди буде вимушений вести війну проти противника, який переважає його чисельно.

По-друге. Перевага противника в живій силі й техніці така, що країна в разі війни не може розраховувати на перемогу за допомогою знищення ворога. Реальною метою має бути завдання такої шкоди його збройним силам, яка б вивела їх з ладу на максимально довгий час.

По-третє. Ізраїль не може вести довгу війну. Війна робить необхідною мобілізацію такого величезного відсотка населення, що економіка через декілька тижнів просто припиняє функціонування.

Були ще й інші положення, ми навели найважливіші й ті, що перегукуються з нашими реаліями.

• Виходячи з доктрини, створення армії вимагало прийняття не лише засадничих чисто військових рішень, а також створення соціальної інфраструктури й передусім саме соціального захисту солдатів та офіцерів. Зокрема й сильної мотивації громадян для служби в армії. І це значною мірою вдалося.

Залишаючи осторонь військово-технічні аспекти будівництва армії, створення національного сильного і багатобічного воєнно-промислового комплексу, зупинимося на соціальних аспектах. З них не в останню чергу випливає й те, що служба в армії — не тільки священний обов’язок громадян, але й обов’язок почесний. В Ізраїлі справді народ та армія єдині. І це не лише яскраве гасло, а й справжня реальність. Армію в Ізраїлі люблять і їй всі допомагають.

Закон про військову службу встановлює, що чоловіки служать 36 місяців, жінки, які не перебувають у шлюбі і не мають дітей — 24 місяці. Якщо в родині єдина дитина, то, згідно із законом, її служба в бойових частинах можлива лише за письмової згоди обох батьків.

• Строкову службу проходять євреї, друзи — арабомовна етноконфесійна група шиїтського штибу, а також черкеси. Перші та другі обіймають в ізраїльській армії високі посади. Є друзи і черкеси генерали і полковники, а також офіцери середньої ланки. Відзначимо, що звання, наприклад, капітана в ізраїльській армії вважається високим. Араби, християни й інші представники національних та релігійних меншин служать в армії добровільно. Такі теж є.

Окрім обов’язкової військової служби, після звільнення в запас громадяни проходять службу в резерві. Всі особи рядового і офіцерського складу можуть призиватися кожного року на збори на строк до 45 днів. Служба в резерві — «Шерут Мілуїм Паіль» триває до досягнення резервістом 45 років. Відзначимо, що в цьому віці всі військовослужбовці, зокрема генерали й вищі офіцери, звільняються в запас. Винятків немає. Їх можуть призвати на службу в разі війни або особливого стану. В реальності ж ніхто повісток не чекає. Всі резервісти знають свої військові частини, зазвичай ті, в яких вони проходили термінову службу, і прямують до них. Ось чому мобілізація в Ізраїлі займає всього декілька годин.

За винятком елітних частин армійського спецназу, зазвичай солдати служать поблизу своєї домівки. Згідно із законом, строковик на казармовому положенні може перебувати не більше 18 діб. Зазвичай вже в п’ятницю всі, хто не зайнятий на чергуванні з особистою зброєю, прямують додому. Цей зв’язок вважається дуже важливим, і армія його заохочує. Також в армії практично немає дідівщини. Окремі випадки розслідуються на найвищому рівні, про це відомо в суспільстві.

• Виникає проблема фінансової і соціальної підтримки призовників з соціально слабких верств населення. Солдат отримує близько 130 доларів на місяць. Додаткову фінансову допомогу всім, хто її потребує, надає служба національного страхування (СНС). Приблизно 5% від усього особового складу ізраїльської армії отримує допомогу від СНС. Серед членів родин цих воїнів ЦАХАЛ розподіляє талони на придбання продуктів, а також видає подарунки й невеликі безпроцентні позики. В ізраїльській армії існує також «Фонд допомоги у виняткових випадках», який підтримує солдатів, що опинилися у важких життєвих ситуаціях.

Найгостріша для української армії житлова проблема в Ізраїлі вирішується досить цікаво. Не всі солдати і солдатки — так називають дівчат на військовій службі — мають свій будинок і родину. Наприклад, з нових емігрантів. Всі їхні рідні залишилися в країні виходу. Для таких військових ЦАХАЛ орендує квартири або пропонує одинакам оселитися в комфортабельних гуртожитках, котрі називаються «будинками солдата». Часто над таким солдатом бере шефство якась ізраїльська родина, і звільнення, включаючи свята, такий солдат проводить в її будинку.

І ось приходить день звільнення з армії, і дуже хочеться жити у власній квартирі. Розроблено простий механізм їхнього придбання звільненими в запас. Кожен демобілізований із ЦАХАЛ отримує два види грошових коштів. По-перше, «Маанак шихрур» — «завершальний дарунок», яким колишній солдат може розпорядитися негайно на свій розсуд, і, по-друге, «пікадон» — «накопичувальні гроші», які важко розтринькати.

• За ізраїльськими мірками,«Маанак шихрур» — це невелика сума. Залежно від того, в яких родах військ і на яких посадах проходила служба, ця сума становить від 3 до 5 тис. доларів. Умови використання «пікадона» дещо інші. Ці гроші, які можуть становити десятки тисяч доларів, можна витратити або на придбання квартири, або на навчання. Для останньої мети надається окремий пакет коштів, але інколи його не вистачає, або на відкриття бізнесу. Інших варіантів немає.

Якщо той, хто демобілізувався, не бажає скористатися «пікадоном» саме для цих цілей, він має право розпоряджатися цими коштами на свій розсуд, однак лише через сім років. Такий термін передбачено спеціально, щоб звільнений у запас через молодість років та життєву недосвідченість просто марно не витратив «пікадон», наприклад, в казино або не подарував спритній красуні, що зустрілася на його шляху. Життєвих дурощів після 27 років зазвичай роблять менше.

Крім того, будь-який громадянин Ізраїлю має право на здобуття «машканти» — безпроцентної банківської позики. Сума «машканти» становить від однієї п’ятої до двох третин вартості квартири.

Додавши «пікадон» до «машканти», навіть самотній колишній солдат може придбати цілком прийнятне житло на периферії. Якщо ж колишній воїн вирішить одружуватися і приєднає до своїх грошей ще «пікадон» та «машканту» нареченої, колишньої солдатки, то навіть не звертаючись до банку за звичайною позикою, без житла молода пара демобілізованих військових не залишиться. Важлива складова цих программ: дається не квартира, а гроші на її придбання, що дозволяє обрати вільно місце проживання та розмір житла.

l Інвалідам армії квартири надаються безкоштовно зі спеціальних фондів міністерства оборони та соціальних служб з довічною оплатою медичних і комунальних послуг.

Враховуються й інші життєві ситуації. Офіцер запасу розлучився з дружиною. Таке в житті трапляється. Свою квартиру він залишив колишній дружині. Наприклад, колишньому військовому лікареві приходить на допомогу житловий відділ військово-медичного корпусу ЦАХАЛ. Під час купівлі нової квартири з бюджету міністерства оборони йому буде виплачено близько 20 тис. доларів, що становить п’яту частину вартості трикімнатної квартири, що істотно.

Високий рівень соціального захисту військових і звільнених у запас створює сильну мотивацію для служби в армії. Кожен солдат і офіцер знає, що в складних життєвих умовах його не кинуть, не відштовхнуть, він не залишиться наодинці зі своїми проблемами. Це найважливіший елемент того, що армія є і буде сильною. І вона здатна захистити країну і весь народ.