Українське притягання Китаю

Донедавна китайська експансія була здебільшого спрямована до регіону Центральної Азії. І успіхи Пекіна на цьому шляху досить очевидні. Тепер, судячи з усього, настала черга Білорусії, Молдови та України.

До наших північно-західних сусідів Китай прийшов у найгостріший період фінансової кризи. Коли Мінськ впав у паніку, зумовлену тотальним браком іноземної валюти. З політичних причин неможливо було отримати кредит МВФ, а союзна Москва не вельми поспішала на допомогу. Ось тоді на сцені з’явився Китай. Цікаво, що тільки-но відповідні переговори в Мінську успішно завершилися, то й Кремль раптом згадав про свої союзницькі зобов’язання і також виділив фінансову допомогу Білорусії.

З Україною все набагато масштабніше і не обмежується лише фінансовою сферою.

Славетне місто Севастополь нещодавно відвідав есмінець військово-морського флоту Народно-визвольної армії Китаю «Циндао». Головною метою візиту стало підтвердження дружніх відносин України і Китаю, як неодноразово заявляли під час візиту представники Піднебесної. Як повідомила прес-служба Військово-Морських Сил України, візит здійснюється згідно з переліком заходів військової співпраці Збройних Сил країни, проведення яких заплановане на липень-серпень 2012 року.

Під час перебування китайського корабля в Севастополі було проведено зустрічі командування українського флоту з командиром походу, заступником командувача флоту Північного моря ВМФ Народно-визвольної армії Китаю (НВАК) контр-адміралом Ян Цзюнфеєм і командиром корабля — капітаном 1 рангу Ванг Хайджіангом. Програма перебування в місті передбачала огляд китайською стороною військових кораблів України, відвідини Академії Військово-Морських Сил імені Нахімова, знайомство з історичними пам’ятками. Два дні корабель був відкритий для відвідин жителями і гостями міста. Візит завершився 4 серпня.

Візит «Циндао» до Севастополя став другою важливою подією у сфері взаємодії флотів України і Китаю цього року. У лютому відбувся візит до Китайської Народної Республіки представницької військової делегації України під керівництвом тодішнього командувача Військово-морських сил адмірала Віктора Максимова. Група офіцерів ВМС і Генерального штабу провела зустрічі з керівництвом Народно-визвольної армії Китаю. Офіцери провели переговори зі своїми колегами з Генштабу армії Китаю, командувачем Військово-морських сил, відвідали Головний штаб флоту, військове училище і низку об’єктів на морській базі Циндао.

Візит української військової делегації до Китаю і есмінця «Циндао» до Севастополя — помітні прояви військово-технічної співпраці двох країн, що посилюється. Додамо, що у Феодосії виконується контракт на будівництво чотирьох десантних кораблів типу «Зубр». Окрім того, передбачається підготовка екіпажів для них. Цього року двоє курсантів з КНР пройшли навчання в Академії Військово-Морських Сил імені Нахімова. За останніх 10 років понад десяткок офіцерів НВАК пройшли навчання в Севастополі.

Великий потенціал українських судноремонтних і суднобудівельних підприємств дуже цікавить Китай. Передусім це стосується оснащення китайського авіаносця «Ші Лан», колишнього українського «Варяга». Україна може розраховувати на контракти з обслуговування його енергетичної установки та інші технічні роботи. Окрім того, протягом кількох років реалізуються проекти спільного виробництва бойових літаків.

Візит китайського військового корабля — не ізольована подія лише у військово-технічної галузі. Цю подію слід розглядати в тісному зв’язку з переговорами, що тривають, про отримання Україною кредиту від КНР у розмірі 3,6 млрд доларів. Мета — розвиток енергетики в переведенні з газу на вугілля більшості котелень і теплових станцій.

З погляду наших чиновників, отримання такого кредиту украй важливе, оскільки і у випадку з Білоруссю китайська сторона не висуває жорстких умов і не вимагає контролю за цільовим використанням коштів, що надаються. В умовах досить складної економічної ситуації і зменшення золотовалютних резервів Національного банку це просто манна небесна. Тим паче, що дехто серед наших чиновників вже потирає руки в передчутті розпилювання мільярдів. Це не МВФ з його жорсткими вимогами гарантій повернення кредитів і відсотків за ними. Ходять чутки, що китайська сторона може взагалі не вимагати повернення кредиту в грошовій формі, її цілком влаштують товарні постачання.

Друга обставина. В умовах прогресуючої продовольчої кризи Пекіну дедалі важче прогодувати своє величезне населення. Власне виробництво продуктів харчування хоч і зростає, але далеко не так швидко, як хотілося б. Тому Україна з її величезним сільськогосподарським потенціалом стає зоною особливих інтересів Піднебесної. Отже, надаючи гроші зараз під не дуже тяжкі, навіть пільгові, умови, китайське керівництво, яке може бути дуже жорстким, розраховує на значні дивіденди в майбутньому. Як економічні, так і політичні.

У Китаю довгострокові цілі. І рухатися до них він буде не дуже спішно. У Пекіні міркують категоріями десятиліть, на відміну від Росії, де звиклися отримувати все одразу й зараз.

Характерно, що візит китайського есмінця до Севастополя обійшовся без галасливих демонстрацій і пікетів протесту. Вочевидь, зі штабу Чорноморського флоту рептильним проросійським організаціям надійшла відповідна вказівка. Хоча й ознак особливої любові з їх боку теж не було. Проте вторгнення Китаю в традиційну сферу інтересів Росії, відзначимо ще й мільярдний кредит Молдові, вже на південному заході від Москви, поза сумнівом, там викликає величезне занепокоєння. Адже в Центральній Азії саме китайський вплив укупі з американським призвів до виходу Узбекистану з ОДКБ.

Марно сподіватися, що українська влада, яка вибудувала відносини з Китаєм, керується стратегічними міркуваннями. Однак про це слід думати вже зараз. Одного разу в Харкові «влипли» зовсім непродумано і нерозумно, то хоч би цього разу подумали. Хоча надії на це мало і розплачуватися за бездумність батьків доведеться дітям...