Ультраправе зрушення Франції та американський shutdown

Французький ультраправий Національний фронт практично тріумфально переміг на кантональних виборах у місті Бріньоль. Його кандидат Лоран Лопес набрав 54% голосів, його суперниця від правого Союзу на підтримку народного руху (СПНР) Катрін Дельзерс отримала 46%. Коментуючи досягнутий успіх лідер Національного фронту (НФ) Марін Ле Пен навіть заявила про зміну традиційного політичного ландшафту у Франції.

Останні соціологічні опитування, проведені Французьким інститутом громадської думки за замовленням Nouvel Observateur, демонструють зростання рівня підтримки НФ. Понад 24% опитаних, тобто майже кожен четвертий француз, готові віддати свої голоси місцевим націоналістам. Рейтинг НФ зараз на 2% вищий, ніж у СПНР, і на 5% — ніж у соціалістів. Соціологи, порівнюючи ці дані з дослідженнями 2009 року, констатують зростання підтримки НФ у вісім разів.

 Серед прибічників ідей НФ опинився кіноактор Ален Делон. В інтерв’ю швейцарській газеті Matin він назвав успіхи НФ вражаючими. На запитання, чи має намір партія Марін Ле Пен перейти від слів до діла, 77-річний Делон сказав: «Вони змогли б перейти до конкретних справ, якби у них було ще більше виборців. Багато років Ле Пен і його дочка боролися за свої ідеї, але боротьба велася більш-менш поодинці. Тепер вони вперше не одні. Французи на їхньому боці».

Вибори в Бріньолі, судячи з усього, стали генеральною репетицією майбутніх муніципальних виборів, які відбудуться у березні наступного року в усій країні, а незабаром за ними пройде виборча кампанія до Європарламенту. Якщо орієнтуватися на наведені результати опитувань, то НФ у останньому випадкові цілком може розраховувати на 18 місць у Страсбурзі.

Зазначмо, що французькі вибори цілком уписуються до загальноєвропейської тенденції. Декілька років тому в Австрії націоналісти з деяким відтінком неонацизму отримали стільки місць у парламенті, що ввійшли до урядової коаліції. Зростає число голосів за бельгійських і голландських  націоналістів.

Взагалі Європа істотно зрушується вправо. В Угорщині права партія ФІДЕС, яка перемогла на останніх виборах, настільки далеко зайшла в своєму націоналізмі, що має проблеми не лише з сусідньою Словаччиною, але і з Європейським Союзом у цілому.

У вересні норвезькі соціал-демократи зазнали поразки на виборах, і тепер їх в уряді змінять консерватори. Останніх не можна порівнювати з французькими націоналістами, але відкат лівих — наявний.

І останнє, якщо так можна висловитися, зведення з європейського виборчого фронту. У Німеччині консервативна ХДС/ХСС домоглася вражаючого успіху. Їй забракло лише декількох мандатів у бундестазі для здобуття абсолютної більшості. При цьому багато чого домоглися й радикальні праві, які не пройшли до парламенту, але їм для подолання бар’єру залишилися частки відсотка.

Процес європейського правого зрушення є неоднозначним і в різних країнах має свої особливості. Але є й спільні.

По-перше. Давно відомо, що до кризи втягають є ліві, які добре вміють витрачати та розподіляти, а виводять із економічної ями ліберали і праві, які вміють і знають як заробити. Економічна та фінансові ситуації в Європі, за тамтешніми поняттями, складна, а в деяких країнах близька до колапсу. Поступово, як показує приклад Ірландії та Ісландії, з цього провалу починається вихід, але до благоденства минулих років ще дуже далеко. Відмова від соціальних пільг та матеріяльної допомоги, які вже стали звичними, викликає роздратування, а часто й активні форми протесту, який перетворюється на демонстрації та зіткнення з поліцією.

По-друге. Як завжди під час кризи, популярності набувають ті, хто підносить хвилю популізму і вказує на винних. У першу чергу на приїжджих, які відріжняються кольором шкіри, розрізом очей, іншою релігією та культурою. Перебіг інтеграції мігрантів є складним і з безліччю ексцесів як з одного, так і з іншого боку.  І це широко використовується ультраправими та націоналістами. Чужий — значить, винен у труднощах сьогодення.

По-третє. Відбувається щобільше розчарування традиційними партіями, які, на думку дуже багатьох європейців, не демонструють потрібної ефективності в боротьбі з кризою. Дуже хочеться все розв’язати швидко й одним махом. Саме це пропонують ультраправі. Не дуже замислюючись, заради досягнення кон’юнктурних політичних цілей, про наслідки навіть у найближчій перспективі.

Звичайно, від передвиборчої риторики з вельми різкими закликами, до конкретної політичної діяльності дистанція дуже велика. Лише на ксенофобії в сучасній Європі далеко не виїдеш. Помітні гасла є добрими на мітингах і навіть у парламентській опозиції, але будучи при владі потрібно розв’язувати проблеми.

Ось чому французький Національний фронт зовсім не той, що був декілька років тому. У московській «Независимой газете» керівник Центру французьких досліджень Інституту Європи Російської академії наук Юрій Рубінський щодо трансформації НФ і його лідера зазначив, що «Їй вдалося якоюсь мірою позбутися демонізації НФ, тобто сприймання ультраправих як чужаків у консенсусі щодо республіканських цінностей». «Якщо кар’єра її батька будувалася на епатажних висловах на адресу іммігрантів, євреїв і мусульман, то Марін останнім часом расистських випадів собі особливо не дозволяє. Якщо Жану-Марі Ле Пену потрібна була скандальна популярність більше, аніж влада, то зусилля його дочки спрямовано на те, щоб упровадити НФ і себе, в першу чергу, до системи, змінивши центр ваги політичного життя», — вважає Рубінський.

Ще більші зміни сталися з австрійськими ультраправими. Від найбільш гострих та епатажних гасел вони давно відмовилися. І зараз поступово перетворюються на звичайну праву партію з дещо радикальним ухилом.

З іншого боку Атлантичного океану події розвиваються в дещо іншому напрямі.

Зовні проблему американського shutdown’a пов’язано з формальною обставиною несприймання федерального бюджету. Насправді все набагато глибше і пов’язано з гострими суперечностями щодо  шляхів розвитку країни. Реформа охорони здоров’я, яка наполегливо проштовхується президентом Обамою, має важливу ідеологічну складову.

Списи ламаються довкола основного принципу, на якому стоїть Америка. Кожен має розраховувати лише на себе і допомагати потрібно мало кому — тим, хто насправді цього потребує. Все інше від лукавого, тобто від соціалізму. А його в найвільнішій країні бути не може за визначенням.

Ще нещодавно консерватори з Республіканської партії мали в цьому серйозну підтримку, але вони не зазначили, як у суспільстві сталося, за американськими поняттями, ліве зрушення. Поліпшення економічного стану викликало бажання скористатися можливостями, які відкриваються, у галузі охорони здоров’я та здобуття освіти. Мільйони мігрантів, у тому числі й нелегальні, не дуже напружуються в країні, яку створили приїжджі. Тут це річ звична, тому нещодавні економічні негаразди не викликали вибуху ксенофобії. Звідси стрімке падіння рейтингу республіканців, що може їм коштувати втрати більшості в нижній палаті на проміжних виборах, які відбудуться незабаром.

У міру виходу з кризи ультраправа хвиля в Європі спадатиме, а США дещо зрушаться ліворуч. Система знову набуде стаціонарного стану.