«Відсутність політичного драйву в ЄС»

Доводиться констатувати, що на найбільшому в Центральній та Східній Європі Економічному форумі, який відбувся наприкінці минулого тижня в Криниця-Здруй, так і не було знайдено відповіді на сформульоване в гаслі цього міжнародного заходу питання, якою має бути сильною «Європа завтрашнього дня». Зрештою, це було очікуваним і про це буде далі детальніше.

З іншого боку, завдяки дводенним дискусіям в Українському домі більш яснішою стала картина щодо очікувань України від ЄС, світової дипломатії щодо завершення війни Росії на Донбасі, ролі санкційної політики та розвитку відносин між Польщою та Україною.

• Сім пунктів Сіярто, завдяки яким Євросоюз може стати сильним.

Розпочалися дискусії про «Європу завтрашнього дня» з панелі «Європа в світі глобального суперництва». Слід зазначити, що тон у цьому питанні намагаються задавати представники Центральної та Східної Європи. І це яскраво проявилось у виступі міністра закордонних справ Угорщини Петера Сіярто, який назвав сім пунктів, завдяки яким ЄС може стати сильним. По-перше, — наголосив він, — це збереження конкуренції в ЄС та припинення пропагування соціалістично-комуністичних ідей у соціально-економічній сфері. По-друге, безпека громадян і захист кордонів, а також право самих країн вирішувати кого приймати в свою країну, а кого ні. По-третє, збереження християнської культури, яка була основою заснування ЄС. Учетверте, це — справедливі дебати про фонди ЄС і те, чому і як вони використовуються. І Брюссель не повинен ними шантажувати Угорщину та Польщу. Вп’яте, сильна Європа може бути лише на основі сильних держав, і ми ніколи не сприймемо Сполучені штати Європи. Вшосте, ми віримо в розширення ЄС і що приєднання західних Балкан у інтересах ЄС. Усьоме, потрібно ліквідувати двоїсті стандарти, які в ЄС застосовуються щодо Угорщини та Польщі.

Можна сказати, що своїм виступом угорський міністр фактично демонстрував, яку позицію в ЄС займає Вишеградська група, в якій лідерами є Угорщина та Польща і які хочуть провадити свій порядок денний у євроспільноті. Тому і Києву слід уважно стежити за цим і враховувати в просуванні на шляху євроінтеграції.

Тим часом президент комітету ЄС із економічних і соціальних питань Люка Хайєр у своєму виступі звернув увагу та те, що ніхто не може прогнозувати, куди заведе конфлікт США і КНР, які економічно та фінансово пов’язані між собою.

На його думку, в таких умовах для ЄС, по-перше, важливо більше захищати багатополярність та існуючі міжнародні інституції, а по-друге, ЄС має перевизначити, які елементи є ключовими і які структури потрібно посилити, зокрема й інтеграцію в межах євроспільноти. І, по-третє, ЄС має залишатися відкритим, відігравати геостратегічну роль, укладати угоди про ЗВТ, а також інвестувати в Африку.

Зі свого боку, міністр економіки Литви Віргініюс Сінкевічюс наголосив на існуючих якостях ЄС, як високі стандарти зокрема й продукції. Він також зазначив, що від приєднання виграли всі країни, що вступили до ЄС. Але водночас литовський міністр звернув увагу на те, що довіра до ЄС похитнулася після того, як у Великій Британії проголосували за вихід із євроспільноти.

Пан Сінкевічюс зазначив, щоб бути Європі сильною, мають працювати правила, міжнародні закони і ЄС потрібно посилювати багатосторонні відносини.

• Представники США, Німеччини, Польщі, Італії та Ізраїлю продемонстрували повну розбіжність у оцінках цінностей безпеки.   

А на заключній панелі Економічного форуму «Яка цінність безпеки в сучасному світі» учасники, представники США, Німеччини, Польщі, Італії та Ізраїлю продемонструвати повну розбіжність у оцінках цінностей безпеки.   

Колишній командувач військами США в Європі, Центр аналізу європейської політики (СЕРА) Бен Ходжес зазначив, що головною загрозою для США є КНР, протистояння між якими за років десять може мати лінійний характер.

Тим часом юридичний радник міністерства закордонних справ і міжнародної співпраці Італії Джованні Таргалія Полчіні вбачає головну загрозу для світу в організованій злочинності. І як приклад він навів ситуацію на американському континенті, де щороку гине 100 тис. людей.

Зі свого боку, дипломатичний кореспондент німецького видання Der Tadesspiegel Крістоф фон Маршалл вказав на кібератаки, як головну загрозу внаслідок чого енергомережі виводяться з ладу. Тому, на його думку, Європа насамперед має зосередитись на тому, як протистояти таким загрозам з боку РФ чи КНР.

Головний редактор польського видання Sieci Weekly, Fratria Яцек Карновськи прямо закликав Захід підтримувати Польщу, що може бути найкращою інвестицією в безпеку Європи. Разом з тим він пояснив фактично, чому Варшава робить ставку на поглиблення співпраці в оборонній сфері саме зі США. За його словами, не можна покладатись на те, що в разі нападу на одну з країн-членів НАТО наприклад Німеччина чи Франція пришле військо, а лише можна сподіватися на війська США.

Досить оригінальний підхід у забезпечення безпеки в світі запропонував ізраїльський письменник Яков Шехтер, який вважає, що країнам не потрібно реагувати на образи, терпіти їх і тоді буде мир. На його думку, проблеми будуть розв’язано, якщо держави будуть вкладати кошти в освіту.

Однак йому одразу заперечив екс-генерал Ходжес, який наголосив, що вся попередня історія, численні війни та військові конфлікти якраз і не підтверджують того, що такий підхід забезпечує мир.

• «ЄС абсолютно втратила політичний драйв, який сформував євроспільноту і в розмовах про розширення чомусь наголошується на компромісі...»

Досить цікавою була панель під назвою «Чи повинна політика розширення повернутися на порядок денний ЄС?». Практично всі учасники, як нові і старі члени Євросоюзу, а також майбутні зазначали позитив політики розширення для обох сторін.

Про це наголошував і заступник головного переговірника щодо acquis communitaire (зведення законів ЄС), офіс євроінтеграції Чорногорії Мерко Мрдак. Він зокрема наголосив, що його країна зі вступом у ЄС не хоче приносити проблеми, а бути позитивом і робить усе, щоб бути надійним партнером. За його словами, м’яка сила ЄС і зокрема перспектива членства є стимулом для проведення реформ.

Тим часом президент Міжнародного інституту миру, Австрія, Йоханнес Свобода вважає, що ЄС має допомагати більше країнам-партнерам, які прагнуть інтегруватися в ЄС. Він нагадав, що згідно з Лісабонською угодою будь-яка європейська країна, що відповідає критеріям членства в ЄС має право подавати заявку на членство. «В інтересах ЄС мати велику нормативну владу, щоб впливати», — зауважив він. За його словами, завадою для членства в ЄС не має ставати конфлікт країни-аспіранта з сусідом, бо інакше інша сторона буде його продовжувати.

ПРЕМ'ЄР-МІНІСТР ПОЛЬЩІ МАТЕУШ МОРАВЕЦЬКИЙ НА ЕКОНОМІЧНОМУ ФОРУМІ В КРИНИЦІ-ЗДРУЙ ОТРИМАВ НАГОРОДУ «ЛЮДИНА РОКУ»

Державний секретар міністерства закордонних справ Польщі Шимон Шинковські вел Сек наголосив, що 15-річний досвід членства його країни в ЄС довів, що це було корисно для обох сторін. Відтак, дадав він, потрібно давати шанс країнам на вступ у ЄС.

За його словами, політика розширення ЄС не має обмежуватися Балканами та підтримкою Східного партнерства, і ЄС має надавати перспективу членства країнам, як Україна, що прагнуть максимального зближення з євроспільнотою. «Ми готові підтримувати перспективу членства України», — наголосив Шинковські вел Сек.

Екс-міністр закордонних справ України Павло Клімкін звернув увагу в своєму виступі, що сьогодні в центрі уваги світу Брекзіт і ніхто не переймається розширенням. «І це суто внутрішня ідея і лише ми, хто хоче приєднатися, і ЄС, який перебуває в стані цієї реальності», — сказав він.

З іншого боку, на думку екс-міністра, ЄС абсолютно втратила політичний драйв, який сформував євроспільноту і при розмовах про розширення чомусь наголошується на компромісі та главах. «А Голда Мейер, продовжив Клімкін, яка народилась у Києві, заявила: «наше існування не може бути питанням компромісу». І виходить, що розширення це — компроміс як у політичному, так і технічному плані». 

Екс-міністр також звернув увагу на перекручену логіку, згідно з якою в ЄС дехто вважає, що ми прагнемо приєднатися до ЄС, бо інші геополітичні гравці прийдуть і заберуть нас. «Але ж тут ідеться про нас, і членство в ЄС це не геополітика. В іншому разі ми ніколи в нинішній реальності не отримаємо якийсь консенсус усередині ЄС, через повну відсутність політичної волі, через фундаментальний страх і відсутність будь-якої послідовної позиції щодо Росії», — вважає Клімкін.

Дискусії в Українському домі, який, до речі, було вперше відкрито на форумі в Криниця-Здруй, показали, що найбільшими прихильниками України залишається Польща. Всі польські учасники відверто говорили і про підтримку України, і про необхідність надання перспективи членства в ЄС

Водночас він зазначив, що для ЄС потрібна була війна, вторгнення Росії в Україну, збиття малайзійського авіалайнера, щоб запровадити навіть незначні небезпідставні санкції проти Росії. «І ці санкції, зауважив екс-міністр, служать для зупинення зусиль Росії дестабілізувати не лише нас, бо Росія просто хоче фрагментувати Україну, щоб вона взагалі не була європейським проектом. І після цього намагатиметься ослабити ЄС».

На думку Клімкіна, якщо надалі підхід до розширення залишатиметься без змін і базуватиметься на консенсусі, то таке розширення заведе нас у нікуди. «З іншого боку, це — фундаментальний виклик для України, і ми маємо з’ясувати, яким буде майбутнє для нас за таких умов. Але це й питання для ЄС, бо євроспільнота з таким політичним драйвом буде все далі й далі згасати», — резюмував екс-міністр.

• «По мосту над головами людей ходять армії, а Україна хоче бути частиною Європи, тому вона має визначити власні червоні лінії і не слухати старших»

Дискусії в Українському домі, який, до речі, було вперше відкрито на форумі в Криниця-Здруй, показали, що найбільшими прихильниками України залишається Польща. Всі польські учасники відверто говорили і про підтримку України, і про необхідність надання перспективи членства в ЄС. Директор Польського інституту міжнародних відносин Славомір Дембські сказав на панелі «Україна після 2019 року. Чи очікувати змін у західному курсі України?», що Росія вдалася до збройного наступу, бо не хоче, щоб Україна приєдналася до ЄС. По-друге, продовжив він, ЄС шукає компроміс коштом України, а не власним коштом, аби залагодити конфлікт на Донбасі. По-третє, на його думку, український Президент має дати раду олігархам і не ставати мостом між Росією і Європою, як цього бажають деякі. «По мосту над головами людей ходять армії, а Україна хоче бути частиною Європи, тому вона має визначити власні червоні лінії і не слухати старших. І якщо хтось хоче компроміс, то хай власним коштом розплачується за це», — наголосив Дембські.

Інший представник Польщі, професор Інституту політичних досліджень Павел Коваль вважає, що декларації української влади щодо євроатлантичного курсу повинні підтримуватися конкретними діями продержавного курсу.

• «Покласти край гібридній війні Росії можна лише гібридною перемогою. А вступ України в НАТО має стати гібридною відповіддю на дії РФ»

У іншій панелі в Українському домі під назвою «Україна є ключем для забезпечення безпеки на східному фланзі НАТО» учасники були одностайними в тому, що Україна може зробити важливий внесок у оборону НАТО. Зокрема на цьому наголосив у своєму виступі екс-посол Великої Британії в Україні Роберт Брінклі, який при цьому зазначив, що Україна має великий досвід ведення війни з Росією, кібератак і дезінформації. Британський дипломат також висловив розчарування щодо повернення російської делегації в ПАРЄ.

Депутат Верховної Ради 8-го скликання, екс-голова української делегації в ПАРЄ НАТО Оксана Юринець наголосила, що Україна є контриб’ютером безпеки, особливо після початку російської агресії на Донбасі. «Україна стає цікавою для НАТО. Покласти край гібридній війні Росії можна лише гібридною перемогою. А вступ України в НАТО має стати гібридною відповіддю на дії РФ», переконана вона.

Віце-спікер сейму Республіки Польща Ришард Терлєцькі переконаний, що Україна має бути членом НАТО. Він також нагадав, що шість делегацій у ПАРЄ, зокрема й Польща виступили проти повернення в ПАРЄ РФ. «Хіба змінилося щось після анексії Криму та російської агресії на Донбасі. Виглядає так, що якби Україна визнала анексію Криму й окупацію частини Донбасу, то НАТО, скоріше, б прийняли до свого складу Росію», — зазначив Терлєцькі.

Тим часом виконавчий директор і співзасновник Jagello 2000, Чехія, Збинек Павлячик вважає, що НАТО має бути вдячним Україні за досвід, яким вона може поділитися за роки війни з Росією. Чеський експерт переконаний, що Україна має отримувати значно більшу допомогу від НАТО, щоб протистояти російській агресії.

І в цій панелі, слід зазначити, дисонансом пролунав виступ норвезького військового експерта Тормода Найєра, який заявив, що досвід відносин Норвегії з РФ показав, що «членство України в НАТО дасть сильний стримуючий компонент Альянсу — інструменту США». Бо Україна, за його словами, завдяки членству в НАТО стане трампліном для США.

Норвезькому експерту заперечив Клаус Віттманн, Інститут Аспена в Берліні, зазначивши, що НАТО не є інструментом США. Водночас він додав, що для України бажано в середньостроковій перспективі стати членом НАТО.

• «Не торгуйте принципами, не штовхайте Україну на болісні компроміси, бо ви в результаті заплатите ще більше»

На панелі «Продовжувати санкції чи забути їх? Світова дипломатія проти війни на Донбасі» директор Міжнародного центру з дослідження проблем безпеки Олександр Коренков зробив презентацію, в якій детально продемонстрував докази причетності Росії та російських військ до війни на Донбасі. Решта панелістів, зокрема коломніст російського видання Riddle Павел Лужін, були єдиними в тому, що санкції проти Росії потрібно подовжувати.  

А керівник організації Team 4 Ukraine (команда за Україну) Чеська Республіка Петр Пойман зауважив, якщо санкції проти Росії знімуть, то це буде капітуляція. А Росія, за його словами, діє як агресивний сусід, тому немає підстав змінювати думку щодо цього питання, а санкції мають бути навіть посиленими проти РФ і навіть введені проти Медведчука.

Зі свого боку, німецький журналіст Ніколаус фон Твікел зазначив, що хоча санкції не змінюють поведінки Росії, але вони доводять, що дії РФ є неприйнятними.

Екс-керівник комітету ВР 8-го скликання в закордонних справах Ганна Гопко вважає, що санкції мали б бути сильнішими і більш скоординованими між США та ЄС. На її думку, на доповнення існуючих санкцій у Верхоній Раді має бути ухвалено Акт Магнітського.

Водночас вона зауважила, що санкції це інструмент, а не стратегія, як зупинити Росію, що підриває демократію. «Одна з таких стратегій — зробити успішними країни, які межують яз РФ. І треба дивитись превентивно на дії Росії і моє прохання до Заходу: не торгуйте принципами, не штовхайте Україну на болісні компроміси, бо ви в результаті заплатите ще більше», наголосила Гопко.

• «Після підписання меморандуму у Варшаві з’явились підстави до оптимізму для співпраці в газовій сфері»

Ще одне досить цікаве обговорення в Українському домі відбулося на панелі під назвою «Стратегічне партнерство між Польщею та Україною. Гасло чи реальність?».

У своєму виступі радник міністра закордонних справ Польщі Пшемислав Журавський вель Граєвський розповів, що співпраця в оборонній сфері між обома країнами розпочалася після 2015 року. За його словами, головним чином йдеться про спільне виробництво оптико-електронних приладів для потреб оборони збройних сил Польщі.

Другим напрямом співпраці між обома країнами є енергетична сфера і, зауважив він, свого часу Польща поставила Україні терміново 10 млн куб. газу, що врятувало ситуацію, коли Росія припинила поставку газу через програш «Газпрому» в Стокгольмському суді. Між обома країнами, зазначив радник, існує добра інфраструктура і оптимізму додає підписання меморандуму про постачання американського газу через Польщу в Україну, який було підписано під час візиту Президента Зеленського до Варшави.

Тим часом президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар нагадав, що свого часу було ініційовано кілька стратегічних проектів, зокрема продовження нафтопроводу Одеса — Броди до Плоцька і проект енергетичного мосту від Хмельницької АЕС і країнами ЄС через Польщу в Німеччину, яка запланувала виведення своїх АЕС із експлуатації.

Експерт вважає, що після підписання американсько-польсько-українського меморандуму у Варшаві з’явилися підстави до оптимізму для співпраці в газовій сфері. Хоча йдеться не про великі поставки газу, але цей меморандум має політичне значення, зазначив Гончар.

Перший віце-президент Польсько-української торгової палати Олег Дубіш нагадав, що Польща стала для України партнером номер один серед країн ЄС із торговим оборотом у 5 млрд доларів. Водночас він звернув увагу, що структура українського експорту має сировинний характер і при цьому в Польщі позитивне сальдо в торгівлі. А зважаючи на проголошений стратегічний характер відносин, вважає Дубіш, цю ситуацію потрібно змінювати. При цьому він назвав кроки, які потрібно в тому числі з залученням польських інвестицій. По-перше, інвестувати в сферу переробки, по-друге — в інфраструктурні проекти, по-третє — в сферу енергозбереження.

За словами Дубіша, добре розвивається співпраця в оборонній сфері, де Україна має вражаючий потенціал у ракето-авіабудуванні та бронетехніці. Ба більше, додав він, потрібно будувати ланцюги промислової кооперації, доповнювати одне одного і в оборонній сфері можна виходити зі спільними розробками на ринки третіх країн. А для цього потрібна політична воля, фінанси та інституційні механізми, — наголосив Дубіш.

На завершення доводиться зазначити, що, на жаль, від нинішньої влади нікого не було на згаданих вище дискусіях. І це досить дивно, адже нам сьогодні, коли ми ведемо війну з Росією, потрібно мати якомога тісніші зв’язки зі своїми сусідами, шукати нових друзів і розвивати економічне, військове співробітництво, щоб ставати сильнішою і успішною державою.