Як вибори у Франції та Росії вплинуть на Україну
У зарубіжній пресі по-різному оцінюються результати президентських виборів у Франції та Росії. «День» звернувся до експертів і попросив їх відповісти на два запитання: Що було спільного на президентських виборах у Франції і Росії? Як результат цих виборів вплине на ситуацію в Європі та, зокрема, в Україні?
РОСІЯ НАМАГАТИМЕТЬСЯ ПОСТАВИТИ УКРАЇНУ «К НОГЕ», А ФРАНЦІЯ МАЄ ЗРОЗУМІТИ ЇЇ ВАЖЛИВІСТЬ
Юрій КОЧУБЕЙ, екс-посол України у Франції:
— Порівнювати різні режими дуже складно. Це потребує великого аналізу й часу. Треба брати до уваги те, в яких умовах вони відбулися. Французькі вибори пройшли нормально. Я так і думав, що переможе мосьє Олланд. А от у Росії вже давно було відомо, хто стане президентом. Гадаю, це знали і чотири-п’ять років тому.
У Росії вибори відбулися з більшим шумом і гамором. Там уже звикли до того, що зміна влади наступає саме так і що на виборах не буває надто великих емоцій і пристрастей.
Важко спрогнозувати те, як вибори в Росії вплинуть на Європу й Україну. Офіційно Росія продовжуватиме свою політику, щоб поставити Україну «к ноге» і щоб та продовжувала перебувати в орбіті російського впливу.
У Франції ситуація цікавіша. Адже там має відбутися зміщення акцентів. Можливо, новий президент як людина, що стала «новою мітлою», приділятиме більше уваги Україні і розглядатиме значення нашої держави саме в європейському розумінні. Наша країна цікава для Європи, просто ми не завжди можемо це довести й показати на конкретних прикладах. Це треба робити, щоб Франція зрозуміли: Україна є важливим каменем структури європейської безпеки — з погляду потенціалу й геополітичного положення. Це все має велике значення і для світової безпеки. На мою думку, у структурі цих двох безпек Україна відіграє і відіграватиме значну роль. У Франції це мають зрозуміти. І новий президент, з’явившись на горизонті, повинен переосмислити дещо з того, що було до нього. Раніше Україна не була серед пріоритетів Парижа. Надіятимемося, що станемо такою країною, оскільки Франція відіграє велику роль у побудові Європи й у світі взагалі. Але надії замало, треба працювати над цим.
Путін утратив непереможність, Олланд сподівається на поступки Меркель...
БЕЗВИХІДНЕ СТАНОВИЩЕ ПУТІНІЗМУ — ЯК ПРИКЛАД ДЛЯ УКРАЇНСЬКОГО ПОЛІТИКА
Едвард ЛУКАС, редактор The Economist:
— У Росії не було президентських виборів. Вибори передбачають вибір і невизначеність кінцевого результату. Цих двох критеріїв було дотримано у Франції, але це жодним чином не стосується Росії.
Олланд забезпечить собі деякі символічні поступки з боку Меркель, але не думаю, що це якось змінить основне співвідношення сил у Європі. Німеччина (поряд з іншими платоспроможними країнами) має гроші і тому задає тон. Росія прямує до змін. Путін утратив свою непереможну популярність, і бізнес-модель його режиму вже не спрацьовує. Сумніваюся, що він протримається при владі всі шість років.
Проблеми Росії — це наочний приклад безвиході путінізму як корумпованого авторитарного режиму. Це хороший урок для будь-якого українського політика, якому заманеться наслідувати такий підхід.
