Зів’ялі тюльпани

Киргизстан здригається від подій останніх днів. Убивства депутатів, бізнесменів та відомих людей, які сталися після революції, не залишили спокійним жодного жителя. І ніхто в найстрашнішому сні не міг уявити, як розвиватимуться події зі зміною влади в республіці, яка гордо іменувала себе «острівцем демократії в Центральній Азії». Країною проносяться акції протестів жителів і бунти у в’язницях та виправних колоніях. Дійшло до того, що кримінальні лідери та «злодії в законі» вдають, що можуть диктувати умови всім гілкам влади у країні. На центральній площі столиці, так як і в інших регіонах, проходять численні мітинги, вимоги на яких полярно відрізняються. Причому, якщо на одному кінці площі відкрито виступають за підтримку нинішнього уряду, то так само відкрито і вільно виступають бритоголові «братки», які хочуть добитися, щоб пішов від влади діючий прем’єр Фелікс Кулов, прозваний у народі «залізним», і щоб розпустили парламент.

ДИВНІ ВБИВСТВА

Першою ластівкою, яка відгукнулася після революції, було вбивство відомого каскадера, одного з лідерів Штабу народного ополчення Усена Кудайбергенова. За попередніми даними, о пів на десяту вечора, коли Кудайбергенов був удома з сім’єю, до будинку увірвалися двоє невідомих, які застрелили його з пістолета, після чого зникли. Від численних поранень він помер на місці. Відомо, що перед трагедією Усен Кудайбергенов виступав на багатотисячному мітингу в Бішкеку проти самозахоплення земель на околицях столиці. Він закликав усіх городян об’єднатися і виступити проти таких дій. Крім того, Кудайбергенов — ініціатор створення структури, покликаної забезпечити безпеку городян 24—25 березня 2005 року. Саме він був на чолі тих, хто звільнив Фелікса Кулова з ув’язнення 24 березня.

Наступними жертвами невідомих убивць, з різницею в часі у два місяці, стали Жиргалбек Сурабалдієв та Баяман Еркінбаєв. Обидва — депутати киргизького парламенту. Нова киргизька влада, яка очолювала революцію 24 березня цього року, ніколи не приховувала, що одним із її основних спонсорів був Баяман Еркінбаєв, найбільший «авторитет» на півдні країни, тогочасний власник Карасуйського ринку. Другу сторону конфлікту спонсорував інший «авторитет», уже з півночі країни, тогочасний власник Бішкекського ринку Жиргалбек Сурабалдієв. Обидва вони вбиті за дивних і не з’ясованих обставин. Убивство Сурабалдієва сталося серед білого дня 10 червня 2005 року. В депутата стріляли, коли він виходив із будівлі свого офісу «Фонд розвитку підприємництва» і прямував у бік своєї машини.

Однак найзагадковіший і наймістичніший замах було скоєно відносно відомого депутата Баямана Еркінбаєва. Це була людина авторитетна як у кримінальних, так і в політичних колах. Вихідець із спортивного світу, він свого часу став наймолодшим депутатом киргизького парламенту — у 28 років і мав великий вплив на півдні республіки, звідки родом був нинішній президент — Курманбек Бакієв. Саме Еркінбаєв був одним із тих лідерів, які підняли південь республіки навесні, і своїм приходом до влади Бакієв зобов’язаний саме його підтримці. Лідери «революції тюльпанів» відкрито заявляли, що саме на гроші Баямана Еркінбаєва було створено загони добровольців, які захищали Будинок уряду 24 березня, а потім спровокували погроми та мародерства в Бішкеку. Другим можливим організатором березневих заворушень та мародерств називали великого авторитета — Риспека Акматбаєва. Замах на Баямана Еркінбаєва стався тоді, коли він заявив, що збирається виставити свою кандидатуру на президентських виборах. Інцидент стався в ніч з 28 на 29 квітня 2005 року. Куля зачепила ніс — навиліт було пробито носову перегородку. Буквально наступного дня після того, що сталося, Еркінбаєв заявив, що цей злочин — спеціально підготовлена політична акція. За його словами, зараз його політичні противники спробують подати те, що сталося, як кримінальні розбірки. Однак тоді багато хто не сприйняв усерйоз, що Баямана Еркінбаєва намагалися вбити, і намагалися представити це як інсценування, з метою підняти свій імідж. Проте через кілька днів Баяман відмовився брати участь у президентських виборах, після чого був призначений головою Національного олімпійського комітету. Баяман недовго прожив після того інциденту. Пізнього вечора 21 вересня він був розстріляний. Сталося це біля його будинку в центрі столиці, на вулиці Гоголя, приблизно о 22 годині. Злочинець, зробивши п’ять пострілів, зник з місця скоєння злочину. Смерть народного героя, яким вважали його земляки, схвилювала багатьох. Більше за все злякалися депутати парламенту, які заговорили про такий собі таємний «чорний» список депутатів на відстріл.

«БРИТОГОЛОВИЙ» РЕСУРС

Останньою (а може й не останньою) краплею, що стривожила «розуми й серця» людей, стало вбивство 44-річного депутата парламенту Тиничбека Акматбаєва. Депутата було вбито 20 жовтня зеками, які збунтувалися при відвідуванні ним виправної колонії. Разом з ним було вбито експерта парламенту та охоронця депутата, і тяжко поранено начальника ГУИН Ікматулло Полотов. Досі істинні причини та мотиви вбивства депутата та людей, які супроводжували його, не з’ясовано. Але, за попередніми даними, вбивству передувала сварка між парламентарієм та якимось кримінальним авторитетом Джоном на прізвисько «Двадцятка».

Брат загиблого депутата, відомий кримінальний авторитет Риспек Акматбаєв, відомий як просто Риспек, поклявся помститися за загибель свого старшого брата. Уже наступного дня після загибелі брата він вивів на центральну площу республіки своїх прихильників для участі в пікеті.

Конкретних доказів, які викривають Кулова, Акматбаєв представити не може. На запитання кореспондента інформаційного агентства АКИpress, кримінальний лідер зазначив, що конфліктів з прем’єром у нього ніколи не було. «Але це вже стовідсоткова, достовірна, перевірена інформація, за вбивством стоїть Фелікс Кулов», — упевнено заявив Риспек. До березневих подій Риспек Акматбаєв перебував у розшуку правоохоронними органами. Йому інкримінувалися різні пограбування та розбійні напади. Зараз Риспек заявляє, що готовий продовжувати справу свого брата через парламент. Щодня на стару площу столиці до будівлі парламенту стягуються до тисячі чоловік, більшість із яких молоді хлопці з короткою стрижкою та набитими кулаками.

Сам прем’єр-міністр вважає те, що відбувається, чиєюсь провокацією. «Комусь хочеться розгойдати човен», — заявив Фелікс Кулов на прес- конференції у Будинку Уряду з приводу мітингу. «Усі подібні кроки носять антиправовий характер, — зазначив Кулов. — Хтось хоче показати, що влади немає, я думаю, що вони глибоко в цьому помиляються».

У відповідь кримінальному лідеру на пікет вийшли й прихильники Кулова, які на другій половині площі стоять з гаслами на підтримку прем’єр-міністра. Слід особливо відзначити, що перед кримінальним лідером уже поспішили відзначитися деякі високопоставлені чиновники, у тому числі й спікер парламенту Омурбек Текебаєв.

Спікер висловив співчуття брату загиблого, вони прочитали молитву. Після цього спікер сказав, що не знає причин відвідування загиблим депутатом колонії. За словами Текебаєва, він дав особисту вказівку Тиничбеку Акматбаєву вирушати до Праги на конференцію з безпеки. «Я особисто не давав наказ йому вирушати до колонії», — почав виправдовуватися спікер.

ТАК ДУМАЮТЬ МІЖНАРОДНІ СПОСТЕРІГАЧІ

Президент країни Курманбек Бакієв заявив, що готовий зустрітися з прихильниками загиблого депутата Акматбаєва. Звістка про це викликала неоднозначну реакцію з боку як міжнародних, так і місцевих неурядових організацій. Лідери цивільного сектора засудили дії президента Бакієва на зустрічі з депутатами Жогорку Кенеш КР та членами уряду 25 жовтня 2005 року. «Ваш виступ на зустрічі шокував весь народ Киргизстану. Громадськість чекала від вас чіткої і однозначної позиції. Ви повинні були сказати, що ви не дозволите злочинному світу диктувати свої умови державі. Ви повинні були сказати, що ви твердо підтримуєте уряд та його главу — Фелікса Кулова», — говориться у зверненні, поширеному активістами третього сектора.

Далі у зверненні говориться: «Ви сказали, що нічого страшного немає, що на площі зібралися озброєні люди, які знаходяться в розшуку. Ви не прислухалися до виступів депутатів Жогорку Кенеша, які заявили про те, що їм страшно за своє життя. Ви ніяк не прореагували на те, що другій особі держави відкрито і безкарно погрожують убивством».

Керівники різних НПО, які підписалися, а це більше 20-ти чоловік, указують президенту, що прийнявши делегацію мітингуючих біля парламенту в день початку суду над підсудним Риспеком Акматбаєвим, якого звинувачують у скоєнні особливо тяжких злочинів, убивствах та пограбуваннях, президент тим самим чинить тиск на суд.

Своє слово сказав і представник посольства Сполучених Штатів у Киргизстані. Заступник посла США пан Дональд Лу 26 жовтня зустрівся з главою держави і спробував з’ясувати у Курманбека Бакієва, наскільки правильна ситуація, коли кримінальна група диктує умови державі та уряду. Дональд Лу сказав, що немає нічого «більш згубного для довіри інвесторів та донорів, як розуміння того, що уряд закриває очі на діяльність організованої злочинності». За його словами, ситуація, в якій відомий ватажок злочинного угрупування відкрито залякує уряд та парламентаріїв, «скандальна». «Ми знаємо, що ви стурбовані стабільністю в країні, і розділяємо цю турботу, — дипломатично відзначив Дональд Лу. — Ми закликаємо уряд провести прозоре розслідування і довести до кінця справи осіб із організованих злочинних угрупувань. Провал покаже брак серйозних намірів у боротьбі зі злочинністю та корупцією». Питання, яке порушив заступник посла Сполучених Штатів, стало першою публічною критикою США дій у даній ситуації президента Киргизстану Курманбека Бакієва. Хоч до цього в приватних бесідах американська сторона не раз піднімала це питання.

Утім, питання взаємовідносин президента з криміналітетом, який вийшов із підпілля, цікавило й представників інших західних країн, наприклад, посла Німеччини Франца Айхінгера.

ПРОРОЦТВА АКАЄВА

Усунення екс-президента Акаєва від влади відбулося «заочно». Знаходячись у Москві, 4 квітня він записав на відеоплівку своє звернення до парламенту та народу Киргизстану, яке передав через спеціальну парламентську делегацію, що приїхала, аби умовити Акаєва здати повноваження. Під час свого 18-хвилинного звернення екс-глава держави заявив, що «літописці називатимуть епоху Акаєва світлим періодом в історії Киргизстану».

Якоюсь мірою слова першого президента Киргизстану, який безславно втік, виявляються провісницькими. Ще в ефірі радіо «Эхо Москвы» Акаєв говорив, що в Киргизстані були мир, стабільність, міжнаціональна згода, яке навіть ОБСЄ вважало зразковим не лише для пострадянських країн, але й для європейських країн. «Я вважаю, що країна йшла в правильному напрямі, але помилок, звичайно, було чимало, їх усіх перерахувати, напевно, навіть важко».

На запитання кореспондента газети «Московский комсомолец» про те, чи є у Бакієва та Кулова шанси повернути Киргизію до стану стабільності, Акаєв відзначив, що це тандем досвідчених політиків, лідерів півночі та півдня. «І якщо цей тандем збережеться, тоді є надія, що в Киргизстані буде стабільність. Але якщо він розвалиться, тоді треба чекати біди».

Однак багато експертів вважають, що цьому тандему залишилося недовго існувати. «Бакієв докладає всіх зусиль, щоб Кулов добровільно пішов у відставку. Таким чином Бакієв хоче укріпитися в очах киргизького народу», — говорить один із аналітиків.

Колишній же глава країни Аскар Акаєв на запитання, які висновки він зробив і що б він порадив своїм колегам-президентам із країн Центральної Азії, відповів: «Ми всі, країни Центральної Азії, нові незалежні держави, будуємо демократію, але ця демократія ще слабка. Я завжди вважав, що якщо країна йде в правильному напрямі, якщо ми будуємо демократію, то демократія, вона може сама себе захистити. Але який урок я виніс із подій 24 березня? Все- таки демократія наша слабка, вона себе захистити не може, тому я б порадив колегам, що демократичні завоювання треба захищати. Якщо треба, і з застосуванням сили».