Перейти до основного вмісту
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

Зустріч рівноправних

Чеські та словацькі міністри зустрілися вперше за двадцять років для більшої координації своїх дій
06 листопада, 00:00
ПРЕМ’ЄРИ ЧЕХІЇ ТА СЛОВАЧЧИНИ: ПЕТР НЕЧАС І РОБЕРТ ФІЦО ПІД ЧАС ЗУСТРІЧІ В ЧЕСЬКОМУ МІСТІ УГЕРСЬКЕ-ГРАДІШТЕ («УГОРСЬКА ФОРТЕЦЯ») / ФОТО З САЙТА DAYLIFE.COM

У чеському місті Угерське Градіште відбулася історична перша зустріч урядів Чехії і Словаччини — кабінети міністрів уперше зустрілися в повному складі. А для чеських міністрів це було і перше засідання поза столицею. Політики зустрілися наступного дня після святкування дня Святого Вацлава — 94 роки тому була заснована Чехословаччина і 20 років назад вона розпалася на дві окремі країни.

Глави чеського уряду Петро Нечас і словацького Роберт Фіцо після виступів випили слив’янки, традиційного моравського напою. «Ми замерзли зовні, зараз проведемо імпровізовану рятувальну операцію, яка також доведе, що чеський алкоголь вже в повному порядку», — сказав чеський прем’єр.

У другій половині дня засідання тривало в словацькому містечку Тренчине, розташованому в 70 кілометрах від Угерського Градіште.

На порядку денному спільного засідання було декілька важливих питань, які потребували спільних зусиль двох країн. У першу чергу, це проблеми енергетики. Тоді як у Європі розвивається рух за відмову від експлуатації атомних електростанцій, Чехія та Словаччина дотримуються протилежної позиції. «Подальший розвиток програми ядерної енергетики в Словацькій і Чеській республіках — у наших спільних інтересах, у двох країн це національний інтерес», — сказав Петер Нечас. Його словацький колега Роберт Фіцо, своєю чергою, зазначив, що в Європі знайдуться противники таких планів.

Річ у тім, що АЕС «Темелін», «Дуковани» в Чехії і «Моховце» в Словаччині відіграють важливу роль у енергетичній політиці обох країн. Бідні на енергетичні ресурси Чехія і Словаччина не можуть просто відмовитися від атомної енергетики, яка покриває значну частину потреби в енергії як для промисловості, так і для побутових потреб.

Не випадково, чеський концерн CEZ оголосив про намір інвестувати в розвиток єдиної наразі АЕС у східних сусідів. Питання про АЕС — одне з найболючіших у стосунках Чехії і Словаччини з сусідньою Австрією (станції перебувають недалеко від австрійського кордону). З подачі Відня на рівні ЄС не раз ставилося питання про безпеку чеських реакторів, Австрія також намагалася перешкодити відновленню будівництва словацької АЕС 2008 року, яке з початку 1990-х рр. було припинене. Проте зусилля австрійських «зелених» і дипломатів наразі успіхом не увінчалися, а тепер у світлі прийнятих чеськими і словацькими міністрами ухвал — тим більше.

Разом із ядерною енергетикою було підписано угоди в галузі оборони, освіти, охорони здоров’я, а також про спільне проведення чемпіонату світу з хокею 2015 року, який пройде в Чехії, а за три роки, можливо, в Словаччині. Не обійшли увагою і футбол у вигляді пропозиції об’єднання чеської та словацької Першої Ліги в спільному чемпіонаті. Велися переговори і про подовження привабливого для туристів каналу імені Томаша Баті, що дозволило б розширити можливості судноплавства в регіоні чесько-словацького прикордоння.

Відзначимо домовленість у військово-технічній сфері. У Чехії завжди був значний оборонний комплекс, який виробляв досить широку номенклатуру військової продукції, в тому числі — деякі види літаків. У Словаччині на початку 1990-х рр. становище було дещо іншим. Оборонний комплекс перебував у кооперації з СРСР і після його розпаду переживав нелегкі часи. Проте, Словаччині вдалося його не лише зберегти, але й розширити. Тепер продукція словацьких оборонних підприємств надходить не лише для потреб національної армії, але й на експорт. До речі, вступ до НАТО позитивним чином уплинув на оборонні комплекси двох країн, особливо на словацький. Кількість зовнішніх замовлень значно зросла.

Щільніша військово-технічна співпраця проходить лінією Вишеградської четвірки, до якої входять Чехія, Словаччина, Польща і Угорщина. Зокрема, до 2016 року планується закінчити формування так званої «бойової групи» — бригади з військовослужбовців чотирьох країн чисельністю в три тисячі осіб під польським командуванням. Мабуть, така бригада буде вагомим внеском до складу сил швидкого реагування НАТО для участі в екстрених операціях Альянсу.

Зрозуміло, що тісніша військово-технічна співпраця Чехії та Словаччини лежить у руслі проекту Вишеградської групи Defence Austerity V4 (DAV4). Згідно з ним країни-учасниці планують спільне придбання великих партій сучасних озброєнь. У разі реалізації цього напрямку співпраці, вона приведе до стандартизації сучасних озброєнь у регіоні. Спільні замовлення на великі партії зменшать витрати країн Вишеградської групи на придбання сучасної зброї.

Зрозуміло, що найбільша кількість замовлень надійде до Чехії і Словаччини, які мають потужніший оборонний комплекс, ніж інші країни Східної Європи, що входять до НАТО або передбачають такий вступ. Зацікавленість у придбанні чеського та словацького озброєння виявили Хорватія, Чорногорія і навіть Австрія, яка сама виробляє сучасні види зброї.

За 20 років після «оксамитового розлучення» двох країн, вони перейшли до сучасніших видів взаємної співпраці. Здавалося б розлучення було помилкою і починається відродження єдиної Чехословаччини. Насправді, все з точністю до навпаки.

Хоча кордони між Чехією і Словаччиною зникли після 2004 року, коли вони вступили до Європейського союзу, країни і населення усвідомили об’єктивну реальність. За всієї спільності та віковічного перебування в одній імперії, а потім у спільній державі культурних і повсякденних контактів, проте, стає менше. У серпні цього року Центр мовної освіти Університету імені Масарика в Брно поставив безкоштовний інтернет-курс словацької мови. За даними лінгвістів і соціологів, попри близькість мов, чеська молодь все гірше розуміє східних сусідів.

Попри ці обставини, чеський прем’єр Петро Нечас заявив, що «Кожен другий рік, у Чехії та Словаччині за чергою, ми зустрічатимемося в такому ж форматі, тобто в повному складі обох урядів. І, скоріше за все, призначатимемо засідання не в наших красивих, але дещо домінуючих столицях, а в інших містах — окрім Праги та Братислави». У той же час він підкреслив, що ухвала роз’єднати словаків і чехів, прийнята 20 років тому, була правильною.

Звернімо увагу на це останнє зауваження. Роз’єднання, яке було викликане дуже багатьма обставинами, не заважає взаємовигідній економічній і гуманітарній співпраці. Але за однієї умови — якщо країни ставляться одна до одної як до рівноправних партнерів, без диктату і підкреслення хто старший, а хто молодший. І, найголовніше, без бажання в будь-якій формі відродити те, що пішло в історію при всій мовній, культурній та історичній близькості народів.

Як разюче це відрізняється від спроб втягнути Україну в різні інтеграційні союзи на кшталт Митного та інших з боку Росії. Як можна розглядати їх як рівноправні, якщо в хід ідуть погрози і торговельні війни, яким кінця-краю не видко. У результаті — жодного зближення, навпаки, прогресуюче відштовхування.

Адже приклад наших західних сусідів наочно показує, що потенціал співпраці — великий. Проте лише тоді він може реалізуватися, коли в Москві відмовляться від імперської ідеї та відновлення імперії у будь-якому вигляді. На жаль, до цього ще дуже далеко!

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати