«Аграрна» філософія

Гарбузи, яблука, груші, виноград — базарні ятки ледь не лускають від плодів землі та людської праці, що продають селяни (або перекупники). Осінь — час урожаю. Свої «Плоди» нещодавно представив і Олег Грищенко у «Я Галереї». Після «Пам’яті зерен» і «Процвітання» цей проект завершує цикл із «аграрним душком», як його характеризує сам автор.

Проект «Плоди» — дуже особисті розмірковування про кругообіг життя, які підштовхують глядача до власних спогадів і рефлексій. «Проект дуже розрісся, бо сама метафора плоду широка: від дозрівання і до фази, коли плоди падають, гниють, розкладаються на зерна — так коло замикається, відбувається перехід до нових форм життя», — розповідає Олег Грищенко.

Арт-буки, відео, графіка — виставка дуже розмаїта. В експозицію вплетені роботи рідних Олега Грищенка: пейзаж його дідуся Гната Тарасюка і малюнки двоюрідної тітки Любові Пархоменко. Остання стала героїнею арт-буку «Любка. Її виноград». «У Любки деякий час квартирувався землемір, коли поїхав — залишив карти місцевості. Любка намалювала на них виноград — листя відбила з реального винограду, ягоди поставила своїм пальцем — і повісила замість шпалер на своєму ганку», — дізнаємося, гортаючи книжку.

Свою трилогію Олег Грищенко вибудував ще три роки тому. «Давно знаю Олега. За час нашої спільної роботи він став менше багатослівним, — акцентує засновник «Я Галереї» і куратор Павло Гудімов. — Цей художник вміє мислити і відчувати».

Побачити «Плоди» Олега Грищенка можна в арт-центрі «Я Галерея» до 23 листопада.