Акули та жертви
До Києва приїде Театр НаційЦього разу москвичі разом із «Оповіданнями Шукшина» (у постановці відомого латиського режисера Алвіса Херманіса) покажуть ще два спектаклі — окраса програми — «Метод Гренхольма» і «Листи до Феліції». Гастролі пройдуть із 2 до 5 грудня на сцені Театру ім. Івана Франка.
«Листи...» поставлені на камерній сцені за листуванням Франца Кафки до своєї коханої Феліції Бауер молодим режисером із Санкт-Петербурга Кирилом Сбитнєвим разом із його однокурсницями-актрисами. Слід нагадати: співпраця з артистами і режисерами на початку їхнього творчого шляху — один з основних напрямів діяльності Театру Націй, про що його художній керівник Євгеній Миронов заявив одразу ж після вступу на цю посаду. Необтяжена фальшивою шаною ні до яких авторитетів, молодість дає змогу поглянути на творчість класиків так, ніби вони є нашими сучасниками. Сбитнєв замислив ексцентричний спектакль про те, як нерішучість, постійно переживане сум’яття духу і депресії одного з геніїв світової літератури не дали йому можливості знайти щастя в родинному житті. Всі п’ятирічні стосунки з коханою головним чином звелися до листування, плодом їхнього кохання стали безконечні листи, а не діти, як це трапляється у пересічних людей. Там, де звичайна людина діє, заглиблений у свої переживання письменник — рефлексує. Актриси, одягнені в чорне, немов фурії, «плетуть» на сцені долю дрібного австрійського чиновника, якому завдяки його надзвичайно чутливому, деколи болісно вразливому сприйняттю світу, що його він здатен одягати в слова й сюжети; судилося стати одним із видатних письменників минулого століття. За талант, як і за все на цьому світі, теж доводиться розплачуватися. Стосовно головного героя — самотністю. Цю постановку покажуть 5 грудня о 17.00 на малій сцені Театру у фойє. У ній грають: Ірина Книрікова, Дарина Дружина, Юлія Хамітова та Ірина Барвінська.
2 грудня на великій сцені кияни побачать «Метод Гренхольма» Жорді Гальсерана Ферре, який є одним із найбільш касових спектаклів останнього московського сезону. Його поставив у Театрі Націй болгарський режисер Явір Гирдєв. Кіномани знають його за фільмом «Дзифт», що став сенсацією Московського кінофестивалю 2008 року, де він одержав головний приз за режисуру. До речі, нещодавно Гирдєв привозив до Москви свого «Калігулу» за Камю, в якому досліджував жорстоку природу влади, яка розбещує людину. В популярній у Європі п’єсі іспанського драматурга також досліджується руйнівна щодо щирих людських стосунків природа влади одних людей над іншими, але вже на прикладі наших взаємин із новими володарями світу — з транснаціональними компаніями. Сюжет «Методу Гренхольма», що заінтриговує глядача з першої ж сцени, будується довкола такої насущної для багатьох, особливо в епоху кризи проблеми, як наймання на роботу.
В одній загадковій компанії, що розкинула свої мережі по всьому світу, проходять останній тест чотири кандидати — троє чоловіків та одна жінка (головну роль у спектаклі виконує Сергій Чонішвілі). Вакантна керівна посада добре оплачується, а тому на неї на останньому етапі тестування претендують не простаки, а досвідчені акули бізнесу. Те, що справи в сучасному світі віддані на відкуп саме хижакам, режисер разом з художником Ніколою Торомановим показують буквально: над сценою висить величезний акваріум з акулою у формаліні — копія знаменитого твору британського художника Деміена Хьорста, який заробив на мертвому океанському хижакові божевільні гроші. Виставлена як арт-об’єкт законсервована акула для багатьох мистецтвознавців стала взірцем занепаду і комерціалізації образотворчого мистецтва, якщо цінність його творів стала вимірюватися сплаченою за них сумою. Відповідно, сюжет, що розігрується під акваріумом, свідчить про те ж: єдиним мірилом людини та її відносин з іншими людьми у світі капіталу є гроші, які вона може принести своїй компанії. Жодних інших критеріїв та цінностей у сучасному світі, як випливає з «Методу Гренхольма», не існує.
Перше ж завдання, що його отримують претенденти на «жирне» керівне крісло, примушує їх підозрювати один в одному підсадну качку, тобто співробітника транснаціональної корпорації. Подальші завдання, що провокують кандидатів на те, аби принизити і знищити противника, виявляються не менш єзуїтськими. Інтрига — хто ж є вміло приховуваним агентом фірми, хто переможе в цій грі без правил? — тримає глядача в напрузі до останньої сцени. Самі ж методи добору майбутніх співробітників, які розробив скандинавський психолог Гренхольм, допомагають схильній до роздумів людині зрозуміти свою справжню роль у діловому світі, в якому багато хто сьогодні намагається зайняти ласе місце.
Чи варті гроші, нехай навіть великі, зруйнованих взаємин? Чи вартий гламурний комфорт, до якого всі так сьогодні прагнуть, самотності, що є супутником усякого суперництва, всякої боротьби за краще місце під сонцем? — відповіді на ці, загалом, риторичні питання, що виникають на «Методі Гренхольма», більш ніж очевидні. Інша річ, чи готові ми після теоретичної відповіді на них підтвердити свою позицію реальними вчинками. Про те, як поведеться головний герой, ми, щоб не позбавляти глядача інтриги, звичайно ж, умовчимо. У спектаклі грають актори: Сергій Чонішвілі, Ігор Гордін, Вікторія Толстоганова, Максим Линников.
3 і 4 грудня наші театрали побачать «Оповідання Шукшина» — про цю знакову постановку Театру Націй «День» писав у № 39 від 5 березня 2010 року, розповідаючи про попередні гастролі цього творчого колективу. Успіх вистави визначається не сюжетною інтригою, а, передусім, створеним талановитим режисером чудовим акторським ансамблем, що його очолюють Євгеній Миронов та Чулпан Хаматова. Ідея перенести на сцену знамениті оповідання Василя Шукшина належить Алвісу Херманісу. Цього режисера багато хто називає «новим гуманістом» світового театру. Режисерську манеру Херманіса вирізняє пильна увага до повсякденного життя людей — сьогодні або в часи, які стали вже надбанням історії. Критики називають його театр «документальним», позаяк режисер видивляється, вичитує, інколи навіть випитує свої спектаклі з реальності... Спектакль Алвіса Херманіса з невичерпним інтересом можна дивитися не лише вдруге, а й навіть утретє. В «Оповіданнях...» грають: Євгеній Миронов, Чулпан Хаматова, Юлія Свєжакова, Юлія Пересильд, Наталія Ноздріна, Дмитро Журавльов, Олександр Гришин, Олександр Новін і Павло Акимкін.