Аура в них така...

Я уболівальник із сорокарічним стажем. Мав щастя бачити гру багатьох талановитих футболістів. Знав і багатьох фанатів, для яких футбол був і дружиною, і сім'єю — коротше, всім життям. Багатьох уже немає в живих. Ми завжди відчували, що футбол і взагалі спорт є частиною політики. (Пригадайте хоча б матч Карпов — Корчний). Але такого, як зараз, не було й близько.

Ми знали, що, наприклад, на матчі присутній Щербицький, але жодного разу за матч диктор словом не обмовився «про присутність 12-го гравця «Динамо». І от гра на кубок України «Динамо» — «Карпати». Всім зрозуміло, що «Карпатам» змагатися зі штучно створеним вічним чемпіоном не під силу. Блідий матч закінчується з рахунком4:0 на користь «Динамо». І тут почалося шоу. Президент Леонід Данилович цілує Суркіса, потім кубок і радіє більше від гравців. Мені здалося, що ми виграли Кубок світу. Бідолашні львів'яни похнюпили голови, ніяк не могли зрозуміти, чому Батько нації одних дітей любить більше за інших. І взагалі при чому він у цьому випадку? А недавній трагічний матч із «Ольборгом». Першою після гри до роздягальнi увірвалася перша леді Людмила Кучма. Такого футбольний світ ще не знав. Ну й часи настали. Потім завітав сам Президент, і знаєте, що сказав: за рахунку 0:2 на користь «Ольборга» він ладен був зістрибнути з трибуни. А це вже серйозно. Раптом прикладу наслідують Пустовойтенко, Суркіс, Кравчук. Почекайте, скоро вибори — і все закінчиться саме по собі.

Все це було б смішно, якби не було так сумно. Люди, котрі не зуміли завоювати повагу громадян своєї країни, заробляють собі славу чужими руками, а точніше, ногами. А український футбол вони таки розвалили. Поразка трьох команд у єврокубках тому приклад. І треба вже депутатам-демократам у Верховній Раді провести слухання про стан справ в українському футболі. А уболівальникам скажу прямо. Якщо ці хлопці взялися за футбол, то вони його розвалять. Аура в них така. Не можна домогтися успіхів загалом, створивши в одній із найзлиденніших країн одну суперкоманду.