Бардівська пісня викликала паломництво черкащан
Ось уже четвертий рік на карті бардівських фестивалів запалюється символічний «Ignis festivus» під Черкасами. «Срібні струни» 2000-го проводилися обласним Комітетом молодіжних організацій, черкаською жіночою народно-демократичною організацією «Дія», Управлінням у справах сім’ї і молоді облдержадміністрації. А з облаштуванням фестивального простору чудово справився місцевий клуб авторської пісні «Берег» .
І ось — мальовнича турбаза «Придніпровська» у сосновому бору, маса народу з гітарами і без. Після двох днів роботи в творчих майстернях, конкурсних концертів учасників і феєричної «чайхани» журі визначило переможців. Нагороджено лауреатів і дипломантів конкурсу із Сум, Миколаєва, Кіровограда, Конотопа, Полтави і Черкас. Призову гітару відвіз до Донецька володар Гран- прі Олексій Бешуля. Окрасою фестивалю стали виступи юних черкащанок — переможниці дитячого конкурсу п’ятирічної Дарини Радько і дипломантки Поліни Рясної. А відкриттям нинішнього фестивалю, на одностайну думку журі, названо лауреата в номінації «Кращий автор» Володимира Янчого із с. Чапаєвка Черкаської області з піснею про мінливість козацької долі.
Відкриття нових імен — не єдина мета, заради якої потяглися на фестивальний вогник понад шість сотень прихильників авторської пісні. «Срібні струни» — це унікальна можливість для черкащан (і не тільки) послухати королів жанру. За визнанням самих метрів, серед навколишнього лунаючого пісенного океану авторська пісня залишається сьогодні берегинею витонченої культури і прикладом трепетного ставлення до художнього слова. У бардівській пісні воно первинне. На відміну, скажімо, від попси, успіх якої гарантує нехитрий музичний мотивчик, який швидко запам’ятовується. Тому стільки вишуканого, естетичного задоволення принесли слухачам пісні, які вирізняли філігранна відшліфованість фрази, яскраві модерністськi рими, витончена гра зі значенням. До речі сказати, українська авторська пісня відрізняється демократичністю і багатством жанрів. Що і підтвердив черкаський фестиваль: тут можна було почути і народні, і джазові, і фатальні варіанти цього, загалом-то, інтимного жанру.
