Більше підказок дасть цегла

Цікаву знахідку виявили під час впорядкування верхнього обходу навколо Архикатедрального собору святого Юра у Львові. Ведучи нагляд за роботами будівельників, археологи науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба» виявили дивні мури та людські кістки. За їхніми припущеннями, мури належать колишній церкві, на якій збудували собор святого Юра, а кістки є похованнями біля неї.

Науковці схильні вважати, що знахідка є основою храму XIV—XV століть. Біля нього був і цвинтар, де хоронили людей. Такі здогади фахівці будують на тому, що нинішній собор споруджено в 1744—1762 роках за проектом відомого архітектора Бернарда Меритина. Достеменно відомо, що культову споруду будували на фундаментах давнішої церкви, перші згадки про яку датовані XIV століттям. Цікаво, що вхід у тодішню церкву, як уже встановили археологи, був із протилежного боку до входу, який є у теперішній собор.

«Ми виявили кілька фундаментів із західного та південного боків собору, які не сходяться з планувальною структурою сучасного храму. Саме це наводить на думку, що знайдений фундамент може належати церкві, яка існувала тут у XIV—XV століттях, — розповідає Остап ЛАЗУРКО, молодший науковий співробітник науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба» ІА НАН України. — Відкопані фундаменти збудовані з великогабаритних, грубо обтесаних кам’яних блоків, на відміну від фундаменту, який є у теперішнього собору. З просуванням далі було помічено ще більші відгалуження у фундаментах. Наразі вже є три фрагменти, які не відповідають планувальній структурі сучасного собору Юра».

Також на місці розкопок знайшли фрагменти цегли-пальцівки завтовшки до 10 сантиметрів. Її використання в будівництві свідчить про готичний період, притаманний саме тій історичній епосі.

Проте наразі археологи потребують додаткових польових досліджень, щоб із впевненістю заявити про знахідку. Також буде зібрана вчена рада, яка за місяць-два дасть остаточну відповідь щодо відкриття. Крім того, 21 серпня до Львова приїде відомий хімік-технолог, який досліджує відомі пам’ятки архітектури України. Він відбере проби розчину цегли, і тоді на основі порівняння та ідентифікації можна буде зробити точніші висновки про те, що це за знахідка.