Через календарну обрядовість – із заходу на схід

Учора «День» отримав отаку приємну звістку: «Раді повідомити, що зі середи, 5 серпня, після вимушеної, карантинної, перерви відчиняє свої двері Музей етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАНУ (площа Ринок,10, 2-й поверх), а на відвідувачів чекає оновлена постійно діюча етнографічна експозиція «Традиційно-побутова культура українського села кінця XIX – XX століття».

За словами завідувача сектору експозиції МЕХП Андрія Колотая, львів'яни і гості міста матимуть можливість побачити усе багатство української духовної та матеріальної культури, подане через календарну обрядовість і у розрізі усіх етнографічних регіонів України із заходу на схід, – зануритись у різдвяні свята, а далі – у Великдень, Юріїв день, Івана Купала, обжинки. «Оглянете макети зрубного та каркасного житла з відтворенням інтер’єрів, автентичні народні костюми кінця ХІХ ст., килими, рушники, верети, унікальну кахлеву піч роботи Олекси Бахматюка, ікони, мальовані на склі, зразки писанок з усіх регіонів України», – говорить Андрій Колотай і навіть пропонує відвідувачам відчути себе гончарем, покрутивши гончарне коло, чи ковалем, бо є нагода роздивитись ковальський міх та безліч щипців та молотків, якими послуговувався в роботі майстер.

В експозиції «Традиційно-побутова культура українського села кінця XIX – XX століття» – винятково цінні пам’ятки: унікальна збірка літургійних ручних хрестів (найдавніший із них – XVII ст., походить із монастиря Скиту Манявського, оплоту Східного обряду в Україні), хрести-ікони, свічники-«трійці», хрести-мороки з оригінальної тарелі з околиць Космача із рідкісним графічним зображенням святого Миколая (виконане за аналогією з тотожними зображеннями на кахлях). Також є можливість помилуватися вишуканими семикінцевими ручними церковними хрестами зі села Золотий Потік на Західному Поділлі, з ювелірно витонченою різьбою окантування з геометричними мотивами, хрестовими і солярними знаками. Розкажуть у музеї й про династію різьбярів Шкрібляків, яка сформувала неповторний «гуцульський стиль» художньої різьби по дереву. А ще у збірці – зразки ковальського мистецтва (замки, дверні молотки, клямки, освітлювальні пристрої), також – предмети сакрального призначення (свічники, надбанні хрести), складні за конструкцією і способом виготовлення вхідні замки та підвісні замки-колодки і не тільки.

Логічне доповнення експозиції – фотоматеріали із фондів наукової бібліотеки Інституту народознавства НАНУ, більшість з яких демонструються вперше.

Розповідає Андрій Колотай, що відкрито дев’ять експозиційних залів. Готуються відкриття до ще п’ять. Музей працює з 11.00 до17.30. Вихідний – у понеділок. Обслуговуватимуться й екскурсійні групи (до 10 осіб і, звісно ж, з дотриманням карантинних вимог).

Щодо експозиції «Європейське мистецтво ХVI – 1-ої третини XX ст.» (проспект Свободи, 15), то вона наразі зачинена – на реорганізацію та оновлення музейних площ. А тим, хто дуже скучив саме за нею, раджу погортати архіви «Дня» – дайте на пошук «Музей етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАНУ», й вам відкриються щонайменше півсотні публікацій у «Дні» за 2018 та 2019 рр. із рубрики «Історія одного експоната».

«День» знає, що вам запропонувати. І в часі карантину – теж!