Через вогонь, воду й мідні труби
У Львові демонструють військовий похідний сейф першої половини XIX століття
Раритет є в постійному показі в Музеї етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України (проспект Свободи, 15). Виготовлений суцільно з металу десь у Східній Європі. «Зараз важко стверджувати, кому він належав і в яких військових походах побував, але, поза сумнівом, цей дуже цікавий музейний експонат заслуговує на увагу і дослідження», — розповів «Дню» завідувач сектору експозиції МЕХП Андрій КОЛОТАЙ.
Одразу ж стає очевидно, що цьому велетню — а важить схов 200 кілограмів, — не страшні ні вогонь, ні вода, ні кулі, ні ядра. Також його неможливо було зламати чи пошкодити механічним способом, бо товстезні стінки намертво скріплені між собою.
Наш екскурсовод говорить, що в цьому сейфі зберігали, ймовірно, військову документацію, інші цінні папери, мапи і казну. «Він, звичайно, був не дуже зручний і мобільний у переміщенні під час військових походів, зате надійний у захисті», — зазначає музейник. І додає, що система закривання була такою міцною, що зламати товсті стінки сейфа чи відімкнути замок, який замикався по периметру на 19 надійних засувів, було неможливо. Додатково зачинявся сейф на ще один дуже надійний навісний замок — для 100% безпечності.
«Історичні джерела стверджують, що біля такого важливого стратегічного об’єкта завжди було кілька уповноважених військовиків, які його охороняли, відповідали за переміщення та відмикання, — розповідає Андрій Колотай. — Безперечно, ця річ функціонального призначення має історичну складову, вражає своєю складністю і надійністю й завжди привертає увагу відвідувачів музею та шанувальників історії».
Успадкував цей раритет Музей етнографії та художнього промислу від свого попередника — Міського промислового музею, заснованого 1874 року.
І насамкінець трохи історії. На промисловій основі сейфи почали виготовляти у другій половині XVIII століття. На той час уже з’явилися перші ощадні банки, а з ними, відповідно, виникла потреба у значній кількості міцних шаф для зберігання грошей.
На початках, за історичними розвідками, у банках для зберігання грошей застосовували скрині, які завжди мали дуже надійні замки, — ставили шафарні у вертикальне положення й облаштовували поличками. А з огляду на те, що всі розрахунки на той час здійснювалися винятково готівкою, сейфів потрібно було багато.
Першу мануфактуру з виробництва металевих сейфів відкрили у Великобританії 1795 року. 1813-го аналогічне підприємство розпочало роботу в Німеччині. Сейфи коштували дуже дорого. І... не були захищеними від пожеж.
Згодом, після пожежі на ринку в Нью-Йорку, винайшли сейфи, де були спеціальні пристрої для затримки води — саме на випадок займання.
Перший вогнестійкий, неспалимий сейф винайшли і запатентували в компанії Томаса Мілнера в Ліверпулі 1830-го чи 1840 року (в різних джерелах зазначені різні дати). Саме на цьому підприємстві почали застосовувати композицію з незаймистих речовин як прошарок між металевими листами, з яких складали сейф. Тобто відтоді почали робити вогнетривкі сейфи — з подвійним корпусом.
Також я довідалася, що гарних «зберігачів» грошей виготовляли не тільки в Англії, а й у Франції, Угорщині та США.
Щодо військових похідних сейфів, то про них інформації я взагалі не знайшла. І це означає, що варто піти подивитися на львівський «унікум» у МЕХП.
