Чотирирогі вівці та пекарі

Це чотирирогі вівці Якоба (фахівці переконують — це старовинна порода, одна з найдавніших у Європі, яка однак ледь не зникла в 60-х роках. Тоді її врятували ентузіасти). Нині ж Рівненський зоопарк — єдиний, де можна побачити цих тварин. Новосели мешкають по-сусідству з іншими парнокопитними, в так званому «Бабусиному дворику», до їхнього вольєра можна легко потрапити, перейшовши через місток. Найвправніше це роблять дітлахи. Тварини ж зовсім не проти гостей на своїй території. Вони з цікавістю поглядають на відвідувачів, чи, бува, не принесли для них чогось смачненького?

— Чотирирогих овець (двох самців і двох самок) до нас привезли з зоопарку, що в Лодзі (Польща), — розповідає Ірина ОЛІФЕРУК, науковий співробітник Рівненського державного зоопарку. — Раніше ці тварини населяли гори Європи та Азії. Вівці Якоба — старовинна порода, про яку насправді відомо не так багато. Їх називають нащадками муфлона. По суті, їх розводили, як і звичайних овець — заради вовни та м’яса. Однак і у самців, і у самок цієї породи по дві пари рогів: одні закручені вбік, другі — догори. Та й забарвлення інші. Вівці Якоба — рябі, тоді як звичайні бувають лише одноколірними.

У харчуванні екзотичні парнокопитні не відрізняються від своїх родичів — окрім зеленої маси їх годують вівсом, іншими зерносумішами. Полюбляють тварини ласувати овочами та фруктами. А ось відвідувачі зоопарку зазвичай приносять для овець хліб. Тож працівники виключили цей продукт із раціону парнокопитних, адже, пояснюють, його не повинно бути забагато.

— Окрім овець Якоба, із Лодзя до нас привезли також ошийникових пекарів. Ці тварини — мешканці джунглів у Південній та Центральній Америці, — пояснює І. Оліферук. Підходимо до вольєра, в якому під накриттям із гілок лежать тварини, схожі на свиней тільки менші. Та й шерсть на них чорна, а навколо шиї — біла смужка. Власне, тому вони й ошийникові. Річ у тім, що в природі ці тварини мешкають у чагарникових заростях, де роблять проходи, тож тіло у них вузьке. Живуть зграями по 30 особин.

— Із Польщі до нас привезли чотирьох самок, а самця ми купили в Харківському зоологічному парку, — продовжує розповідь пані Ірина — Зазвичай пекарі вдень сплять, а ось вночі проявляють активність, тож годуємо їх увечері. Їдять ошийникові пекарі траву, плоди, корінці, а також і білковий корм. Тварини дуже охайні, однак схильні до прояву агресії. Цікавим є й те, що на спині у пекарі розміщена залоза секреції, яку вони використовують, щоб помітити територію».

Пекарі — теплолюбні тварини. Тож на території вольєру є «будиночок», де мешканці екваторіальних лісів і зимуватимуть. А поки що їх цілком влаштовує накриття із гілок, де вони ховаються і від сонця, і від дощу.