Дебюти майб у тнiх модельєрiв
Модельєри, без сумніву, теж люди, тому влітку, як і всі відпочивають. На превеликий подив, отримавши днями запрошення на традиційний показ в альма-матер моди української, я виявила повний зал гостей. Вони, як з'ясувалося пізніше, прибули сюди на запрошення однієї відомої косметичної компанії — співорганізатора літнього показу — і є її клієнтами. Люди, зазначу, небідні, тому вибір промоутерів було зроблено вельми правильно. У перервах між конкурсами на максимальне замовлення косметики даної фірми й роликами про те, як правильно доглядати за нігтями, на подіумі демонструвалися уривки найкращих, на погляд організаторів, колекцій минулого сезону від студентів Державної академії легкої промисловості, колекції з Галереї моди Центру.
Колекцію трикотажу «Те, що треба роздивитися» студентки Олени Бондаренко було навіть відзначено 1998 року на бельгійському міжнародному фестивалі молодих стилістів «Зірки моди» премією гран- прі. Глядачі могли споглядати роботи Оксани Тимоніної: агресивну клейончасту — «Графіка природи» й жіночну, по-дитячи чисту колекцію з органзи й атласу «Схід». А колекція зі штучних квітів із гучною назвою «Шато де флер» від Вікторії Лунник й Оксани Власенко нагадувала нестримний сплеск фантазії першокласника, котрий отримав у подарунок коробку кольорових олівців.
Дефіле супроводжувалося вдало підібраною режисером музикою, а велика кількість шампанського й екзотичних фруктів відволікала увагу недосвідчених глядачів від деяких промахів молоді. Таким чином, усі лишилися задоволені.
Як відомо, в нашій країні дедалі складніше стає займатися творчістю, тому без будь-чиєї підтримки кутюр'є-початківці навряд чи зможуть порадувати нас ексклюзивними вбраннями по закінченню загального «турецько-польського» періоду в національному одязi. Вони просто вимруть, як мамонти. Від загибелі їх зараз рятує лише Центр розвитку моди та щорічні міжнародні конкурси молодих дизайнерів, як, наприклад, конкурс «Смірнофф».
